ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 січня 2020 року м. Київ № 826/4900/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (далі - позивач та/або ПрАТ «Київський річковий порт») з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач та/або ГУ ДФС у м. Києві/контролюючий орган) та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2017 року №0059951210, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2017 року №0059961210, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу не присвоєно (не надано) жодних радіочастот, що підтверджується відповідними дозволами, так і інформацією, внесеною Українським державним центром радіочастот до реєстру присвоєння радіочастот, з огляду на що, ПрАТ «Київський річковий порт» не є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, у зв'язку з відсутністю об'єкта оподаткування. За таких обставин, на думку ПрАТ «Київський річковий порт» податкове повідомлення-рішення від 26.09.2017 року №0059951210, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві є протиправним та підлягає скасуванню.
Також, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що використання контролюючим органом при здійсненні камеральної перевірки ПрАТ «Київський річковий порт» наказу Державної податкової служби України від 07.12.2010 року №927, який втратив чинність є незаконним.
Окрім цього, мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на рішення в адміністративній справі 826/2161/17, яким встановлено належне виконання ПрАТ «Київський річковий порт» рішення №К/800/28922/13 та стверджує про відсутність підстав у відповідача на проведення безпосередньо камеральної перевірки.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність спірних рішень та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку дотримання Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» вимог законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень по сплаті рентної плати за спеціальне водокористування води, за наслідком якої складено акт від 08.09.2017 року №6979/26-15-12-10/03150017 (далі - акт перевірки №1).
У висновку акту перевірки зазначено, що її дані свідчать про порушення термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води за 2 квартал 2017 року, а також по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №К/800/28922/13, наказ ДПА України від 07.12.2010 року №927 (далі - висновки акту перевірки №1 ).
З урахуванням зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2017 року №0059961210, яким до позивача на підставі пункту 57.1 статті 57, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 2087,66 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1).
Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі 191.1.2 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень по сплаті рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, за наслідком якої складено акт від 08.09.2017 року №6980/26-15-12-10/03150071 (далі - акт перевірки №2).
Відповідно до висновків акту перевірки, в ході її проведення відповідачем встановлено порушення позивачем термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за січень 2016 рік, жовтень 2016 - грудень 2016 року.
З урахуванням зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2017 року №0059951210, яким до ПАТ «Київський річковий порт» на підставі пункту 57.1 статті 57, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 3661,15 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2).
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства. Яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює податковий кодекс України (далі - ПК України).
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
В розрізі положень пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Положеннями статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2 статті 86 ПК України).
У висновку акту перевірки №1 зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води за 2 квартал 2017 року, а також по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №К/800/28922/13, наказ ДПА України від 07.12.2010 року №927.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 року у справі №826/407/13-а адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про стягнення з ПАТ «Київський річковий порт» податкової заборгованості у розмірі 10 934 284,07 грн., що виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, визначених у деклараціях №1578 на 2011 рік (травень-грудень), №9005639041 на 2012 рік (січень-жовтень), №9007654436 за серпень 2011 року, №9009291573 за вересень 2011 року, №9011382530 за жовтень 2011 року, №90125855775 за листопад 2011 року, №9013653540 за грудень 2011 року, №9007037222 за січень 2012 року, №9013035545 за лютий 2012 року, №9042272269 від 17.07.2012 року, №9050418572 за липень 2012 року, №9057388678 за серпень 2012 року, №9064420404 за вересень 2012 року, №9072552579 жовтень 2012 року, №9061728564 від 05.10.2012 року та у податковому повідомленні-рішенні №0004661550 від 25.07.2012 року задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70) суму податкового боргу з податку на землю, податку на додану вартість та збору за спеціальне використання води у загальному розмірі 10 934 284 (десять мільйонів дев'ятсот тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят чотири) гривні 07 коп.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2013 року у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про розстрочення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 року по справі №826/407/13-а на 60 місяців відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 року, заява Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про розстрочення судового рішення залишена без задоволення.
