28 січня 2020 року
м. Черкаси
Справа № 711/3427/19
Провадження № 22-ц/821/68/20
категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Василенко Л. І.,
суддів: Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В.
секретаря: Винник І. М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», ОСОБА_2 про припинення застави, у складі: головуючого судді Казидуб О. Г.,
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
24 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивований тим, що на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ОСОБА_2 на праві приватної власності належав автомобіль фургон - рефрижератор-С марки MAN, модель 18.224, 1999 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 .
04 липня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «ВіЕйБі Банк» укладений договір застави № 044/l/Z1. У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 44/1 від 04 липня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ «ВіЕйБі Банк», вказаний транспортний засіб переданий в заставу.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2012 року з ОСОБА_2 на користь ВАТ «ВіЕйБі Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 20 286 грн. 25 коп.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа 3711/1587/13-ц) від 22 квітня 2013 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за договором позики в сумі 37 724,67 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 301 533 грн. 29 коп.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа № 711/9185/16ц) від 16 грудня 2016 року зобов'язано ЦВ ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області передати автомобіль фургон-рефрижератор-С марки MAN, модель 18.224, 1999 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 , як стягувачу, в рахунок погашення боргу в межах виконавчого провадження № 41091101.
Постановою головного державного виконавця ЦВ ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Коробковою Г. О. від 16 травня 2017 року належний ОСОБА_2 транспортний засіб переданий у власність ОСОБА_1
16 травня 2017 року головним державним виконавцем ЦВ ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Коробковою Г. О. складений акт про передачу ОСОБА_1 вищевказаного транспортного засобу.
Позивач зазначає, що на теперішній час автомобіль фургон-рефрижератор-С марки MAN, модель 18.224, 1999 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_4 належить йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , автомобілю присвоєний новий державний номер НОМЕР_6 .
Вважає, що застава припинилась, так як заставне майно передано йому у власність в процесі примусового виконання рішення суду.
Незважаючи на фактичне припинення договору застави 13 березня 2018 року, ВАТ «ВіЕйБі Банк» уклав з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» договір № 406 про відступлення прав за договором застави № 044/1/Z1.
Зміна обтяжувача (заставодержателя) здійснена державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим В. Ю. 13 квітня 2018 року о 14 год. 37 хв. 23 сек., що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 55470875 від 20 квітня 2018 року.
На даний час обтяжувачем за договором застави від 04 липня 2007 року є ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» .
Фактично реалізація транспортного засобу відбулась на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 квітня 2013 року та ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 грудня 2016 року.
Вважає, що фактично був здійснений примусовий продаж спірного заставленого майна ОСОБА_1 , як стягувачу.
Позивач, зазначає, що вся процедура, щодо переходу до нього права власності на спірний автомобіль витримана і з даного приводу є рішення суду, яке набрало законної сили. Всі обставини, встановлені цим судовим рішенням не підлягають доказуванню. Заставлене майно передано йому в рахунок погашення боргу, тобто відбулась примусова реалізація предмета застави - примусовий його продаж в процесі виконання рішення суду. Це один із видів реалізації заставленого майна, тобто примусового продажу. Передача майна іншому стягувачу фактично припиняє договір застави, так як первісний заставодержатель вже не має право на реалізацію заставленого майна і ніякого відношення до цього майна він також не має. Це питання вирішено судом.
Звернення стягнення на заставлене майно можливе за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса. Ні суд, ні нотаріус не зможуть звернути стягнення на цей транспортний засіб, так як на підставі ухвали суду та постанов державного виконавця це майно примусово реалізовано і передано йому у власність. Він є власником цього майна і автомобілю присвоєний новий державний номерний знак.
Позивач вказує, що він звертався до Територіального сервісного центру 06 березня 2019 року по питанню зняття його з реєстрації та наявності обтяжень на автомобіль.
Листом від 19.03.2019 № 31/23/41-664 Територіальний сервісний центр повідомив, що відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень наявне обтяження транспортного засобу, а саме договір застави, а тому він не може здійснювати перереєстрацію транспортного засобу. Йому було відмовлено в перереєстрації автомобіля і в усному порядку рекомендовано звернутись до суду.
Водночас, ОСОБА_1 звертався до ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» з вимогою про припинення застави автомобіля. На момент звернення до суду відповідь йому надано не було.
Просив суд визнати припиненою заставу автомобіля фургон-рефрижератор-С марки MAN, модель 18.224 1999 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_4 державний номер НОМЕР_6 згідно договору застави №044/l/Z1 від 04 липня 2007 року, укладеного між: ОСОБА_2 та ВАТ «ВіЕйБі Банк» та за договором № 406 від 13 березня 2018 року про відступлення прав за договором застави з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та скасувати запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про обтяження автомобіля фургон-рефрижератор-С марки MAN, модель 1999 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_4 державний номер НОМЕР_6 , згідно договору застави № 044/1/Z1 від 04 липня 2007 року; стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати в розмірі 768 грн. 40 гривень, понесені ним по сплаті судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Визнано припиненою заставу автомобіля фургон-рефрижератор - С марки MAN, модель 18.224 1999 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_4 державний номер НОМЕР_6 згідно договору застави № 044/l/Z1 від 04 липня 2007 року, укладеного між: ОСОБА_2 та ВАТ «ВіЕйБі Банк» та за договором № 406 від 13 березня 2018 року про відступлення прав за договором застави з ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» та скасувати запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про обтяження автомобіля фургон-рефрижератор-С марки MAN, модель 1999 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_4 державний номер НОМЕР_6 , згідно договору застави №044/1/Z1 від 04 липня 2007 року
Стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення мотивовано тим, що заставлене майно передано ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу, тобто, відбулась примусова реалізація предмета застави - примусовий його продаж в процесі примусового виконання рішення. Передача майна іншому стягувачу фактично припиняє договір застави, так як первісний заставодержатель вже не має права на реалізацію заставленого майна.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі, поданій 02 грудня 2019 року, представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив його скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивував тим, що 01 березня 2018 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» був укладений договір відступлення права вимоги № 6285, за яким відбулося відступлення права вимоги, зокрема, за кредитним договором № 044/1 від 04 липня 2007 року до ОСОБА_2 , який забезпечений договором застави № 044/l/Zl від 04 квітня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т. І., зареєстрованого в реєстрі за № 4988.
Таким чином відповідач є правонаступником ПАТ «ВіЕйБі Банк» та володіє всіма правами кредитора і заставодержателя.
Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Законом визначено чіткий перелік випадків припинення застави.
Частиною 1 ст. 593 ЦК України передбачено, що застава припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Скаржник стверджує, що позивачем не надано підтвердження примусового продажу транспортного засобу: фургон-рефреджератор-С марки MAN, модель 18.224, номер кузова: № НОМЕР_4 , рік випуску: 1999, колір: білий.
Зазначена позивачем підстава припинення застави, як передача предмета застави іншій особі за іншим виконавчим провадженням, не передбачена чинним законодавством. Сам факт передачі у власність предмета застави іншому стягувану не припиняє дію договору застави та не може вважатися підставою для припинення застави.
Ухвала суду у справі 711/9185/16-ц, на яку посилався суд першої інстанції, передбачала передачу транспортного засобу в рамках виконавчого провадження на користь позивача, проте даною ухвалою не було встановлено припинення договору застави, так як ст. 28 Закону України «Про заставу», цього не передбачено.
Крім того, ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя.
Виходячи з аналізу даної статті, право застави виникло у 2007 році, за 6 років до отримання рішення суду про стягнення боргу з відповідача на користь позивача; сума боргу на користь відповідача - 195 351 грн. 14 коп.; письмової згоди заставодержателем в рамках виконавчого провадження № 41091101, за яким позивачем було отримано транспортний засіб, не надавалось.
При цьому скаржник послався на правові висновки зроблені 19 червня 2019 року Верховним Судом у справі № 758/11743/15-ц, провадження № 61- 14673св18 (ЄДРСРУ № 82797944).
Крім того, судом не враховано, що позивач у даній справі є третьою особою на стороні відповідача ОСОБА_2 з аналогічним позовом, у справі №711/3491/18 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», третя особа ОСОБА_1 про припинення застави та скасування запису. Предметом спору у справі № 711/3491/18 є припинення договору застави № 044/l/Zl від 04 липня 2007 року, як і у справі № 711/3427/19, внаслідок чого дана обставина підпадає під п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
У справі № 711/3491/18 Солом'янським районним суду м. Києва 28 вересня 2018 року прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про припинення застави та скасування запису, яке Київським апеляційним судом залишено без змін.
Заперечуючи, щодо задоволення апеляційної скарги, ОСОБА_1 , скориставшись наданим йому відповідно до ст. 360 ЦПК України правом, подав відзив на апеляційну в якому зазначив що, скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, а його поновлення відбулося за відсутності відповідного клопотання самого скаржника. Переконаний, що ТОВ «Фінансова Компанія Кредит Капітал» зловживає своїми процесуальними правами та порушує його майнові права оскаржуючи рішення, яке по своїй суті є законним та обґрунтованим.
Він не має ніяких невиконаних зобов'язань перед ТОВ «Фінансова Компанія Кредит Капітал», тому належний йому на праві приватної власності автомобіль не може бути в заставі. Задовільнити невиконане зобов'язання за рахунок належного йому майна за невиконання ОСОБА_2 зобов'язань перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», не може так як позивач не є боржником. Вважає, що застава припинилася, оскільки заставне майно передано йому у власність.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року розгляд апеляційної скарги призначено на 15 січня 2020 року на 12:00 год. з повідомленням учасників про дату, час і місце розгляду справи. В подальшому на 28 січня 2020 року на 15:00 год. в режимі відеоконференсції.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Матеріалами справи встановлено, що на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ОСОБА_2 на праві приватної власності належав автомобіль фургон-рефрижератор-С марки MAN, модель 18.224, 1999 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 .
04 липня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «ВіЕйБі Банк» був укладений кредитний договір № 044/1 від 04 липня 2007 року згідно якого ОСОБА_2 було надано 30 000 дол. США.
В забезпечення виконання зобов'язання, 04 липня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «ВіЕйБі Банк» укладено договір застави № 044/1/Z1 посвідчений приватним нотаріусом Плахою Т. І., зареєстрований в реєстрі за № 4988. Відповідно до договору застави його предметом став автомобіль фургон-рефрежератор-С марки МАN, модель 18.224, рік випуску 1999, колір білий, кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.50 - 54).
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 16 травня 2012 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 24 469,36 дол. США, що еквівалентно на момент ухвалення рішення 195 351 грн. 14 коп. (а.с. 52 - 59).
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 20 286 грн. 25 коп.
02 липня 2012 року головним державним виконавцем ЦВ ДВС Черкаського УЮ Чепурною М. В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 33240142 з примусового виконання виконавчого листа № 20177 виданого 21 червня 2012 року, на вищезазначене рішення.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа 3711/1587/13-ц) від 22 квітня 2013 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за договором позики в сумі 37 724,67 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 301 533 грн. 29 коп.
Виконавчий лист про стягнення боргу перебуває на виконанні ЦВДВС, виконавче провадження № 41091101.
Виконавчі провадження об'єднані у зведене, оскільки стосуються стягнення грошових коштів з одного боржника.
Враховуючи, що ОСОБА_2 на праві власності належав фургон-рефрежиратор-С марки MAN, модель 18.224, 1999 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який є предметом застави за договором № 044/1/Z1 від 04 липня 2007 року, а також те, що вказаний фургон-рефрежиратор боржника не був реалізований на публічних торгах через відсутність купівельного попиту з боку покупців, тому 01 вересня 2016 року державним виконавцем надіслано ОСОБА_3 та ПАТ «ВіЕйБі Банк» лист з роз'ясненням їх права щодо залишення за собою зазначеного майна в рахунок погашення боргу.
18 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ЦВ ДВС Черкаського МУЮ у Черкаській області з заявою, в якій повідомив, що згодний отримати належний боржникові фургон-рефрежиратор в рахунок погашення заборгованості.
ПАТ «ВіЕйБі Банк» не заявив про свою згоду на отримання у власність нереалізованого майна боржника. Водночас і згоди на передачу заставного майна ОСОБА_1 ПАТ «ВіЕйБі Банк» також не давав.
При цьому, зазначені обставини встановлені ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 грудня 2016 року, якою також зобов'язано ЦВ ДВС м Черкаси ГТУЮ у Черкаській області передати автомобіль фургон-рефрижератор-С марки MAN, модель 18.224, 1999 року випуску, білого кольору, кузов № кузов № НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 , як стягувачу в рахунок погашення боргу в межах виконавчого провадження № 41091101 (а.с. 11 - 14).
Постановою Верховного Суду від 10 червня 2019 року ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 30 березня 2017 року залишено без змін.
Відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 6285 від 01 березня 2018 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників/заставодавців (а.с.40 - 42).
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 24 квітня 2019 року залишено без змін ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2018 року у справі за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 2-177/11 за позовом ПАТ «ВіЕйБіБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, якою задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та замінено сторону виконавчого провадження у вказаній справі із ПАТ «ВіЕйБіБанк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за правом грошової вимоги до ОСОБА_2 (а.с. 62-68)
Постановою головного державного виконавця ЦВ ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Коробковою Г. О. від 16 травня 2017 року передано стягувачу ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом № 2/711/1052/13 від 04 червня 2013 року виданим Придніпровським районним суд м. Черкаси, автомобіль фургон-рефрежератор-С, марки MAN, модель 18.224, 1999 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): кузов № НОМЕР_4 на загальну суму 174 110 грн. 00 коп., що належить боржнику ОСОБА_2 (а.с. 17 - 18).
Відповідно до акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 16 травня 2017 року по ВП № 41091101 головним державним виконавцем ЦВ ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Коробковою Г. О. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/711/1052/13 встановлено, що Придніпровський районний суд м. Черкаси ухвалою № 711/9185/16-ц від 16 грудня 2016 року зобов'язав ЦВ ДВС м. Черкаси ГТУЮ в Черкській області передати автомобіль фургон-рефрежератор-С, марки MAN 18/224, 1999 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_4 , ДНЗ СА3053АІ, стягувачу ОСОБА_1 В рахунок погашення боргу в межах виконавчого провадження № 41091101 стягувачу ОСОБА_1 передано у власність автомобіль фургон-рефрежератор-С, марки MAN 18/224, 1999 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_4 , ДНЗ СА3053АІ на загальну суму 174110 грн. 00 коп. Майно передалося стягувачу в рахунок погашення суми боргу в розмірі 174 110 грн. згідно з виконавчим листом № 2/711/1952/13 виданий 04 червня 2013 року (а.с. 15 - 16).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 55470875 від 20 квітня 2018 року державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим В. Ю. 13 квітня 2018 року здійснена зміна обтяжувача (заставодержателя) ( а.с.19 - 20).
19 березня 2019 року листом від № 31/2341-664 Тереторіальний сервісний центр відмовив ОСОБА_1 у перереєстрації належного йому транспортного засобу MAN 18.224, шасі № НОМЕР_4 , оскільки останній знаходиться в обтяженні, на підставі договору застави № 044/Z1 від 04 липня 2007 року, обтяжувач ПАТ «ВіЕйБіБанк». Роз'яснено, що відповідно до постанови КМУ № 1388 від 07 вересня 1998 року п. 15 у разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обтяження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.
Крім того, матеріалами справи встановлено, що Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа ОСОБА_1 про припинення застави та скасування запису, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2018 року, ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 року по справі № 711/3491/18 відкрито касаційне провадження.
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Донець В. В., представника ОСОБА_1 - адвоката Гнатюк А. І., представника ОСОБА_2 - адвоката Топор І. О., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Статтею 1 Закону України «Про заставу» визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами
Згідно до ч. 3 ст. 3 приведеного Закону застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання
Статтею 572 ЦПК України, яка регламентує поняття застави, визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Інститут забезпечення виконання зобов'язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін зобов'язання, насамперед інтересів кредитора, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про заставу», заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно ст. 18 Закону України «Про заставу», якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше.
Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін.
Статтею 27 Закону України «Про заставу» визначено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.
У відповідності до ст. 593 ЦК України, яка регламентує припинення застави, право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Підстави припинення застави також визначенні у ст. 28 Закону України «Про заставу» відповідно до якої застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Предметом вказаного спору є вимога позивача про визнання припиненою застави спірного автомобіля згідно договору застави № 044/1/Z1 від 04 липня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ «ВіЕйБі Банк» та за договором про відступлення права вимоги № 6285 від 01 березня 2018 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та скасування запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про обтяження спірного автомобіля. Позивач вважає, що дія застави припинена, оскільки предмет застави переданий йому у власність, а не заставодержателю в порядку передбаченому для виконання рішення суду.
Проте, необхідною умовою для задоволення вимоги позивача є доведення наявності підстав визначених законом для припинення застави.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ураховуючи, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України), то у кредитора за договором залишається право вимоги до боржника, а боржник не звільняється від обов'язку розрахуватися з кредитором.
Пунктом. 4.1 договору застави транспортного засобу № 044/1/Z1 від 04 липня 2007 року визначено, що договір діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених заставою.
Так, згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки у даній справі зобов'язання, що виникли на підставі укладеного кредитного договору не припинені повним та фактичним його виконанням, тому передача предмета застави іншій особі, а не заставодержателю відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про заставу» не є умовою при якій застава є припиненою.
На ряду з викладеним висновки суду про те, що передача нереалізованого на торгах майна боржника одному зі стягувачів, є примусовою реалізацією предмета застави є помилковим з огляду на те, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що заставлене майно було реалізоване в порядку, передбаченому Законом України «Про заставу», зокрема ст. 21 згаданого Закону.
Нормами вказаної статті регламентовано, що реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів.
Якщо перший аукціон (публічні торги) оголошено таким, що не відбувся, проводиться наступний аукціон. Початковою ціною другого і наступних аукціонів вважається ціна, зменшена на 30 відсотків по відношенню до початкової ціни попереднього аукціону.
Якщо другий і наступні аукціони (публічні торги) оголошені такими, що не відбулися, заставодержатель має право залишити заставлене майно за собою за початковою ціною, яка була запропонована на останньому аукціоні (публічних торгах).
У разі якщо заставодержатель відмовився залишити заставлене майно за собою, це майно реалізується у встановленому порядку, якщо інше не передбачено договором.
Матеріали справи, не містять належних доказів про відмову заставодержателя у залишенні за собою майна, що є предметом застави.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Водночас, відповідно до ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено умови за яких на заставне майно боржника може бути звернуто стягнення для задоволення вимог стягувачів які не є заставодержателями.
Такими умовами є: коли право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя.
Таких випадків при розгляді даної справи апеляційним судом не встановлено.
Виходячи з вищевикладеного доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для припинення застави заслуговують на увагу, оскільки вони є обґрунтованими та вмотивованими, при цьому посилання скаржника на наявність підстав для зупинення провадження у справі у відповідності до норм п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд відхиляє, оскільки наявність рішення Солом'яського районного суду м. Києва від 28 вересня 2018 року, яке за результатами апеляційного перегляду вступило в законну силу, яким ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа ОСОБА_1 про припинення застави ніяким чином, не впливає на розгляд вказаного спору, з огляду на те, що питання про припинення застави ставлять суб'єкти правовідносин, які мають відмінні права та обов'язки по відношенню до об'єкта застави і розгляд справи цілком можливий враховуючи зібрані докази та встановлені факти.
Водночас, посилання ОСОБА_1 у відзиві на відсутність клопотання про поновлення строку не заслуговують на увагу з огляду на те, що матеріали справи містять вказане клопотання, а підстави для поновлення, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження, суд визнав поважними, з огляду на зазначене, що і відображено в наведеній ухвалі суду.
Частина 2 ст. 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому, сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що в силу ст. 28 Закону України «Про Заставу» застава на автомобіль фургон-рефрижератор-С марки MAN, модель 18.224, 1999 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , згідно договору застави № 044/l/Z1 від 04 липня 2007 року, укладеного між: ОСОБА_2 та ВАТ «ВіЕйБі Банк» та за договором № 406 від 01 березня 2018 року про відступлення прав за договором застави з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є припиненою, не базується а ні на вимогах закону, а ні на матеріалах справи.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскаржуване судове рішення - до скасування з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, та задоволення апеляційної скарги, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1152 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» задовольнити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2019 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ОСОБА_2 про припинення застави, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати в сумі 1152 грн. 60 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 30 січня 2020 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: В. Г. Бородійчук
Л. В. Нерушак