Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
21 січня 2020 р. № 520/12459/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Полях Н.А.,
при секретарі судового засідання - Мухатаєвої М.А.,
за участі:
представника позивача - Дудій А.І.,
представника відповідача - Потапенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Театральні зустрічі" (вул. Сумська 25, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 3778799) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області № 1357 від 22.10.2019 р. "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Театральні зустрічі".
В обґрунтування позову зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Театральні зустрічі" (далі за текстом - ТОВ "Театральні зустрічі") із висновками акту перевірки від 12.12.2018 року №18/20-40-56-16/37878799 не погоджується, оскільки на запити контролюючого органу надавалася відповідь. Інформаційний запит контролюючого органу оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, та не містить конкретних підстав та чітко окреслених обставин, які б свідчили про порушення платником податку податкового законодавства. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що діяв у межах чинного законодавства. Запити, які були направлені на адресу позивача були складені належним чином. Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення прав, свобод чи інтересів. На підставі викладеного, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні повністю позов підтримав, вказав на неправомірність дій відповідача та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі
Представник відповідача проти позову заперечував, підтримав аргументи викладені у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 12 грудня 2018 року Головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Центрального Головного управління ДФС у Харківській області, на підставі пункту 20.1.4, пункту 20.1, статті 20 та в порядку статті 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТОВ "Театральні зустрічі" за 2018 рік.
За результатами перевірки складений акт від 12 грудня 2018 року №18/20-40-56-05-16/37878799. Даний акт перевірки отримано посадовими особами поштою ТОВ "Театральні зустрічі" 19 грудня 2018 року.
За результатами розгляду заперечень ТОВ "Театральні зустрічі" прийнято рішення ГУ ДФС у Харківській області від 08.01.2019 року, яким висновки камеральної перевірки за Актом залишено без змін.
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області від 12 грудня 2018 року №18/20-40-56-05-16/37878799 було прийнято податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 09.01.2019 р. № 0000255605, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 189 294,81 грн., з яких збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 151 435,85 грн., та 37 858,96 грн. штрафні санкції.
Згідно п. 56.2., п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України: у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
ТОВ "Театральні зустрічі" не погоджуючись із висновками акту перевірки від 12 грудня 2018 року №18/20-40-56-05-16/37878799, звернулося зі скаргою до ДФС України.
Рішенням ДФС України від 22.03.2019 №13525/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги було скасовано ППР ГУ ДФС у Харківській області, підтверджено незаконність податкового повідомлення рішення ГУ ДФС у Харківській області від 09.01.2019 №0000255605, винесеного на підставі акту перевірки №18/20-40-56-05-16/37878799 від 12.12.2018 р.
30.07.2019 року ТОВ "Театральні зустрічі" отримано інформаційний запит Головного управління ДФС у Харківській області №36510/10/20-20-40-14-14-15 від 22.07.2019 року про надання пояснень та їх документальних підтверджень.
У запиті йдеться про виявлення Головним управлінням ДФС у Харківській області фактів, що свідчать про допущене ТОВ "Театральні зустрічі" порушення норм п. п.266.5.1, п. 266.5.1. ст. 266 ПК України внаслідок невірного застосування у поданих деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016-2019 роки ставки податку на об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності ТОВ "Театральні зустрічі" та знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 25, загальною площею 6025,5 кв. м.
ТОВ "Театральні зустрічі" у строк, передбачений чинним законодавством України, надав відповідь на запит (Вих № 08/19 від 19.08.2019 року) та додав всі наявні документи на підтвердження викладеного.
Жодних пояснень та зауважень щодо наданої інформації від Головного управління ДФС у Харківській області на адресу ТОВ "Театральні зустрічі" не надходило.
29.10.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Театральні зустрічі" від Головного управління ДФС у Харківській області отримано повідомлення № 140 від 23.10.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Театральні зустрічі" з 05.12.2019 р. з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.11.2016 року по 31.10.2019 року та копію наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 1357 від 22.10.2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Театральні зустрічі" з 05 грудня тривалістю 5 робочих днів за період з 01.11.2016 року по 31.10.2019 року".
Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Театральні зустрічі" копії наказу зазначено серед інших підпункт 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України № 2755-VI (далі - ПК України) у зв'язку з наданням ТОВ "Театральні зустрічі" пояснень та документального підтвердження на письмовий запит Головного управління ДФС у Харківській області від 22.07.2019 р № 36510/10/20-20-40-14-14-15, які не спростовують порушення при визначенні ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Не погоджуючись із такими діями контролюючого органу, позивач звернувся за захистом порушеного права до Харківського окружного адміністративного суду.
Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, окрім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Абзацом першим пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Приписами підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Підпунктом 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що підставою проведення документальної позапланової перевірки є отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
З наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
Суд наголошує на тому, що не дивлячись на відсутність податкової інформації, контролюючим органом був надісланий письмовий запит від 22.07.2019 р. № 36510/10/20-20-40-14-14-15. Суд наголошує на тому, що контролюючим органом не був виявлений факт, який свідчив би про порушення Позивачем податкового законодавства, який є обов'язковим для надіслання запиту.
Як вбачається із наданих документів, позивачем в повному обсязі надавалася вся інформація по зазначеним контрагентам контролюючому органу. Таким чином, у контролюючого органу були відсутні підстави для складання оскаржуваного наказу.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Згідно з п.п. 73.1 та 73.3 ст. 73 ПК України, інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.
Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Так, у запиті від 22.07.2019 р., всупереч вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України, як підставу його надіслання зазначено лише, що на порушення норм ПК вказують дані:
- інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно;
- рішення ДФС України від 22.03.2019 року № 13525/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги ТОВ "Театральні зустрічі" від 21.01.2019 року № 01/21 на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 09.01.2019 р. № 0000255605, яким скасовано зазначене податкове повідомлення рішення, прийняте за результатами акту камеральної перевірки ГУ ДФС у Харківській області від 12 грудня 2018 року №18/20-40-56-05-16/37878799.
- іншої податкової інформації.
Позивач надав відповідь на запит та додав всі наявні документи на підтвердження викладеного.
Слід звернути увагу, що інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, рішення ДФС України від 22.03.2019 №13525/6/99-99-11-06-01-25, інша податкова інформація не можуть свідчити про допущене ТОВ "Театральні зустрічі" порушення норм п.п.266.5.1 ст. 266 Податкового кодексу України, так як мають лише інформаційний характер.
У спірному наказі підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки зазначено: у зв'язку з наданням ТОВ "Театральні зустрічі" пояснень та документального підтвердження на письмовий запит Головного управління ДФС у Харківській області від 22.07.2019 р № 36510/10/20-20-40-14-14-15, які не спростовують порушення при визначенні ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Однак, не зазначені які саме порушення ПК України були виявлені Головним управлінням ДФС у Харківській області.
Зазначена загально нормативна фраза та, здебільшого, має за мету спонукання керівника до прийняття конкретного рішення що свідчить про необґрунтованість та безпідставність наказу податкового органу.
Оскаржуваний наказ контролюючого органу не містить підстав для проведення перевірки, обов'язковість зазначення яких передбачено підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а посилання виключно на норми Закону без зазначення підстав, визначених у них, свідчить про порушення порядку призначення перевірки та прийняття наказу.
Такої ж думки притримується і Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїй постанові від 22.01.2019 року у справі №820/5124/16 та № 813/4282/16 від 19 квітня 2018 року.
У постанові від 23.04.2019 у справі № 823/5028/15 Верховний Суд з посиланням на практику Верховного Суду України у справах, предметом позову в яких були вимоги про визнання недійсним та скасування наказів про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки платників податків, а в деяких мали місце обставини складання контролюючими органами за наслідками таких перевірок податкових-повідомлень рішень, неодноразово висловлював правову позицію про те, що нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, установлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.
У справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Системний аналіз наведених норм у своїй сукупності дає підстави для висновку, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Аналогічна за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 810/1438/17.
Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Крім того, Європейський суд у справі «Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG» (1975, AC 591 at 638) вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як зазначив Європейський суд у справі "Yvone van Duyn v. Home Office", принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (п. 128), та "Беєлер проти Італії" (п. 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (п. 74 рішення ЄСПЛ у справі "Лелас проти Хорватії").
Таким чином, суд наголошує на протиправності дій відповідача.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином спираючись на вищевикладене, суд вважає наказ відповідача таким, що суперечить приписам чинного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється згідно вимог статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Театральні зустрічі" (вул. Сумська 25, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 3778799) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 1357 від 22.10.2019 р. "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Театральні зустрічі".
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Театральні зустрічі" (вул. Сумська 25, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 3778799) судові витрати у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 31.01.2020 р.
Суддя Полях Н.А.