Справа № 420/7121/19
31 січня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси щодо не правильного нарахування та виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з квітня 2011 року по травень 2014 року, зобов'язання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між належною до виплати індексацією грошового забезпечення та виплаченою індексацією грошового забезпечення за період з квітня 2011 року по травень 2014 року включно, вважаючи базовим місяцем для обчислення індексації січень 2008 року, визнання протиправними дій Одеського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не правильного нарахування та виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з липня 2014 року по липень 2015 року, зобов'язання Одеський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між належною до виплати індексацією 2014 року по липень 2015 року включно, вважаючи базовим місяцем для обчислення пенсії січень 2008 року.
Ухвалою суду від 02.12.2019р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з квітня 2011 року по травень 2013 року він проходив військову службу в Південно-Східному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінні та перебував на фінансовому забезпеченні в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Одеси, а з травня 2013 по травень 2014 року проходив військову службу в Квартирно- експлуатаційний відділ м. Одеси. Позивач зазначив, що з травня 2014 року по даний час проходить військову службу в управлінні Південного оперативного командування та у зв'язку з реорганізацією з травня 2014 року по липень 2015 року перебував на фінансовому забезпеченні в Одеському обласному військовому комісаріаті, що підтверджується довідкою від 08.08.2019р. № 330. Відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 28.11.2018 № Д-322/1/18дск “Про проведення додаткових організаційних заходів Збройних Сил України в 2018 році” Одеський обласний військовий комісаріат переформовано (реорганізовано) в Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та, що під час проходження військової служби, з квітня 2011 року по травень 2014 року КЕВ м. Одеси та з травня 2014 року по липень 2015 року Одеським ОВК позивачу невірно нараховувалась та не виплачувалась в повному обсязі індексація грошового забезпечення, що підтверджується довідками КЕВ м. Одеси від 26.04.2019р. № 3248 та Одеського ОТЦК та СП від 08.08.2019 № 330, де не вірно визначені базові місяці. Позивач вказав, що посадовий оклад військовослужбовців Збройних Сил України за час служби збільшувався з 01.01.2008р. на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07.11.2007р. № 1294 та з 01.03.2018р. на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704 та, що зазначена позиція підтверджується листом Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 №48/0/66-17 та листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 11.04.2019 №248/2839 в яких зазначено, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад. Тобто, як вказав позивач, базовими місяцями для обчислення ОСОБА_1 індексації є січень 2008 року та березень 2018 року.
За таких обставин, на думку позивача, за період з квітня 2011 року по липень 2015 року йому невірно нараховувалась та не виплачувалась в повному обсязі індексація грошового забезпечення, через те що при нарахування індексації з порушенням діючого законодавства були визначені базовими місяцями червень 2011 року, травень 2013 року, січень 2014 року, хоча базовим місяцем мав бути визначений січень 2008 року. Враховуючи вищевикладене та посилаючись на те, що фінансування не впливає на наявність чи відсутність у ОСОБА_1 права на нарахування та отримання індексації грошового забезпечення, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
23.12.2019р. до суду від Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні. Так, відповідач вказав, що Одеський обласний військовий комісаріат було саме переформовано, а не розформовано чи ліквідовано, у даному випадку виходячи вимог з п. 4.4 наказу Міністерства оборони України від 22.11.2016р. № 620ДСК правонаступник не визначався, таким чином, Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не можливо вважати правонаступником Одеського обласного військового комісаріату. Також відповідач зазначив, що індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини. У зв'язку з викладеним та посилаючись на те, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України у січні 2014 року - листопаді 2015 року у Міністерства оборони України не було, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
19.12.2019р. до суду від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси надійшов відзив на позов у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , вказавши, що позивач перебував на грошовому забезпеченні відповідача з 06.2011року по 06.2014 року, та за цей час ставка базового місяця змінилась лише у травні 2014 року та була нарахована позивачу. Також, у відповідності до таблиці індексу споживчих цін (з 1998 року по 2018 рік включно), яка затверджена Держстатом України вбачається, що під час перебування ОСОБА_1 на фінансовому забезпеченні в КЕВ м.Одеси, індекс споживчих цін не перевищував допустиму норму 103 відсотка, а місяць в якому відбулось перевищення порогу індексації відповідні доплати ОСОБА_1 були виплачені, як зазначено в довідці від 26.07.2019р. №3248. Разом з тим, відповідач не погоджується із визначенням в якості базового місяця 2008 рік, оскільки на той час ОСОБА_1 не перебував на грошовому забезпеченні КЕВ м.Одеси. Крім того, як вказав відповідач, Порядок не передбачає механізи нарахування та виплати індексації за попередні періоди.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як вбачається з витягу із послужного списка ОСОБА_1 у період з квітня 2011 року по травень 2013 року позивач проходив військову службу на посаді заступника начальника Південно-Східного територіального КЕУ м.Одеси; в період з травня 2013 року по травень 2014 року -на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси; в період з травень 2014 року по лютий 2015 роу- на посаді начальника відділу матеріально-технчного забезпечення управління Південного ОК; з лютого 2015 року- по теперішній час- заступник начальника тилу управління в/ч НОМЕР_1 (а.с.13).
ОСОБА_1 , вважаючи, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси не правильного нарахував та виплачував індексацію грошового забезпечення за період з квітня 2011 року по травень 2014 року, а Одеський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки -в період з липня 2014 року по липень 2015 року, звернувся до суду із цим позовом.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992р. №2232-XI визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч.1, 2 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991р. №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому, ч. 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991р. №1282-XII.
Статтею 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до положень ст.4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078.
Так, п. 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 5 Порядку №1078 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1 1 цього Порядку.
Пунктом 102 Порядку №1078 визначено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Таким чином, Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядком проведення індексації грошових доходів населення №1078 чітко визначено правила та порядок проведення індексації грошових доходів населення який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання.
Щодо посилання відповідачів на відсутність механізму нарахування та виплати індексакції грошового забезпечення за попередні періоди і наявність підстав для здійснення індексації лише в межах фінансових ресурсів бюджетів, суд зазначає, що відсутність фінансового ресурсу для виплати індексації грошового забезпечення, не звільняє відповідача від обов'язку діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність механізму нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди, оскільки вказана обставина є порушенням суб'єктом владних повноважень принципу захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty), і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Поряд з цим, суд зазначає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення грошових доходів населення.
Однак, враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні докази зміни у вказаний період (січень 2008 року) посадового окладу позивача, у суду відсутня можливість самостійно визначити базовий місяць для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за спірні періоди.
Враховуючи вищевикладене та те, що позивач не надав будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що основний розмір його грошового забезпечення змінився у січні 2008 року, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси щодо не правильного нарахування та виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з квітня 2011 року по травень 2014 року, зобов'язання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між належною до виплати індексацією грошового забезпечення та виплаченою індексацією грошового забезпечення за період з квітня 2011 року по травень 2014 року включно, вважаючи базовим місяцем для обчислення індексації січень 2008 року, визнання протиправними дій Одеського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не правильного нарахування та виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з липня 2014 року по липень 2015 року, зобов'язання Одеський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між належною до виплати індексацією 2014 року по липень 2015 року включно, вважаючи базовим місяцем для обчислення пенсії січень 2008 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п.15- розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.