ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" січня 2020 р. справа № 300/2443/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -
ОСОБА_1 (далі також - позивач), 12.12.2019 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі також - відповідач, Головне управління ПФУ в Івано-Франківської області) про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
26.12.2019 позивач усунув недоліки позовної заяви, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.12.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 17.06.1997 по 21.06.2012 працював на різних посадах в органах прокуратури України. 17.06.2008 відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII управлінням Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області призначена та нарахована пенсія за вислугу років в розмірі 90 відсотків його заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 31.10.2016 управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області зобов'язано провести з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 №1013 та ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розміру 90% від суми місячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Київської області від 25.02.2016 №18ф-82, без обмеження граничного розміру пенсії, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку та виплатою різниці.
Однак йому стало відомо, що у довідці прокуратури Київської області від 25.02.2016 №18ф-82 розмір місячної премії був помилково вказаний 90%, а не 150%, який нараховується і на теперішній час. Це в свою чергу і призвело до неправильного перерахунку призначеної йому пенсії згідно вище зазначеного рішення суду тобто було значно занижено розмір пенсії. У зв'язку з цим, позивач звернувся до прокуратури Київської області за довідкою про відповідний розмір заробітної плати та отримав оновлену довідку №18-180 вих. від 04.11.2019.
Для реалізації права на пенсійне забезпечення, позивач 12.11.2019 звернувся до відповідача з письмовою заявою про проведення відповідного коригування (данарахування) розміру до раніше перерахованої йому пенсії у 2016 з 01.01.2016 відповідно до рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 31.10.2016. 06.12.2019 відповідачем на адресу позивача надано письмову відповідь про відсутність підстав для перерахунку пенсії (коригування її розміру) на підставі оновленої довідки прокуратури Київської області від 04.11.2019 №18-180 вих. Враховуючи наведене, позивач просить визнати дії відповідача про відсутність підстав для перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки прокуратури Київської області від 04.11.2019 №18-180 вих, скасувати вище зазначені рішення відповідача та зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області провести з 01.01.2016 перерахунок (коригування розміру) та виплату призначеної йому пенсії, виходячи з 90% від суми місячного (чинного) заробітку за відповідною посадою, зазначеного в оновленій довідці прокуратури Київської області від 04.11.2019 №18-180 вих. з урахуванням недоплаченої пенсії (раніше виплачених сум).
На адресу суду 24.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених у позовній заяві вимог заперечив (а.с.37-40). Просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 31.10.2016 у справі №350/1276/16-а управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області зобов'язано провести ОСОБА_1 з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 №1013 та ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розміру 90% від суми місячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Київської області від 25.02.2016 №18ф-82, без обмеження граничного розміру пенсії, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку та виплатою різниці. Звернув увагу, що 30.01.2017 позивач звертався вже із заявою про проведення перерахунку пенсії згідно нової довідки про заробітну плату від 23.01.2017 №18ф-21, виданої прокуратурою Київської області. Відповідачем повідомлено позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку. В подальшому, це було підтверджено і рішеннями судів після розгляду справи щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок пенсії, з врахуванням поданої нової довідки від 23.01.2017. Рішення Рожнятівського районного суду від 31.01.2017 по справі №350/231/17, яким управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області було зобов'язано здійснити такий перерахунок скасовано постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 та було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Законність рішення апеляційної інстанції підтверджено і судом касаційної інстанції (постанова Верховного Суду у даній справі від 26.07.2018).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позовну заяву, встановив наступне.
Позивач з 17.06.1997 по 21.06.2012 працював на різних посадах в органах прокуратури України. 17.06.2008 відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII управлінням Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області призначена та нарахована пенсія за вислугу років в розмірі 90% його заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 31.10.2016 у справі №350/1276/16-а управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області зобов'язано провести з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 №1013 та ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розміру 90% від суми місячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Київської області від 25.02.2016 №18ф-82, без обмеження граничного розміру пенсії, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку та виплатою різниці.
Однак позивачу стало відомо, що у довідці прокуратури Київської області від 25.02.2016 №18ф-82 розмір місячної премії був помилково вказаний 90%, а не 150%, який нараховується і на теперішній час (а.с.12).
У зв'язку з цим, позивач звернувся до прокуратури Київської області за довідкою про відповідний розмір заробітної плати та отримав оновлену довідку №18-180 вих. від 04.11.2019 (а.с. 13).
Позивач 12.11.2019 звернувся до відповідача з письмовою заявою про проведення відповідного коригування (данарахування) розміру до раніше перерахованої йому пенсії у 2016 з 01.01.2016 відповідно до рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 31.10.2016 (а.с.14-16).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області листом за вих. №1520/Р-15 від 06.12.2019 позивачу надано письмову відповідь про відсутність підстав для перерахунку пенсії (коригування її розміру) на підставі оновленої довідки прокуратури Київської області від 04.11.2019 №18-180 вих. (а.с. 17-19).
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру". Зокрема, статтею 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина тринадцята цієї статті).
Частина вісімнадцята статті 50-1 цього Закону у редакції, чинній до 1 січня 2015 року передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Уряду.
Урядом відповідний нормативно-правовий акт не прийнято і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.
15 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", згідно з Прикінцевими положеннями якого визнано такими, що втратив чинність Закон України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру", крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої , шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.
На час прийняття постанови Кабінетом міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013, з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру", що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
За частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - постанова КМУ № 1013), якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 1 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
На час звернення позивача до пенсійного органу з новою заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII, якими частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII та частину 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Таким чином, з 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 та у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" №1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа №711/6019/16-а) та від 26 серпня 2018 (справа №К/9901/43583/18) .
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії, відповідно до статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру", оскільки положення цієї статті втратили чинність.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697VII (зі змінами) "Про прокуратуру", яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини 20 статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697VII (зі змінами) "Про прокуратуру", визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; установлено такий порядок виконання цього Рішення: частина 20 статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697VII (зі змінами) "Про прокуратуру" не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина 20 статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697VII (зі змінами) "Про прокуратуру" підлягає застосуванню в первинній редакції.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Разом з тим суд при вирішенні даної справи не бере до уваги вищевказане рішення Конституційного Суду України, оскільки положення частини 20 статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697VII (зі змінами) "Про прокуратуру", визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 13.12.2019, отже на час подання позивачем заяви до відповідача вказана норма закону діяла.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018.
Суддя Микитюк Р.В.