30 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/188/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
13 січня 2020 року військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі за текстом-позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі за текстом-відповідач) про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Федько Є.О. щодо винесення постанови про відкриття провадження від 10.12.2019 та зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області скасувати виконавче провадження №60656539, скасувати винесену постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.12.2019.
Позовні вимоги мотивовані тим, що державний виконавець неправомірно відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого листа, оскільки рішення, що стало підставою для його видачі оскаржено у апеляційному порядку, а, відтак, не набрало законної сили.
Ухвалою суду від 20.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Залучено до розгляду справи у якості другого відповідача - управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Відповідачі не скористалися правом на подання відзиву на позов.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 по справі №440/3258/19 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 30 травня 2019 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як учаснику бойових дій грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 30 травня 2019 року.
На підставі вищезазначеного рішення Полтавським окружним адміністративним судом 07.11.2019 видано виконавчий лист №440/3258/19 про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як учаснику бойових дій грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 30 травня 2019 року.
Разом з тим військова частина НОМЕР_1 не погодившись з рішенням суду від 02.10.2019 оскаржила його в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду 30.10.2019.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Між тим, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федьком Є.О. від 10.12.2019 відкрито виконавче провадження №60656539 з примусового виконання виконавчого листа №440/3258/19.
Вважаючи дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федька Є.О. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.12.2019 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 2 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням такої засади як обов'язковість судового рішення.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до положень частин 1 та 3 статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглянув справу, як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно з положенням ст. 6 ч. 1 пункту 5 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Частиною 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Матеріалами справи встановлено, що виконавчий лист по справі №440/3258/19, який є виконавчим документом, містить відмітку про дату набрання законної сили рішенням суду, а саме - 02.11.2019.
Також, судом встановлено, що приймаючи до виконання виконавчий документ, державним виконавцем не було встановлено жодної із передбачених частиною четвертою статті 4 Закону №1404-VIII підстав, за яких виконавчий документ повертається стягувачу.
У зв'язку із цим, встановивши, що виконавчий документ відповідав вимогам, що висуваються до нього Законом України «Про виконавче провадження», 10.12.2019 державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа.
Суд враховує, що станом на час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не володів інформацією щодо оскарження виконавчого документа у судовому порядку. Протилежного позивачем не доведено і судом не встановлено.
Крім цього, апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини відкрито лише 16.12.2019, тобто після відкриття виконавчого провадження.
Також, слід зауважити, що за змістом частин 1 та 2 статті 373 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Тобто, боржник у виконавчому провадженні не позбавлений права ініціювати перед судом питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з огляду на його помилкову видачу.
Проте, позивачем не надано суду доказів на підтвердження визнання виконавчого листа №440/3258/19 від 07.11.2019 таким, що не підлягає виконанню.
Так, частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин; далі - КАС України) закріплено перелік критеріїв, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, що оскаржуються.
Судом не встановлено порушення відповідачем - органом державної виконавчої служби, жодного із таких критеріїв під час винесення спірної постанови. Не наведено таких підстав і позивачем.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про правомірність постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федька Є.О. від 10.12.2019 про відкриття виконавчого провадження №60656539 з примусового виконання виконавчого листа №440/3258/19.
Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вул.Героїв-пожежників,13, м.Полтава, 36014), управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул.Соборності,45, м.Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.І. Клочко