09 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, матеріали з кримінального провадження № 12014110200004024 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України,за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року,
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року запобіжний захід ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України, у виді тримання під вартою залишено без змін та продовжено на строк 60 днів, тобто до 14 грудня 2019 року включно.
Таке рішення суд, урахувавши дані про особу обвинуваченого, який неодружений, утриманців не має, пільгами не користується, має місце реєстрації у Київській області, за яким зі слів проживав з матір'ю та бабусею, а також стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого на даний час у розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, та конкретні обставини злочинів, які інкриміновані обвинуваченому, один з яких має значний ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками (смерть особи), мотивував існуванням на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме _____________________________________________________________
Справа №11-кп/824/367/2020 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Категорія: ч. 1 ст. 115 КК України Доповідач ОСОБА_1
тим, що існує загроза переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду, оскільки за наявними матеріалами кримінального провадження ОСОБА_7 перебував у розшуку, та зможе перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні під час судового провадження іншим чином, зокрема, незаконно впливати на свідків, які на даний час не допитані судом, яким не може запобігти жоден з більш м'яких запобіжних заходів.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , вважаючи ухвалу суду необґрунтованою, просить її змінити та обрати йому запобіжний захід у виді застави у розмірі, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що під час обрання йому запобіжного заходу суд першої інстанції, враховуючи вимоги, передбачені ст. 177 КПК України, не врахував, що вказані ризики необґрунтовані, оскільки у нього не має підстав переховуватись від суду, знищувати, ховати щось із речей або документів, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також не має підстав незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також судом першої інстанції не враховані і обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: відсутність обґрунтованих доказів скоєння ним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність сім'ї - матері та бабусі, наявність постійного місця реєстрації та проживання.
Тому, при відсутності обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, в тому числі відсутності у матеріалах кримінального провадження обґрунтованих доказів скоєння ним інкримінованих кримінальних правопорушень, є підстави для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді застави.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення прокурора щодо апеляційного прохання, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, у провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014110 200004024 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою може завадити спробам обвинуваченого вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, 16 жовтня 2019 року постановив ухвалу про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 14 грудня 2019 року включно.
З таким рішення суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, зважаючи на наступне.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Так, відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як вважає колегія суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, в тому числі особливо тяжкого злочину, який має значний ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками (смерть особи), а також приймаючи до уваги існування обґрунтованих ризиків, що обвинувачений може переховуватись від суду, на що об'єктивно вказує та обставина, що за наявними матеріалами кримінального провадження ОСОБА_7 перебував у розшуку, незаконно впливати на свідків, які на даний час не допитані судом, та враховуючи ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали за тими доводами, на які посилається в своїй апеляційній скарзі обвинувачений, а істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при вирішенні судом першої інстанції питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, як і підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, колегія суддів не встановила.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Доводи обвинуваченого про недоречність тримання його під вартою, з огляду на те, що жоден з наведених стороною обвинувачення ризиків не доведений, а обґрунтованих доказів скоєння ним інкримінованих кримінальних правопорушень не має, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції в даному випадку прийняв рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу обвинуваченого, який переховувався від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим 30.12.2014 року за місцем його реєстрації проводився обшук, під час якого матері обвинуваченого стало відомо про його можливу причетність до вчинення, в т.ч. і особливо тяжкого злочину, і було приховано фактичне місце проживання обвинуваченого, що й стало підставою для оголошення його в розшук, підвищену ступінь суспільної небезпечності одного із злочинів, який ставитьсяу вину ОСОБА_7 , дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Крім того, характер висунутого ОСОБА_7 обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів в сукупності з конкретними обставинами кримінального провадження, переконливо доводить, що суспільний інтерес, незважаючи на існування презумпції невинуватості, як переважував, так і досі переважує вимоги забезпечення поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Враховуючи наведене, підстав для застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, принаймні на цій стадії судового розгляду, колегія суддів не вбачає.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року є законною та обґрунтованою, а отже, апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року, якою запобіжний захід ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України, у виді тримання під вартою залишено без змін та продовжено на строк 60 днів, тобто до 14 грудня 2019 року включно, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_____________________ _____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3