Справа № 420/600/20
31 січня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 27 січня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок заробітку на підставі довідки №1967 від 08.10.2015 року в період страхового стажу з 1986 по 1990 років з підсумком 13169,69 рублів для розрахунку пенсії відповідно до вимог чинного Закону України №1788 від 05 жовтня 1991 року «Про пенсійне забезпечення», на підставах пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №16 від 13 січня 1993 року «Про порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 листопада 1992 року», пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1151 від 24 липня 2003 року «Порядок коригування середньомісячної зарплати для розрахунків пенсій» та діючих висновків постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року по справі №519/712/16-а;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати позивачу пенсію у відповідності до такого розрахунку.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно п.2 ч.5, ч.6 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
В порушення вимог даної норми позивачем у позовній заяві не зазначено:
- місце проживання чи перебування позивача;
- ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно ч.9 ст.160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд зазначає, що вимога позивача про зобов'язання вчинити дії має похідних характер від вимоги, яка має бути основною (щодо визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності).
Таким чином позивачу слід уточнити позовні вимоги у відповідності до ст.5 КАС України.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач у позовній заяві посилається на те, що:
- з 2009 року заявляла до всіх інстанцій пенсійного фонду України Донецького регіону… та оскаржувала неправомірні дії УПФ України в м.Селидове у всіх судових інстанціях до 2014 року;
- 03 листопада 2015 року, 03 серпня 2016 року… я заявляла до УПФУ Украйни м.Южне Одеської обл., Южненського сектору обслуговування громадян СО УПФ України у м.Одесі, Головного управління УПФУ України Одеської обл. …;
- у листі Головного управління ПФУ в Одеській області від 02.06.2016 року №7038/02…;
- … УПФ України м.Южне отримало Акт перевірки зарплати №15 від 15.01.2016 р. з «оновленою» п'ятою довідкою від 19.01.2016 р. №70/05…;
- ця довідка в рублях є копією, підробленої в УПФ України м.Селидове, довідки №57 з штучно створеного акту перевірки №335…;
- По заяві до відділу виконавчої служби Южненського управління юстиції від 02.04.2019 р. … відмовлено відкрити виконавче провадження (лист від 05.04.2019 р. №2785), а Южний міський суд Одеської області за моєю заявою від 24.04.2019 р., не надав мені виконавчого листа, а надіслав оригінал постанови від 27.03.2018 р. …;
- …повідомлення від 06.06.2019 р. №091-3325 … .
Однак доказів на підтвердження вищевказаного відповідачем до суду не надано.
Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, в порушення вимог вищевказаної статті позивач не зазначає у позовній заяві, чи подавала вона раніше позов (позови) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно п.8 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не зазначено щодо наявності у неї або іншої особи оригіналу письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.ч.2,4 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Позивачем до адміністративного позову додано докази, зазначені у переліку додатків, однак, в порушення вимог ч.ч.4-5 ст.94 КАС України, такі докази жодним чином не засвідчені.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з позовними вимогами, приведеними у відповідність до ст.5 КАС України, доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин та належним чином засвідчених додатків до позову (з копією відповідачу).
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко