Справа № 493/556/19
Провадження № 2/493/31/20
23 січня 2020 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі :
головуючої-судді Мясківської І.М.,
за участю секретаря Тихонової Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: служби у справах дітей Балтської районної державної адміністрації Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання її та її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловою площею в будинку АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи свій позов ОСОБА_1 посилається на те, що вона є власником зазначеного вище будинку з господарськими будівлями, до якого було зареєстровано (прописано) ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (відповідачка була позбавлена батьківських прав відносно своїх дітей), однак ОСОБА_2 за своїми дітьми там не проживає у вказаному будинку з 2016 року. Добровільно знятися з реєстрації відповідачка не бажає, що створює позивачці перешкоди у користуванні та розпорядженні житловою площею в будинку.
Рух справи у суді
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 - 21.03.2019 року.
25.03.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 ухвалою суду було залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
05.04.2019 року позивачкою були усунуті недоліки позовної зави.
Провадження у цивільній справі відкрито 08.04.2019 року та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.
05.06.2019 року у даній справі надійшов від представника відповідачки адвоката Ліпецької В.В. зустрічний позов.
07.06.2019 року від представника відповідачки адвоката Ліпецької В.В. надійшла заява про залишення вищевказаного зустрічного позову без розгляду та заяви про повернення судового збору за сплачений зустрічний позов.
Ухвалою суду від 13.06.2019 року відповідачці повернуто зустрічний позов разом з доданими до неї матеріалами.
14.11.2019 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Позивачка в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Ліпецька В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та категорично заперечували проти задоволення позовних вимог.
Крім того, в матеріалах справи міститься відзив відповідачки, зі змісту якого вбачається, що вона заперечує проти позову на підставі того, що в серпні 2012 року між позивачкою ОСОБА_1 та її співмешканцем ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу будинку, однак він не був посвідчений нотаріально, тому власником залишилась позивачка, яка не зареєстрована та не проживає у даному будинку, оскільки там проживає сім'я відповідачки, як вона вважає на законних підставах. Крім того, земельна ділянка, адреса якої : АДРЕСА_1 , була вилучена у ОСОБА_7 , відповідно до рішення Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області від 23.11.2012 року № 169-VI (а.с. 39) та надана у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель, для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на підставі рішення Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області від 23.11.2012 року № 170-VI (а.с. 41)
Третя особа - представник служби у справах дітей Балтської районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причина неявки суду невідома.
Однак в матеріалах справи містить висновок Балтської районної державної адміністрації Одеської області як органу опіки та піклування за вих. № 01-47/1141 від 14.11.2019 року (а.с. 92-95) зі змісту якого вбачається, що зняття з реєстрації неповнолітніх дітей призведуть до порушення їхніх прав на житло.
Фактичні обставини справи
Розглянувши позов в межах заявлених вимог, заслухавши сторін, дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини.
ОСОБА_8 відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 , виданого 09.11.2017 року Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. 6), 09.11.2017 року, актовий запис № 29, змінила своє прізвище на ОСОБА_1 , на правах власності, належить житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: Одеська область, Балтський район, с. Мошняги, на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Одеської області Пантілєєвою І.П., який зареєстрований в реєстрі № 2282 (а.с. 8).
Вказана обставина також підтверджується довідкою № 252, яка видана 05.04.2019 року старостою Оленівського старостинського округу Балтської міської ради Одеської області Васильєвою Н.В. (а.с. 17).
Згідно довідки № 223 від 21.03.2019 року, виданої старостою Оленівського старостинського округу Балтської міської ради Одеської області Васильєвою Н.В. (а.с. 7), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживав разом зі співмешканкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно по господарської книги № 5, по господарський номер будинку АДРЕСА_2 у період з 2013 року по 2015 рік. З 2016 року по 2019 рік вищевказана сім'я на території Оленівського старостинського округу Балтської міської ради не проживали.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Суд, констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, пов'язані з реалізацією права на володіння, користування та розпорядження власником своїм майном, вирішуючи які, суд виходить з того, що стаття 41 Конституції України гарантує право володіти і користуватися своєю власністю, а також вказує на те, що право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власники майна, мають право вимагати усунення перешкод у здійсненні ними прав користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 9 ЖК Української РСР передбачено, що ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.
Згідно зі ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно зі ст.ст. 71, 72 ЖК України, право на житло за відсутнім громадянином зберігається протягом 6 місяців з часу вибуття, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц зроблено висновок по застосуванню статей 71, 72 ЖК Української РСР, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 зі своїми дітьми не проживає у спірному будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого являється позивачка.
Крім того, у відповідачки зі своїми дітьми не має родинних зв'язків з позивачкою, вони не є членами сім'ї.
Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Як вбачається зі змісту довідкок-характеристик на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 96) та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 97), останні навчаються та проживають у КЗ «Ананьївська ЗОШ інтернат І-ІІІ ст.» у м. Ананьєві Одеської області.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, враховуючи, що відповідачка та її діти не проживають у спірному будинку, який на праві приватної власності належить позивачці, вони не являються членами сім'ї, їх реєстрація порушує права ОСОБА_1 на розпорядження та користування зазначеним вище будинком, тому позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей такими, що втратили право користування житлом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 49, 77, 78, 81, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: служби у справах дітей Балтської районної державної адміністрації Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - задовольнити.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати такими, що втратили право користування житловою площею в будинку АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 31.01.2020 року.