31 січня 2020 року м. Рівне №460/3704/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДФС у Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправну бездіяльність Головного управління ДФС у Рівненській області щодо не вчинення дій по скасуванню нарахування по сплаті ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені згідно з поданим 18.01.2017 Звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, зобов'язати Головне управління ДФС у Рівненській області вчинити дії по скасуванню нарахування по сплаті ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені згідно з поданим 18.01.2017 Звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.01.2017, подаючи звіт по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подав Талицю 3, в той час як мав звітувати по Таблиці 2.
Вказує, що виявивши помилку, ним був поданий звіт по сплаті єдиного внеску із Таблицею 2 в електронному кабінеті платника податків 23.02.2017. Разом з цим, не беручи до уваги правильно подану звітність, відповідачем у серпні 2018 було прийняте рішення №0274325002 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Ухвалою суду від 02.12.2019 прийнято дану позову заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що, по-перше, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а, по-друге, вирішити питання та привести у відповідність інтегровану картку платника можливо лише на рівні ДФС України. При цьому, вказує, що Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до ДФС України з відповідним листом, який наразі знаходиться на розгляді.
Враховуючи викладене, просить позивачу відмовити у задоволенні позову повністю.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на третій групі спрощеної системи оподаткування (а. с. 57).
18.01.2017 позивачем було подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік (а. с. 10) разом з додатком - Таблицею 3 (Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, які провадять незалежну професійну діяльність) (а. с. 14). У графі 3 колонки «Перелік таблиць» поданого звіту наявна відповідна відмітка щодо подачі таблиці нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Разом з тим, виявивши помилку подання податкової звітності, позивач 23.02.2017 подав Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік (а. с. 12, 13) разом з додатком - Таблицею 2 (Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування) (а. с. 11). При цьому, у графі 2 колонки «Перелік таблиць» поданого звіту наявна відмітка щодо подачі відповідної таблиці.
24.02.2017 позивач звернувся до начальника ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області із заявою про виявлену та виправлену технічну помилку та просив не брати до уваги поданий 18.01.2017 звіт, а вважати таким, що поданий звіт від 24.02.2017 (а. с. 15).
Разом з тим, відповідачем не було взято до уваги заяви позивача щодо подачі податкової звітності (а. с. 15, 16) та прийнято рішення №0274325002 від 19.08.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмір 2250,07 грн. та нараховано пеню в розмірі 1547,09 грн. (а. с. 58).
Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
За визначенням пунктів 2, 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Пункт 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція)
Згідно із вимогами Закону та Інструкції № 449 на платника покладено обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
За правилами, встановленими ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів (далі - органи доходів і зборів) визначено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі - Порядок №435).
Пунктом 2 р. ІІІ Порядку №435 визначено, що фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою №Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".
Звіт має містити основні дані про страхувальника та перелік таблиць Звіту. Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, наведені у додатках 4-7 до цього Порядку (п. 2 р. IV Порядку №435).
Фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку (п. 10 р. IV Порядку №435).
Абзацом першим частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому, абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до п. 2 р. V Порядку №435 у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення строку подання такого Звіту помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми "скасовуюча" з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми "початкова" із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку має містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо.
Відповідно до положень частини першої-четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем суми єдиного внеску у необхідному розмірі згідно з поданою звітністю - 3797,64 грн., сплачено 18.01.2018 (а. с. 39).
Таким чином, позивачем у повному обсязі було виконано зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску.
Суд наголошує, що відсутність норми закону, яка врегульовує внесення виправлень до звіту про суми нарахованого єдиного внеску або його відкликання платником, не може спричиняти звуження прав людини і громадянина, або спричиняти понесення ним невиправданих матеріальних втрат.
Зважаючи на те, що чинним законодавством України не передбачено можливості платником єдиного соціального внеску здійснити виправлення помилки у Звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску після закінчення звітного періоду, та приймаючи до уваги те, що у вказаному вище звіті позивач помилково заповнив Таблицю 3 Додатку 5 (Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску), яка передбачена для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, замість Таблиці 2 Додатку 5, яку має подавати платник на спрощеній системі оподаткування, а тому суд дійшов висновку, що відповідач протиправно нарахував позивачу штрафні санкції в розмір 2250,07 грн. та пеню в розмірі 1547,09 грн.
Помилка, допущена у звітах з єдиного внеску, не є правопорушенням у розумінні пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, оскільки визначена позивачем сума грошового зобов'язання (з урахуванням виявленої помилки) перерахована до бюджету у визначений Законом строк та в повному обсязі (а. с. 39).
Крім того, суд критично оцінює посилання відповідача на відсутність у нього технічної можливості приведення у відповідність відображення стану розрахунків платника з бюджетом, оскільки такі обставини, поряд із відсутньою виною платника податків, не можуть бути підставою для беззаперечного застосування до останнього штрафних санкцій.
Аналогічно, не заслуговують на увагу доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки останній про факт наявності у нього заборгованості по сплаті штрафних санкцій та пені дізнався 06.11.2019, в той час, я з позовом до суду позивач звернувся 28.11.2019.
Крім того, при розгляді справи №464/2638/17 Верховний Суд дійшов до висновку про безпідставність тверджень сторони про пропущення строків звернення позивача до адміністративного суду у випадку наявності на дату такого звернення триваючого порушення.
Відповідно до поданого відповідачем відзиву на позов та проведеного всебічного аналізу обставин справи, суд прийшов до висновку, що саме наявність в електронній базі даних (інтегрованій картці платника податку) запису про податкове зобов'язання згідно з поданої 18.01.2017 звітності і стало підставою для застосування штрафних санкцій. Станом на момент розгляду справи відповідачем помилкові відомості щодо сплати основної суми податкового зобов'язання не виключені, як і не виключені записи про нараховані штрафні санкції та пеню, що свідчить про допущену протиправну бездіяльність.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 39394217) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправну бездіяльність Головного управління ДФС у Рівненській області щодо не вчинення дій по скасуванню нарахування по сплаті ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені згідно з поданим 18.01.2017 Звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Рівненській області вчинити дії по скасуванню нарахування по сплаті ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені згідно з поданим 18.01.2017 Звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 31 січня 2020 року.
Суддя Щербаков В.В.