про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
31 січня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/447/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича про визнання протиправною та скасування постанови, скасування арешту, -
27 січня 2020 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича про визнання протиправною та скасування постанови від 27.12.2019 про арешт коштів боржника ВП №57219665, скасування арешту, накладеного на рахунки UA963314010000026002054218636, UA203314010000026005054216992,UA393314010000026007054215515,UA743314010000026004054216830, які належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; а публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Аналіз наведеної норми свідчить, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця можуть бути оскаржені до адміністративного суду лише в разі відсутності іншого судового порядку оскарження. Якщо ж законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є скасування постанови від 27.12.2019, яка винесена приватним виконавцем Скрипник В. Л. в межах виконавчого провадження № 57219665 при примусовому виконанні виконавчого листа №755/13525/14-ц, виданого 23.06.2014 Дніпровським районним судом м. Києва у цивільній справі, при цьому позивач є стороною виконавчого провадження - боржником.
Отже, спірна постанова про арешт коштів боржника винесена відповідачем під час виконання судового рішення Дніпровського районного суду м. Києва у цивільній справі, а відтак підлягають оскарженню до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із частинами першою та другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
За приписами статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із частиною 1 статті 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції .
Враховуючи викладене, спір, з яким звернулася ФОП ОСОБА_1 , підлягає розгляду місцевим загальним судом, який видав виконавчий лист (розглянув справу як суд першої інстанції), в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України. Юрисдикція адміністративного суду на вказаний спір не поширюється.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Беручи до уваги те, що позов ФОП ОСОБА_1 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича про визнання протиправною та скасування постанови, скасування арешту.
Роз'яснити позивачу, що справа підлягає розгляду місцевим загальним судом, який видав виконавчий лист, у порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва