"30" січня 2020 р. Справа № 818/2315/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гелети С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Високос Я.С.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі здійсненого перерахунку пенсії в розмірі 127365,28 грн. за період з 01.01.2011 по день фактичного розрахунку 01.05.2017 на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 15.05.2015 по справі № К/800/61217/14 К800/61218/14.
На виконання зазначеного рішення, 14.01.2019 судом видано виконавчий лист.
16.01.2020 до суду надійшла заява відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Так, державний виконавець просить змінити порядок виконання виконавчого листа № 818/2315/18, зазначивши у виконавчому листі "стягнути на користь ОСОБА_1 доплату до пенсії в сумі 94744,73 грн.".
Заява обґрунтована тим, що 12.02.2019 до відділу надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 05.02.2019 № 1104/03.2-07 про виконання рішення суду по справі № 818/2315/18 в якому зазначено, що у жовтні 2018 проведено розрахунок компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 94744,73 грн. Зазначена сума компенсації буде виплачена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду". Такі обставини позбавляють державного виконавця можливості виконати рішення суду без участі боржника.
Позивач у судовому засіданні проти задоволення вказаної заяви заперечував, зазначив, що рішення суду по справі № 818/2315/18 залишається невиконаним, а орган Пенсійного фонду безпідставно використовує положення законодавства, які не мають відношення до виплати компенсації втрати громадянам частини доходів.
Державний виконавець та представник Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд відмовляє в задоволенні заяви державного виконавця з огляду на наступне.
Згідно із ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України..
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 по справі № 818/2315/18 є обов'язковим до виконання на всій території України.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання судового рішення судом видано виконавчий лист (а.с. 119-120).
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Сумській області відкрито виконавче провадження № 58122592 з виконання виконавчого листа по справі № 818/2315/18.
Постановою від 23.09.2019 виконавче провадження № 58122592 відновлено (а.с. 106-107). Як вбачається із матеріалів справи, в тому числі випливає із заяви державного виконавця - рішення по справі № 818/2315/18 станом на час розгляду заяви не виконано.
Матеріали справи свідчать, що компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 94744,73 грн. була нарахована відповідачем, однак не виплачена.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення по даній справі.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 379 КАС України, суд -
В задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі №818/2315/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 31.01.2020.
Суддя С.М. Гелета