1/723
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 січня 2020 року м. Київ № 640/20253/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - відповідач), адреса:04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог щодо реквізитів довідки про розмір грошового забезпечення, просить
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 01 січня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 74% від грошового забезпечення для обчислення пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 29 серпня 2019 року №1-24.2.2/5136/19, наданої державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмежень максимального розміру пенсії в сумі 30058,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є підполковником запасу, з 14 грудня 2013 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років.
З 05 серпня 1986 року по 14 грудня 2013 року позивач проходив військову службу в Збройних Силах України.
Наказом Міністра оборони України від 07 липня 2005 року №411 позивач був відряджений для подальшого проходження служби до державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.
З 25 серпня 2005 року по 13 грудня 2013 року проходив службу на різних посадах у Украерорусі та отримував грошове забезпечення.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) №393 від 05 грудня 2013 року відповідно до частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», позивач звільнений у запас за пунктом «б» за станом здоров'я.
Наказом директора Украероруху від 13 грудня 2013 року №686/о на підставі наказу Міністра оборони України (по особовому складу) №393 від 05 грудня 2013 року позивач звільнений з посади заступника начальника відділу управління використання повітряного простору Украероцентру державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
При звільненні державним підприємством обслуговування повітряного руху України позивачу видана довідка про розмір забезпечення, на підставі якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві з 14 грудня 2013 року призначено позивачу пенсію за вислугу років, виходячи з 74% грошового забезпечення.
В подальшому, позивачу стало відомо, що з 01 січня 2019 року відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до наказів державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11 січня 2019 року «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» та від 26 квітня 2019 року №383 «Про затвердження перелік назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами».
На підставі звернення позивача, як вказано у позовній заяві, останньому надано довідку від 29 серпня 2019 року №1-24.2.2/5136/19 про розмір грошового забезпечення за займаною посадою у державному підприємстві обслуговування повітряного руху України для перерахунку пенсії, яку, в свою чергу, позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві для проведення перерахунку його пенсії, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення за посадою.
Листом від 25 вересня 2019 року №211578/03 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії на підставі поданої останнім довідки про розмір грошового забезпечення, без обґрунтування такої відмови.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі поданої довідки про розмір грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Також у відзиві на позовну заяву представник відповідача послався й на те, що перерахунок пенсій здійснюється не у зв'язку із фактичною зміною хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок, як вказує представник відповідача, визначений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, в якому зазначено, що перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Нові умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, як вказано у відзиві на позовну заяву, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01 березня 2018 року та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Більш того, представник відповідача вказує й на те, що на виконання частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» прийнято постанову кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, яка є підставою для проведення перерахунку пенсій вказаній вище категорії осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, з урахуванням передбачених видів грошового забезпечення.
При цьому, представник відповідача також послався й на те, що вимога про здійснення перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2019 року та перерахунок пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення не передбачені чинним законодавством.
Також, у відзиві на позовну заяву вказано, що оскільки після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 нові підстави для перерахунку пенсії позивача не виникли та залишається чинною постанова Кабінету Міністрів України №704, зміна відповідно до рішення суду умов проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, не встановлює права позивача на новий перерахунок пенсії.
Крім того, обґрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог, представник відповідача вказав, що наказ державного підприємства «Украерорух» від 15 січня 2018 року №42, на який посилається позивач, є відомчим правовим актом, який не розповсюджує дію на державні органи та не може бути підставою для здійснення перерахунку пенсій.
Стосовно виплати нарахованої пенсії без обмеження розміру представник відповідача зазначив, що вказані вимоги є необґрунтованими, оскільки перерахунок пенсії позивача на підставі довідки державного підприємства «Украерорух» не проводився.
З огляду на вищевикладене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Відповідно до наданої суду копії витягу з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 07 липня 2005 року №411 майора ОСОБА_1 , начальника групи забезпечення навчального процесу «пунктів наведення авіації» 41 навчально-тренувального центру Повітряних Сил Збройних Сил України увільнено від займаної посади та відряджено до державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі відповідно до пункту 43 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (Т.1, арк. 12).
Як вбачається з наданої суду копії витягу з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 05 грудня 2013 року №393 підполковника ОСОБА_1 , заступника начальника відділу управління використання повітряного простору Украероцентру державного підприємства обслуговування повітряного руху України відповідно до частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнено з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров'я) з направленням на військовий облік до Святошинського районного у місті Києві військового комісаріату з правом носіння військової форми одягу (Т.1, арк. 13).
Наказом державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 13 грудня 2013 року №686/о підполковника ОСОБА_1 , заступника начальника відділу управління використання повітряного простору Украероцентру державного підприємства обслуговування повітряного руху України, звільненого з військової служби у запас відповідно до частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за пунктом «б» (за станом здоров'я) наказом Міністра оборони України від 05 грудня 2013 року №393, з правом носіння військової форми, звільнено з займаної посади 13 грудня 2013 року (Т.1, арк. 14).
З копії розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі 2601022257 та проти чого не заперечували сторони, вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві та з 14 грудня 2013 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 74% грошового забезпечення, яка обчислена виходячи з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 10495,00 грн, оклад за військове звання - 130,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 40% - 4250,00 грн, надбавка з таємними виробами, носіями, документами 10%, 10%, премія. (Т.1, арк. 15).
Також, судом встановлено, що відповідно до наказів державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11 січня 2019 року №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовців, відрядженим до Украероруху» та від 26 квітня 2019 року №383 «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» підприємством позивачу видано довідку про розмір грошового забезпечення 1-24.2.2/5136/19 від 29 серпня 2019 року, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами чинними з 01 січня 2019 року за прирівняною посадою: заступник начальника відділу управління використання повітряного простору Украероцентру становить: посадовий оклад 24065,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням: підполковник - 1410,00 грн, надбавка за вислугу років у розмірі 50% (від ПО+ОВЗ) - 12737,50 грн, надбавка за роботу з відомостями, які становлять державну таємницю у розмірі 10% від ПО - 2406,50 грн, а всього - 40619,00 грн (Т.1, арк. 20).
19 вересня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2019 року на підставі довідки державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 29 серпня 2019 року №1-24.2.2/5136/19 (Т.1, арк. 18,19).
Листом від 25 вересня 2019 року №211578/03 позивача повідомлено про відмову у проведенні перерахунку пенсії, оскільки на адресу управління не надходило будь-яких повідомлень від Мінсоцполітики про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (Т.1, арк. 16).
Вважаючи відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 29 серпня 2019 року №1-24.2.2/5136/19 протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі врегульовано Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (надалі - Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ).
У відповідності до частин 1, 2 та 4 статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Аналіз наведених норм діючого законодавства дозволяє суду дійти висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта вданих повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року №1281 «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» передбачено, зокрема, що грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Украероруху, потрібно здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій".
Відповідно до пункту 80 Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затвердженого Указом Президента України від 07 листопада 2001 року №1053/2001, пенсійне забезпечення звільнених у запас або у відставку відряджених військовослужбовців здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як вже також зазначалось судом, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року.
Так, пунктом 1 Порядку №45, визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 9 пункту 3 Порядку №45 передбачено, що особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами.
Згідно із пунктом 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
У відповідності до пункту 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Підпунктом 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (надалі - Постанова КМУ № 1294) керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою.
Судом встановлено, що з 01 січня 2019 року наказами державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» №19 від 11 січня 2019 року та «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» від 26 квітня 2019 року №383 підвищено грошове забезпечення військовослужбовців, відряджених до Украероруху.
Враховуючи той факт, що положеннями підпункту 1 пункту 5 постанови від 07 листопада 2007 року №1294 Кабінетом Міністрів України делеговано право визначення розмірів посадових окладів, зокрема, Міністру Оборони України, то суд дійшов висновку, що вказані вище накази державного підприємства обслуговування повітряного руху України, якими підвищено оклади за займаними посадами військовослужбовців, відряджених до Украероруху та затверджено переліки назв посад й розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами є підставою для проведення перерахунку пенсій відповідним категоріям військовослужбовців з огляду на те, що змінюється розмір однієї зі складових грошового забезпечення цих осіб.
Аналогічна правова позиція викладена й у постановах Верховного Суду України від 24 квітня 2012 року у справі № 21-84а12, від 16 січня 2013 року у справі № 21-416а12, від 01 липня 2014 року у справі №21-252а14.
З огляду на вищевикладене, а також з урахуванням того, що наказами державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» №19 від 11 січня 2019 року та «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» від 26 квітня 2019 року №383 з 01 січня 2019 року збільшено розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою заступника начальника відділу управління використання повітряного простору Украероцентру, у зв'язку з чим позивачу видано довідку про розмір грошового забезпечення від 29 серпня 2019 року №1-24.2.2/5136/19, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень частини 3 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ пенсія позивача підлягає перерахунку у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд виходить з наступного.
Положення статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ відносно того, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не повинні перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, доповнено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015року №848-VIII.
Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016року.
Згідно із пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016року, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України даного рішення.
Таким чином, частина 7 статті 43 відсутня в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 20 грудня 2016 року.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII змін, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Означене свідчить про те, що статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачено положень відносно того, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено через внесення змін до законодавства, шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав.
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії, та частини 3 статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
Отже, встановлення Судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Між тим, суд вважає за необхідне, з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 74% від грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 29 серпня 2019 року №1-24.2.2/5136/19, виданої державним підприємством обслуговування повітряного руху України.
Також суд приходить до висновку про обґрунтованість та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з розрахунку 74% від грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 29 серпня 2019 року №1-24.2.2/5136/19, наданої державним підприємством обслуговування повітряного руху України, починаючи з 01 січня 2019 року без обмеження її максимального розміру, з урахуванням проведених виплат, але не визначаючи при цьому конкретне грошове співвідношення 74% від грошового забезпечення, з якого має бути здійснений перерахунок, оскільки чинним законодавством не передбачено повноважень суду самостійно встановлювати розміри пенсій, які підлягають нарахуванню та виплаті.
Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, зокрема,
- про вихід за межі позовних вимог та визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 74% від грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 29 серпня 2019 року №1-24.2.2/5136/19, виданої державним підприємством обслуговування повітряного руху України;
- про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з розрахунку 74% від грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 29 серпня 2019 року №1-24.2.2/5136/19, наданої державним підприємством обслуговування повітряного руху України, починаючи з 01 січня 2019 року без обмеження її максимального розміру, з урахуванням проведених виплат, без зазначення конкретного грошового співвідношення 74% від грошового забезпечення, з якого має бути здійснений перерахунок.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у місті Києві про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 74% від грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 29 серпня 2019 року №1-24.2.2/5136/19, виданої державним підприємством обслуговування повітряного руху України.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), виходячи з розрахунку 74% від грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 29 серпня 2019 року №1-24.2.2/5136/19, виданої державним підприємством обслуговування повітряного руху України, починаючи з 01 січня 2019 року, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням проведених виплат.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова