про повернення позовної заяви
30 січня 2020 року м.Київ № П/320/679/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Петровича, треті особи: ОСОБА_2 , ТОВ "Яровита", ТОВ "Хлібна справа", ТОВ "Константа-7", ТОВ "Крафтова пекарня "Хлібна справа", про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною та скасування постанови,
до суду звернувся ОСОБА_1 з вимогами про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П., яка виявилась у незупиненні вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 60785225 і невинесенні у визначений строк постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 60785225 на підставі ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 19.12.2019 у цивільній справі № 367/9962/19 та про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника від 09.01.2020 приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. у виконавчому провадженні № 60785225.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим кодексом.
Як вбачається з позовної заява, остання подана та підписана представником позивача адвокатом Федоренко Н.М. на підтвердження повноважень якої надано копія ордеру про надання правової допомоги Жашкевичу Денису ОСОБА_3 від 20.12.2019 серії КС №352337 адвокатом Федоренко Н.М. в органах державної влади, виконавчої служби, судах будь-якої юрисдикції; завірену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.12.2007 №3534/10, виданого на ім'я ОСОБА_4 М.
З огляду на що, суд зазначає таке:
відповідно до ч.1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із ч.1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно з ч.1 ст. 26 Закону №5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону №5076, ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
На підставі підпункту 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону №5076.
Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у Додатку №1 до вказаного Положення, а також у Додатку №1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.
Так, у типовій формі ордеру передбачено реквізит “назва органу, у якому надається правова допомога”.
Отже, чинним законодавством закріплено вимогу щодо зазначення конкретної назви органу, зокрема суду, що повинна бути окремо зазначена в ордері про надання (правничої) правової допомоги, а саме в графі “назва органу, в якому надається правова допомога”.
Дослідивши доданий до позовної заяви ордер на надання правничої (правової) допомоги від 20.12.2019 серії КС №352337, судом встановлено, що у вказаному документі у графі “назва органу, у якому надається правова допомога” зазначено “у органах державної влади, органах виконавчої служби, судах будь-якої юрисдикції, правоохоронних органах, перед будь-якими фізичними та юридичними особами", що не може підтверджувати повноваження адвоката на здійснення представництва прав, свобод та інтересів особи, якій надається правова допомога, у Київському окружному адміністративному суді.
Суд зазначає, що в ордері на надання правничої (правової) допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №9901/939/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83190935) та від 05.06.2019 у справі №9901/487/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 82703509).
Так, у вказаних постановах Велика Палата зазначила про те, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Згідно з ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, оскільки у доданому до позовної заяви ордері не вказано про те, що адвокат Федоренко Н.М. уповноважена надавати позивачу правову допомогу в Київському окружному адміністративному суді, суд дійшов висновку про те, що позовна заява від імені позивача підписано особою, яка не має права на її підписання.
Згідно із п. 3 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд зазначає, що структура вказаної норми є чіткою та однозначно закріплює умови її реалізації судом.
З огляду на те, що позовна заява від імені позивача підписана особою, яка не має права її підписувати, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. про визнання бездіяльності та рішення протиправними повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича, треті особи: ОСОБА_2 , ТОВ "Яровита", ТОВ "Хлібна справа", ТОВ "Константа-7", ТОВ "Крафтова пекарня "Хлібна справа", про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною та скасування рішення, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.