Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 січня 2020 р. № 520/13222/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення №22 відділу з питань призначення та перерахування пенсій №19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області від 16 серпня 2019 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії, яка була зароблена трудовим стажем на території України у зв'язку з моїм виїздом за кордон - Ізраїль.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії, яка була зароблена трудовим стажем на території України з дати припинення виплати та в подальшому сплачувати ОСОБА_2 зазначену пенсію.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення №22 відділу з питань призначення та перерахування пенсій №19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області від 16 серпня 2019 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії є незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 08.01.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Представником відповідача 15.01.2020 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що з питання поновлення пенсії за віком ОСОБА_3 необхідно звернутися особисто (або її законному представнику у разі обмеження дієздатності) з оригіналами та копіями передбаченими Порядком документів (у тому числі паспортом (або іншим документом, що засвідчує особу, якій буде призначатися пенсія, місце її проживання (реєстрації) та віку безпосередньо на особистий прийом до головного спеціаліста відділу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України за місцем перебування на обліку на території України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , з 24 грудня 2005 р. по квітень 2016 року знаходилась на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримувала пенсію за віком.
Також під час розгляду справи судом було встановлено, що позивачці, у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон - Ізраїль, було виплачено пенсію за 6 місяців наперед з 01.05.2016 - 31.10.2016 у розмірі 18327,00 грн. Тобто, останній місяць нарахувань був жовтень 2016, знято позивачку з обліку з 01.11.2016.
09.08.2019 представник позивачки ( ОСОБА_4 ) звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо поновлення пенсії за віком, з дати припинення, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України.
Рішенням № 22 відділу з питань призначення та перерахунку пенсії № 19 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.08.2019 позивачці було відмовлено в призначенні пенсії та зазначено, що згідно з пунктом 4.2. Порядку 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж. Документи, які підтверджують, що ОСОБА_1 мешкає на території України (Шевченківського району м. Харкова) надані не були. Враховуючи вищезазначене не має законних підстав для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з чим відділ відмовляє ОСОБА_1 в поновлені пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернулась за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регламентовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (із змінами та доповненнями) (далі за текстом - Закон).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 51 Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:
- громадяни України, які зареєстровані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
- іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи Загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що документами, які підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України, а для осіб віком до 16 років - свідоцтво про народження.
Документом, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і при перетинанні державного кордону України, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон або дипломатичний і службовий паспорти, посвідчення особи моряка і проїзний документ дитини. Ці документи виготовляються і оформляються відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України на підставі рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації.
Пунктом 14 частини сьомої статті 22 Закону № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI) визначено, що до паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація: дата закінчення строку дії документа.
Пунктом 1 «Перехідних положень» Закону № 5492-VI визначено, що документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов'язковій заміні.
Згідно з підпунктом 2 пункту 89 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152, паспорт для виїзду за кордон визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується у разі: закінчення строку його дії або прийняття рішення про його обмін до закінчення строку його дії.
Відповідно до пункту 2.9. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.06.2018 за № 724/32176 (далі - Порядок) особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Частиною 1 статті 44 Закону передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Таким чином, встановлення порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до норм цього Закону делеговано правлінню Пенсійного фонду України.
Пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого правлінням Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 4j редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2014 за №895/25672 (далі за текстом - Порядок подання документів), встановлено, що заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
При цьому абзацом другим пункту 1.1 Порядку подання документів визначено коло осіб, що відносяться до законних представників осіб, які не досягли повноліття або є недієздатними, а саме батьки, усиновителі, батьки-вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників.
Подання заяв на поновлення виплати пенсії представниками, що діють на підставі нотаріально завірених довіреностей, не передбачено діючим законодавством.
Згідно із пунктом 1.7 Порядку подання документів днем звернення за поновленням виплати пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Відповідно до пункту 2.8 Порядку подання документів поновлення виплати пенсії здійснюється за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Крім того, цим пунктом передбачена можливість надання додаткових документів при поновленні виплати пенсії.
Відповідно до пункту 2.9 Порядку подання документів особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Пунктом 2.22 Порядку подання документів передбачено, що за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування.
Щодо посилань позивачки на Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп / 2009 від 7.10.2009 року, пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-IV , щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Зазначені положення Закону №1058-IV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, то суд зазначені твердження не приймає до уваги, оскільки в зазначеному рішенні предметом розгляду справи були інші правовідносини.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачкою при звернення до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії порушено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.