Справа № 560/390/20
іменем України
31 січня 2020 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Салюк П.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав невідповідності вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, суд встановив, що позивач звернувся з позовом порушивши строку для звернення до адміністративного суду встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки у позові сам зазначив, що про порушення своїх прав дізнався з листа відповідача від 04 квітня 2019 року №10911/03, однак з даним позовом звернувся до суду лише 23 січня 2020 року.
Крім цього, суд встановив, що у позовній заяві позивачем не вказано власний реєстраційний номер облікової картки платника податків та водночас долучено його до позову, як додаток.
29 січня 2020 року до суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду до якої позивач долучив два примірники позовної заяви із зазначеним у них реєстраційним номером облікової картки платника податків позивача.
Відповідно до вищевказаної заяви, в обґрунтування пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що про невідповідність розміру пенсії вимогам Конституції України та інших законодавчих актів дізнався із засобів масової інформації.
Крім цього, позивач вказує, що не міг передбачити, що орган пенсійного фонду буде порушувати його права, а також зазначає, що не був проінформований відповідачем про невідповідність його розміру пенсії вимогам законодавства.
При цьому, дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що 29 березня 2019 року ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням 89% грошового забезпечення, проте, як сам зазначає у позовні заяві отримав відмову пенсійного органу від 04 квітня 2019 року №10911/03.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що про порушення свої прав стосовно розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_1 дізнався саме з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04 квітня 2019 року №10911/03, однак до суду звернувся лише 23 січня 2020 року, що значно перевищує строк для звернення до адміністративного суду встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Водночас, у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 не наводить жодних аргументів стосовно тієї обставини, чому не звернувся до суду протягом встановленого строку з моменту отримання відмови пенсійного органу від 04 квітня 2019 року №10911/03.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19 та від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19.
Як зазначено вище та встановлено із заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, позивач не заперечує факту отримання ним відмови пенсійного органу від 04 квітня 2019 року №10911/03, при цьому не обґрунтовує жодними доказами та не вказує обєктивних причин, що призвели до пропуску позивачем строку звернення до суду у шестимісячний строк з моменту її отримання.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що процесуальний строк звернення до суду, що визначений ч. 2 ст. 122 КАС України позивачем пропущений.
Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 1, п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, оскільки надані позивачем докази не дають підстав суду встановити поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, то таку позовну заяву позивачем подано без додержання вимог КАС України, а тому суд вважає за необхідне повернути її позивачу.
Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., відповідно до фіскального чеку №1022603794 від 23 січня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяП.І. Салюк