31 січня 2020 року м. Рівне №460/4121/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років для чоловіків, але не вище 75 процентів заробітку;
зобов'язати відповідача провести пе рерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, виходячи з розміру за робітної плати, що враховується для обчислення пенсії станом на 1 березня 2019 року, відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років для чоловіків, але не вище 75 процентів заробітку, по чинаючи з 1 жовтня 2019 року.
Ухвалою від 18.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії. 20.09.2019 він направив заяву до відповідача із вимогою провести перерахунок призначеної їй пенсії з врахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991. 10.10.2019 позивачу надана відмова у перегляді призначеної пенсії. Відмову вважає протиправною, просить зобов'язати провести такий перерахунок у судовому порядку.
08.01.2020 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, за змістом якого, нарахування пенсії позивачу проводиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 зі зниженням пенсійного віку, згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991, а тому підстав для застосування пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 не було. Більше того, 11.10.2017 у відповідній частині набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" №2148-VIII від 03.10.2017 , згідно із пп. 3 п. 2 розділу І якого норму статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 доповнено словами та цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За наведеного, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Розглянувши у визначений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України строк в письмовому провадженні позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1 , виданого 11.08.1998 (а. с. 11).
Перебуваючи на обліку в Дубровицькому відділі обслуговування громадян (сервісному центрі) (а. с. 15), позивач отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.
20.09.2019 позивач звернувся із заявою до відповідача про перегляд призначеної йому пенсії з врахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 (а. с. 16).
Листом №120/02.8 від 04.10.2019 в проведенні такого перерахунку, було відмовлено з посиланням на відсутність підстав для застосування пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 (а. с. 17).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.
Згідно зі статтею 55 цього Закону, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Також цією статтею передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Статтею 56 цього Закону встановлені пільги щодо обчислення стажу роботи (служби). Так, згідно з пунктом 2 цієї статті, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" №2148-VIII від 03.10.2017, згідно із пунктом 3 частини 2 розділу І якого пункт 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, доповнено словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Абзацом 2 цієї частини встановлено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Відповідно до цього, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина, визначена у абзаці 2 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (понаднормовий страховий стаж) має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 07.07.2015 у справі №754/12702/14-а та від 20.09.2016 у справі №1601/12900/12.
Наявними матеріалами справи підтверджено, що позивач відноситься до потерпілих від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), перебуває на обліку у Дубровицькому відділі обслуговування громадян (сервісному центрі) Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (а. с. 15) та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003. Відповідно до цього, позивач не лише має право на пенсію в повному розмірі як громадянка, віднесена до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 3, а й право на збільшення такої пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, тобто понад 15 років.
Відтак, суд вважає протиправною відмову відповідача провести перерахунок пенсії позивачу із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.
При цьому, суд зауважує, що за правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даній справі відповідачем не доведено, що пенсія позивачу призначена на умовах, інших ніж передбачені у частині другій статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003.
Також згідно практики Європейського суду з прав людини, суд повинен керуватись принципом правової визначеності. Цей принцип розкривається через такі концепції, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав (vested rights); незворотність закону й неможливість застосування закону до особи, яка не могла знати про його існування (non-retroactivity); законні очікування (legitimate expectations) - право особи у своїх діях розраховувати на сталість існуючого законодавства. Цей принцип означає і те, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки. Юридична визначеність вимагає, щоб правові норми були зрозумілими й точними і мали не меті гарантування, що ситуації і правовідносини будуть передбачуваними. Зворотна дія не відповідає принципу юридичної визначеності. Принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі полягає в невід'ємному праві людини бути впевненою в тому, що її правомірні дії через деякий час не призведуть до погіршення її правового становища. (рішення ЄСПЛ "Брумареску проти Румунії", "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови", "Суханов та Ільченко проти України").
Відповідно до статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 4 статті 45 цього Закону зазначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо врахування при обчисленні розміру пенсії пільги, передбаченої пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", 20.09.2019.
Відтак, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнати протиправними дії та зобов'язання провести пе рерахунок та виплату пенсії за віком, виходячи з розміру заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії станом на 1 березня 2019 року, відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років для чоловіків, але не вище 75 процентів заробітку, по чинаючи з 1 жовтня 2019 року, належать до задоволення повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 21084076) - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови провести ОСОБА_1 пе рерахунок відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років для чоловіків, але не вище 75 процентів заробітку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 пе рерахунок та виплату пенсії за віком, виходячи з розміру заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії станом на 01 березня 2019 року, відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років для чоловіків, але не вище 75 процентів заробітку, по чинаючи з 1 жовтня 2019 року,
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 31 січня 2020 року.
Суддя Щербаков В.В.