Водночас, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 року касаційна скарга ПАТ «Київський річковий порт» задоволена частково; скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 року; заяву ПАТ «Київський річковий порт» про розстрочення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 року задоволено частково; розстрочено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 року строком на шістдесят сім календарних місяців з червня 2013 року по грудень 2018 року шляхом сплати суми податкового боргу рівними частинами по 163 198,00 грн. протягом перших шістдесяти шістьох місяців, а в останній місяць - 163 216,07 грн.
Окрім цього, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2017 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 року у справі №826/2161/17 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» задовольнити частково.
1. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у м. Києві, яка полягає у невиконанні:
Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2017 у справі №826/9485/14;
Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2017 у справі №826/19439/13-а;
Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016 у справі №826/11886/14;
Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2015 у справі №826/16903/14;
Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2016 у справі №826/20954/14 (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.10.2016 у справі №826/20954/14);
Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 у справі №826/16904/14;
Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 у справі №826/407/13-а з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 у справі №К/800/28922/13;
Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 у справі №826/10741/13-а.
2. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві та Головне управління ДФС у м. Києві привести у відповідність інтегровану картку платника - Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) шляхом сторнування (зменшення) та/або скасування суми податкового боргу:
з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4 424 844 (чотири мільйони чотириста двадцять чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 00 копійок;
з земельного податку з юридичних осіб в сумі 18 835 116 (вісімнадцять мільйонів вісімсот тридцять п'ять тисяч сто шістнадцять) гривень 63 копійок;
з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 12 249 096 (дванадцять мільйонів двісті сорок дев'ять тисяч дев'яносто шість) гривень 12 копійок;
з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 416 765 (один мільйон чотириста шістнадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять) гривень 82 копійки;
сплаченого Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 3150071) на виконання Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 у справі №826/407/13-а з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 у справі №К/800/28922/13.
3. У задоволені інших позовних вимог - відмовлено.
4. Встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі, а саме: зобов'язати відповідачів - Державну податкову інспекцію у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 12; ідентифікаційний код юридичної особи 39467012) та Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 39439980, місцезнаходження юридичної особи: 04655, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) надати суду у двотижневий строк звіт про виконання судового рішення з дня набрання рішенням у даній справі законної сили.
Так, у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2017 року по справі №826/2161/17 вказано наступне: «дії відповідача 1 (ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві) по несвоєчасному відображенню в інтегрованій картці платника призвели до нарахування позивачу боргу та призвели до того, що на час такого відображення сплачені позивачем грошові кошти, які мали мету погасити чергову частку розстроченої суми податкового боргу, були автоматично списані з картки контролюючим органом та спрямовувались в погашення податкового боргу за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями в порядку п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.
Причин несвоєчасного відображення в ІКП відповідних відомостей щодо скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень відповідачі суду не пояснили.
При розгляді справи, судом було встановлено, що підставою для перегляду рішень за нововиявленими обставинами у справах №826/9485/14, №826/19439/13-а, №826/20954/14 та №826/10741/13-а були однакові підстави.
Оскільки, в судовому порядку у справі №826/20954/14 було роз'яснено, що в зв'язку із скасуванням постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2015 у справі №826/20954/14, на підставі якої постановлено стягнути податковий борг, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2016 у справі №826/20954/14, інтегрована картка платника - ПАТ «Київпорт» підлягає приведенню Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві у відповідність шляхом сторнування (зменшення) на суму податкового боргу в розмірі 3 337 261,28 грн., тому суд приходить до висновку щодо можливості застосування аналогії у справах №826/9485/14, №826/19439/13-а та №826/10741/13-а.
При цьому, відповідно до п. 57.4 ст. 57 Податкового кодексу України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
Таким чином, невнесення змін в облікові дані операцій по платежам, зокрема, несвоєчасне внесення контролюючим органом відомостей про скасування податкових повідомлень-рішень, якими визначені суми грошових зобов'язань по податкам порушують права позивача, як платника податків. Платник не несе відповідальності за дії посадових осіб фіскальної служби, які ведуть адміністрування облікових показників та звітності, контролюють ведення автоматизованої інформаційної облікової системи.».
Зі змісту вказаного судового рішення слідує, що судом встановлено, зокрема, протиправну бездіяльність Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у м. Києві, яка полягає у невиконанні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 у справі №826/407/13-а з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 у справі №К/800/28922/13 та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві та Головне управління ДФС у м. Києві привести у відповідність інтегровану картку платника - Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) шляхом сторнування (зменшення) та/або скасування суми податкового боргу, серед іншого, сплаченого Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 3150071) на виконання Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 у справі №826/407/13-а з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 у справі №К/800/28922/13.
Тобто, вказані обставини дають суду підстави вважати, що позивачем сплачувалася сума податкового боргу на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 у справі №826/407/13-а з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 у справі №К/800/28922/13, а несвоєчасна її сплата була обмовлена протиправною бездіяльністю Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у м. Києві, яка полягала у невиконанні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 у справі №826/407/13-а з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 у справі №К/800/28922/1, а саме: у несвоєчасному відображенню в інтегрованій картці платника (ПАТ «Київський річковий порт») інформації, що призвели до нарахування позивачу боргу та до того, що на час такого відображення сплачені ним грошові кошти, які мали мету погасити чергову частку розстроченої суми податкового боргу, були автоматично списані з картки контролюючим органом та спрямовувались в погашення податкового боргу за іншими податковими повідомленнями-рішення в порядку пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Підсумовуючи наведене, суд приходить висновку, що обставини сплати Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» податкового боргу з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 у справі №К/800/28922/1 не підлягають доказуванню.
Між тим, згідно висновків акту перевірки порушення термінів сплати (перерахування) позивачем самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання рентної плати за спеціальне використання води встановлено контролюючим органом за 2 квартал 2017 рік, тобто (квітень - червень 2017 року) та ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 у справі №К/800/28922/1, у той час коли обставини сплати такого боргу, з урахування наведеної судом ухвали Вищого адміністративного суду України встановлено судовим рішення в адміністративній справі №826/2161/17 - 09.10.2017 року.
Суд наголошує, що жодних пояснень щодо наведених обставин відзив на позовну заяву не містить.
Крім того, суд погоджується з твердженнями Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» в частині незаконності використання ГУ ДФС у м. Києві наказу Державної податкової служби України від 07.12.2010 року №927, оскільки він втратив чинність відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 14.04.2016 року №318, а порушення термінів сплати (перерахування) позивачем самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання рентної плати за спеціальне використання води встановлено контролюючим органом за 2 квартал 2017 рік.
Таким чином, з урахуванням зазначеного вище, суд вважає, що відповідачем не підтверджено належними та достатніми доказами правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 26.09.2017 року №0059961210, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Водночас, інші доводи позивача, зокрема в частині відсутності підстав для проведення саме камеральної перевірки суд відхиляє, оскільки податковий борг Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» щодо несвоєчасності сплати якого відповідачем нараховано штрафні санкції виник на підставі податкової декларації зі збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових та службово-допоміжних суден) №9061728564 від 05.10.2012 року, тобто, в розумні положень пункту 54.1 статті 54 ПК України є самостійно узгодженим грошовим зобов'язанням, своєчасність сплати якого, в контексті абзацу 2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України може бути предметом камеральної перевірки.
Перевіряючи правомірність прийнятого ГУ ДФС у м. Києві спірного рішення №2 суд вказує на наступне.
Згідно підпункту 14.1.2017 пункту 14.1 статті 14 ПК України рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Положеннями пункту 251.1 статті 251 ПК України визначено, що рентна плата складається з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, в контексті приписів пункту 254.1 статті 254 ПК України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі: ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України; ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Правову основу користування радіочастотним ресурсом України, визначає повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України визначає Законом України «Про радіочастотний ресурс України» від 01.06.2000 року №1770-III (далі - Закон №1770-III).
За визначенням наведеним у статті 1 Закону №1770-III дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (далі - дозвіл на експлуатацію) - документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.
Радіоелектронний засіб - технічний засіб, призначений для передавання та/або приймання радіосигналів радіослужбами, а випромінювальний пристрій це технічний пристрій, що використовується для виробничих, наукових, медичних, побутових потреб, за винятком потреб радіозв'язку, який випромінює електромагнітну енергію в навколишній простір і який не є радіоелектронним засобом.
Аналіз зазначеного дає в сукупності підстави стверджувати, що платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі, зокрема, дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.
Об'єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм (п. 254.3 ст. 254 ПК України).
У відповідності до положень підпункту 254.5.2 пункту 254.2 статті 254 ПК України платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.
Згідно абзацу 3 підпункту 254.5.3 пункту 254.5 статті 254 ПК України інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.
Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (пп. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПК України).
Статтею 257 ПК України встановлено наступне.
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки: з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України - за
Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Згідно підпункту 258.1.1 пункту 258.1 статті 258 ПК України на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.
На суму податкових зобов'язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II цього Кодексу (пп. 258.1.2 п. 258.12 ст. 258 ПК України.
Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати здійснюють контролюючі органи (пп. 258.2.1 п. 258.1 ст. 258 ПК України).
Як свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» здійснює експлуатацію суднових станцій суден внутрішнього плавання (суднової річкової станції) на підставі наступних дозволів: 1) дозвіл №МС-80-0216510 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 2) дозвіл №МС-80-0214618 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 3) дозвіл №МС-80-0214617 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 4) дозвіл №МС-80-0211506 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 5) дозвіл №МС-80-0204502 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 6) дозвіл №МС-80-0202763 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 7) дозвіл №МС-80-0202762 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 8) дозвіл №МС-80-0202162 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 9) дозвіл №МС-80-0199000 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 10) дозвіл №МС-80-0198999 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 11) дозвіл №МС-80-0198434 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 12) дозвіл №МС-80-0198433 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 13) дозвіл №МС-80-0016204 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 14) дозвіл №МС-80-0016203 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 15) дозвіл №МС-80-0016202 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 16) дозвіл №МС-80-0016201 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 17) дозвіл №МС-80-0015090 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 18) дозвіл №МС-80-0015086 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього (суднової річкової станції); 19) дозвіл №МС-80-0015085 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 20) дозвіл №МС-80-0015084 на експлуатацію суднового судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 21) дозвіл №МС-80-0015082 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 22) дозвіл №МС-80-0015078 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 23) дозвіл №МС-80-0015077 на експлуатацію суднової станції судна плавання (суднової річкової станції); 24) дозвіл №МС-80-0015076 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції); 25) дозвіл №МС-80-0015072 на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції).
Аналізуючи зазначені обставини, суд в контексті положень пункту 251.1 статті 251 ПК України, статті 1 Закону №1770-III приходить до висновку, що Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Також, в матеріалах справи міститься податкові декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України ПАТ «Київський річковий порт» та розрахунки з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за перевіряємий період, де платником податків (позивачем) визначено грошові зобов'язання за податковий (звітний) період платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Суд звертає увагу, що жодних заперечень щодо подання зазначених вище документів позивачем до суду не надано.
Також твердження ПАТ «Київський річковий порт», що він не є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України не відповідають положенням пункту 251.1 статті 251 ПК України, статті 1 Закону №1770-III.
Крім цього, суд наголошує, платники рентної плати самостійно обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.
Факт самостійного обчислення позивачем рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України підтверджено матеріалами справи, зокрема поданими ним податковими деклараціями та розрахунками.
Разом з цим, суд акцентує увагу, що належні та достатні докази на підтвердження сплати ПАТ «Київський річковий порт» рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України матеріали адміністративної справи не містять, у той час коли, таких обов'язок підтверджено наявними у справі документами.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не спростовано відсутність складу податкового правопорушення, а саме порушення сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за січень 2016 рік, жовтень 2016 - грудень 2016 року.
Як наслідок, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2017 року №0059951210, прийнятого Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Інші доводи позивача не спростовують вище встановленого судом.
Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення частково, то судові витрати слід присудити на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.
Сума судового збору, яка сплачена позивачем становить - 1762,00 грн.
Сума майнових позовних вимог становить - 5748,81 грн.
Сума задоволених майнових вимог - 3661,15 грн.
Сума судового збору, яка підлягає відшкодуванню становить - 1114,47 грн.
Керуючись статтями 2, 73 77, 134, 139, 245, 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, б. 70, код ЄДРПОУ 03150071) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення рішення від 26.09.2017 року №0059961210, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, б. 70, код ЄДРПОУ 03150071) сплачений ним судовий збір у розмірі 1114 (одна тисяча сто чотирнадцять) грн. 47 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева