Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
30 січня 2020 р. № 520/12585/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності, скасування протоколу та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не ненаданні статусу Ветеран військової служби та видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" ОСОБА_1 ;
- скасувати протокол №2 Комісії Харківського обласного військового комісаріату для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби від 29 березня 2019 р.;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вирішити питання та прийняти рішення про надання статусу Ветеран військової служби та видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби ОСОБА_1 передбаченого ЗУ “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист” та Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженого Постановою КМУ від 30 серпня 1999 р. №1601 Про порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він проходив строкову військову службу в період з 24.04.1980 р. по 19.06.1982 р. у військовій частині НОМЕР_1 , в тому числі у складі Збройних Сил СРСР, та у період з 15.01.1981 р. по 19.06.1982 р. приймав участь у виконанні інтернаціонального обов'язку в складі обмеженого контингенту Радянських військ в Афганістані. Позивачем вказано, що в період проходження служби в 1981 р. він отримав контузію головного мозку, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, в наслідок, чого в подальшому отримав II групу інваліда війни з причин травми, ЗЧМТ та контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби. Так, позивачем вказано, що ним до відповідача було надано у повному обсязі документацію щодо призначення йому статусу Ветеран військової служби та видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", проте Харківським обласним військовим комісаріатом 06.09.2019 р. було повідомлено позивача про рішення "Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби" від 29 березня 2019 р. протокол №2, відповідно до якого відмовлено у встановленні статусу ветерана військової служби та видачі відповідного посвідчення, з огляду на обставини того, що ОСОБА_1 звільнився з військової частини № НОМЕР_1 , яка входила до складу Прикордонних військ СРСР та не відноситься до військових частин (установ) Міністерства оборони СРСР. Прийняття відповідачем зазначеного рішення свідчить про допущення останнім протиправної бездіяльності, що порушує права позивача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 27.11.2019 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останнім вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з огляду на обставини того, що позивач проходив військову службу в Прикордонних військах КДБ СРСР та звільнився з військової частини НОМЕР_1 . Отже, як вказано представником відповідача, оскаржуваним у даній справі рішенням відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 у встановленні статусу «Ветеран військової служби» та запропоновано звернутися до Адміністрації прикордонної служби України, оскільки позивач має право на отримання зазначеного у Державній прикордонній службі. Отже, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , проходив строкову військову службу в період з 24.04.1980 р. по 19.06.1982 р. у військовій частині № НОМЕР_1 , в тому числі у складі Збройних Сил СРСР.
Також позивачем вказано, що у період з 15.01.1981 р. по 19.06.1982 р. він приймав участь у виконанні інтернаціонального обов'язку в складі обмеженого контингенту Радянських військ в Афганістані.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що в період проходження служби, а саме у 1981 р. позивач отримав контузію головного мозку, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні (ДРА), де велись бойові дії, в наслідок, чого він в подальшому отримав інвалідність.
У позовній заяві позивачем вказано, що він звільнився з лав Збройних Сил СРСР за наказом Міністра оборони СРСР.
Так, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що ОСОБА_1 була встановлена II група інвалідності, внаслідок мінно-вибухової травми, ЧМТ, контузії головного мозку, вогнепально-кульового поранення та їх наслідків, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААА №459416 від 22.03.2017 р.
Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 13.03.2017 року позивач є інвалідом другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Зазначені обставини були також встановлені в рамках розгляду справи №820/505/16, в рамках розгляду якої прийнято постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, яке набрало законної сили 04.04.2016 року.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Під час судового розгляду справи встановлено, що позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату стосовно встановлення Дубині йому статусу ветерана військової служби.
Листом від 06.09.2019 року №3019/ВСЗ ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача повідомлено, що його звернення від 26.02.2019 року розглянуто та надано витяг з протоколу засідання комісії від 29.03.2019 року №2.
Відповідно до витягу з протоколу №2 від 29 березня 2019 року засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних зі встановлення статусу ветеранів військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами MO України та встановленням статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби відмовило ОСОБА_1 у встановленні статусу ветерана військової служби та видачі відповідного посвідчення на підставі того, що гр. ОСОБА_1 звільнився з військової частини НОМЕР_1 , яка входила до складу Прикордонних військ СРСР та не відносилась до військової частини (установи) Міністерства оборони СРСР. Крім того, запропоновано звернутися щодо встановлення статусу ветерана військової служби до Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну без діяльність відносно нього та прийнято протиправне рішення, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визнаються громадяни України: особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Згідно із положеннями ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1601 від 30 серпня 1999 року затверджено Порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби".
Відповідно до п. 1 Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1601 від 30 серпня 1999 року (далі - Порядок .№ 1601), у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, посвідчення та нагрудні знаки "Ветеран військової служби" видаються (вручаються) особам, які набули статусу ветеранів військової служби відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист".
Згідно із положеннями п.3 Порядку № 1601 підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" є один з таких документів:
- наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку;
- довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
- посвідчення про нагородження медаллю "Ветеран Вооруженных Сил СССР".
Матеріалами справи встановлено, що позивачем до Харківського обласного військового комісаріату надано необхідні документи, зокрема, копію довідки МСЕК серії 12 ААА №459416 про встановлення ІІ групи інвалідності, внаслідок мінно-вибухової травми, ЧМТ, контузії головного мозку, вогнепально-кульового поранення та їх наслідків, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.
Як передбачено положеннями п. 4 Порядку № 1601 посвідчення та нагрудний знак "Ветеран військової служби" вручаються ветеранові військової служби або за його дорученням рідним чи іншим особам військовими комісаріатами та органами пенсійного забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, МВС, Управління державної охорони, Адміністрацією Держспецзв'язку за місцем проживання ветерана, за що одержувач посвідчення та нагрудного знака розписується у відповідному обліковому документі.
Відповідно до п. 2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 937 від 31 грудня 2014 року на обласні військові комісаріати покладаються, зокрема, керівництво та контроль за роботою районних військових комісаріатів із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, а також здійснення перевірок цієї роботи щодо дотримання ними вимог законодавства; розгляд заяв і скарг з питань соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, що надходять до військового комісаріату, а також прийом громадян, які звернулися з цих питань; організація та проведення роботи з роз'яснення особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей законодавства з питань соціального забезпечення та пільг, установлених для них чинним законодавством, проведення зборів пенсіонерів, консультацій, оформлення наочних посібників, виступи в періодичній пресі тощо.
Відповідно до п. 11 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою КМУ № 389 від 03.06.2013, районні, об'єднані районні, міські, об'єднані міські військові комісаріати, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, видають в установленому порядку особам, які перебувають у запасі або відставці, посвідчення та інші документи на передбачені законодавством пільги.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.10.2019 року по справі № 1340/4376/18.
Відповідно до витягу з протоколу № 2 від 29.03.2019 комісією постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі відповідного посвідчення та запропоновано звернутись щодо встановлення статусу ветерана військової служби до Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
Однак, суд зазначає, що суб'єктом владних повноважень, який наділений правом видавати посвідчення та нагрудний знак "Ветеран військової служби" є військовий комісаріат.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у видачі такого посвідчення та нагрудного знаку.
При цьому, суд зазначає, що зі змісту позовних вимог позивача вбачається, що останній при зверненні із даним позовом до суду оскаржує бездіяльність відповідача, яка полягає у не ненаданні статусу Ветеран військової служби та видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" та протокол №2 Комісії Харківського обласного військового комісаріату для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби від 29 березня 2019 р., яким було відмовлено у наданні відповідного статусу та видачі посвідчення, то суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме скасування протоколу №2 Комісії Харківського обласного військового комісаріату для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби від 29 березня 2019 р. в частині, що стосується позивача.
Водночас, з огляду на встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача та враховуючи обставини того, що прийняттям оскаржуваного рішення відповідач порушив права позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути питання про надання статусу Ветеран військової служби та видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби ОСОБА_1 передбаченого ЗУ “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист” та Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженого Постановою КМУ від 30 серпня 1999 р. №1601 Про порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" з урахуванням висновків суду у даній справі.
Стосовно заявленого позивачем клопотання про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення суд зазначає наступне.
Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що у даному випадку у суду відсутні підстави вважати, що відповідачами у справі не буде виконано рішення суду, у зв'язку з чим на даний час відсутні підстави для задоволення вказаного вище клопотання позивача.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності, скасування протоколу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати протокол №2 Комісії Харківського обласного військового комісаріату для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби від 29 березня 2019 р. в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути питання про надання статусу Ветеран військової служби та видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби ОСОБА_1 передбаченого ЗУ “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист” та Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженого Постановою КМУ від 30 серпня 1999 р. №1601 Про порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.