справа№1.380.2019.006198
31 січня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська,35 м. Львів 79026) про визнання протиправним та скасування рішення,-
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування рішення №0147265713 від 15.08.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням від 15.08.2019 № 0147265713 Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано штраф в розмірі 37 488,97 грн. за період з 21.06.2017 по 26.04.2019 та пеню в розмірі 1524,90 грн. за нібито несвоєчасне перерахування до державного бюджету єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Натомість, позивач вказує на те, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачений повністю та в установлений строк. Недоїмка по сплаті єдиного внеску на суми, нараховані на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності в період з 21.06.2017 по 26.04.2019 відсутня, однак відобразилася у зв'язку з коригуванням звіту по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виправленням помилки з дублюванням сум, які у зв'язку з помилковим вказанням у звітності категорії застрахованих осіб на виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами та автоматичним відображенням сум у ІКП 71010000 “Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності”. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 26.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Мотивував свою позицію тим, що військовою частиною НОМЕР_1 не забезпечено своєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.06.2017 по 26.04.2019, у зв'язку із чим спірним рішенням застосовано штрафну санкцію у розмірі 37488,97 грн та нараховано пеню у розмірі 1524,90 грн.
Ухвалою суду від 31 січня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ ДФС у Львівській області про розгляд справи з викликом сторін .
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що військова частина НОМЕР_1 включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код 08113287, правовий статус - юридична особа.
Рішенням начальника Дрогобицького управління ГУ ДФС у Львівській області від 15.08.2019 № 0147265713 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача відповідно до ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовано штраф у розмір 37488,97 грн. за період з 21.06.2017 по 26.04.2019 та пеню у розмірі 1524,90 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач 12.09.2019 оскаржив його в адміністративному порядку до Дрогобицького управління Головного управління ДФС у Львівській області. Рішенням ГУ ДПС у Львівській області від 01.11.2019 № 9083/10/53.06-10 повідомлено позивача, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді на листку непрацездатності у період з 21.01.2020 по 30.01.2020, суд приймає ухвалу у цій справі в перший робочий день головуючого судді, а саме - 31.01.2020.
З метою захисту порушеного права позивач звернувся з позовом до суду.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з частиною п'ятою статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” сплата єдиного внеску здійснюється на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується у іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частина восьма статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” визначає, що єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті першому частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Статтею 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску неї загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Так, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0.1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу VII Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” до платників визначених підпунктами 1-4 пункту 1 розділу 11 цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01.01.2015, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01.01.2015 накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок даної фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Відповідно до пункту 5 Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0.1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду; документи, що підтверджують, суми та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від'ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; свідоцтво про смерть фізичної особи.
Таким чином, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подавались звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень, травень, липень, серпень, грудень 2017; січень, червень, серпень 2018; березень 2019.
Згідно даними таблиці 4 вищевказаних звітів “Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами” Військовою частиною НОМЕР_1 на суми грошового забезпечення нараховано єдиний внесок.
Згідно інтегрованої картки Військової частини НОМЕР_1 по платежу 71020000 було проведено нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами відповідно до поданих звітів по строках: 8117,63 по строку 20.04.2017 року; 6570,19 по строку 20.09.2017; 767,79 по строку 20.08.2017; 6831,69 по строку 20.09.2017; 7791,81 по строку 20.01.2018; 6643,75 по строку 20.02.2018; 8070,12 грн по строку 20.07.2018; 15084,91 по строку 20.09.2018; 19300.26 по строку 20.04.2019 всього на суму 79188,14 грн.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами на загальну суму 79188,14 грн позивачем перераховано своєчасно та в повному обсягу на рахунок податкового органу, за кодом 71020000.
Як встановлено з матеріалів справи, недоїмка по сплаті єдиного внеску на суми. Нараховані на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності в період з 21.06.2017 по 26.04.2019 у зв'язку з коригування Військовою частиною НОМЕР_1 звіту по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виправленням помилки з дублюванням сум, які виникли у зв'язку з помилковим вказанням у звітності категорії застрахованих осіб на виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами та відображенням даних сум у ІКП 71010000 “Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності”.
На підтвердження своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачем надано до суду копії платіжних доручень №710 від 09.03.2017; №721 від 13.03.2017; №832 від 18.05.2017; № №938 від 06.07.2017; №999 від 10.08.2017; №1308 від 28.11.2017; №1368 від 20.12.2017; №1387 від 22.12.2017; №295 від 25.06.2018; №415 від 28.08.2018; №127 від 21.03.2019 та копії відомостей про зарахування сум.
Матеріали справи свідчать, що Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування подано позивачем, тобто без порушення строків, встановленого Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14 квітня 2015 року №435, що не заперечується сторонами, однак позивач помилково продублював суми у звітності категорії застрахованих осіб на виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами та відповідно відбулось автоматичне відображенням сум у ІКП 71010000 “Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності”.
У той же час, оцінивши долучені до справи докази та обставини справи, суд дійшов до висновку про те, що помилкове дублювання суми у звітності категорії застрахованих осіб на виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами та автоматичне відображенням сум у ІКП 71010000 “Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності”, не вплинуло на своєчасність сплати сум єдиного внеску.
Суд зазначає, що своєчасність сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.06.2017 по 26.04.2019 Військова частина НОМЕР_1 , підтверджується наданими позивачем документами бухгалтерської звітності щодо нарахування єдиного внеску, відомостями про зарахування грошових коштів, відповідно до яких суми заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності та єдиного соціального внеску за сплачено позивачем своєчасно та в повному обсязі.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про те, що зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані позивачем вчасно та у встановлені Законом строк.
Технічна помилка, допущена у Звітах про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.06.2017 по 26.04.2019 року, не є правопорушенням у розумінні пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, оскільки визначена позивачем сума грошового зобов'язання перерахована до бюджету у визначений Законом строк та у повному обсязі. Помилка, яка виникла при зазначенні сум заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності, що призвела до автоматичного неправильного подання розрахунку по ЄСВ, яка в подальшому була виправлена позивачем, не може слугувати підставою для застосування штрафних санкцій за несвоєчасне нарахування ЄСВ.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №826/1016/16, від 16.03.2018 у справі №808/273/17 та від 31.01.2018 у справі №806/1092/17.
Таким чином, рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне нарахування єдиного внеску №0147265713 від 15.08.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно пункту 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень - обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини1 очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У випадку розгляду справи присяжними у своєму зверненні до присяжних суддя повинен чітко пояснити факти та питання, які присяжні повинні вирішити.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, їх задоволення.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Львівській області .
Тому, судові витрати у сумі 1921,00 грн. відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Львівській області .
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0147265713 від 15.08.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська,35, ЄДРПОУ 39462700) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 31 січня 2020 року.
Суддя Гулкевич І.З.