31 січня 2020 року Чернігів Справа № 620/401/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними та скасування наказів,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2020 №27 (з основної діяльності) "Про результати службового розслідування", відповідно до якого, позивача, за шкоду заподіяну державі, притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 31 530,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.01.2020 №33 "Про притягнення до матеріальної відповідальності підполковника ОСОБА_1 ", відповідно до якого, позивача, за шкоду заподіяну державі, притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 31 530,00 грн.
Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Чернігівському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії щодо проведення щомісячного стягнення з грошового забезпечення позивача.
Вказана заява обґрунтована тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. В разі скасування оскаржуваних наказів, повернення незаконно проведеного відрахування з грошового забезпечення буде ускладнене тим, що в бюджеті не будуть заплановані грошові кошти за цим призначенням, і позивач знову буде вимушений звертатися до суду за захистом своїх прав, що нанесе значної моральної шкоди.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд зазначає про таке.
Предметом оскарження у даній справі, є накази командира військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2020 №27 (з основної діяльності) "Про результати службового розслідування", відповідно до якого, позивача, за шкоду заподіяну державі, притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 31 530,00 грн та військового комісара Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.01.2020 №33 "Про притягнення до матеріальної відповідальності підполковника ОСОБА_1 " За наслідками розгляду справи суд на підставі всебічної оцінки пояснень сторін та доказів повинен зробити висновок про правомірність чи неправомірність зазначених наказів.
Так, до вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з п.1 ч.1 та ч.2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено шляхом зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії, тощо. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В розумінні наведених норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Насамперед, суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказів. Рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Отже і заходів забезпечення позову вони не потребують.
Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, то суд звертає увагу, що небезпеку порушення свої прав позивач вбачає у ймовірній необхідності подальшого судового оскарження.
Втім, на думку суду, наведені доводи виходять за межі предмету судового розгляду у справі. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому. У заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду. З огляду на це відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у п.1 ч.2 ст.150 КАС України.
Щодо "очевидності" ознак протиправності наказів та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до ст.150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Тобто, в даному випадку позивачем не надано доказів унеможливлення захисту порушених прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або доказів, що в майбутньому для відновлення цих прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також доказів очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, що в свою чергу, має бути досліджено при вирішенні справи по суті та є предметом розгляду справи в суді.
А отже, з урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам до відома.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Л.О. Житняк