Справа № 761/18132/18
Провадження 1-кп/991/186/19
про призначення судового розгляду
27 січня 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів (надалі - суд), у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4
та учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду в порядку, передбаченому статтями 314-316 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 21.02.2018 року за №52018000000000142 щодо обвинувачення
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прага, Чехія, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 209, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ст. 366-1 Кримінального кодексу України (далі КК),
ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Порошково Перечинського району Закарпатської області, громадянин України, українець, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191; ч. 5 ст.27, ч. 2 ст. 209 КК
1. Стислий опис провадження.
28.11.2019 року до Вищого антикорупційного суду відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 14.11.2019 року надійшов обвинувальний акт із матеріалами судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 21.02.2018 року за №52018000000000142 щодо обвинувачення
ОСОБА_6 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191 КК «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», ч. 2 ст. 209 КК «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів», ст. 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації»,
ОСОБА_7 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»; ч. 5 ст.27, ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.12.2019 року призначено підготовче судове засідання на 13.12.2019 року.
2. Короткий виклад поданих клопотань та їх вирішення.
Під час підготовчого судового засідання прокурором подано клопотання про виклик свідків у даному кримінальному провадженні, також адвокат ОСОБА_8 (захисник обвинуваченого ОСОБА_6 ) подала клопотання про виклик осіб в судове засідання для допиту, обґрунтовуючи це необхідністю допиту осіб для з'ясування обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, вважаючи, що як свідок може бути викликана особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які стосуються справи. У своєму клопотанні захисник ОСОБА_8 просить викликати як свідків, серед інших, і працівників правоохоронних органів, які здійснювали безпосередньо слідчі (розшукові) дії або оперативно-розшукову діяльність, особи, які брали у провадженні окремих слідчих (розшукових) дій, особи, які здійснювали законне затримання відповідно до статей 207-208 КПК України.
Захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтримали заявлені клопотання і просили їх задовольнити. Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали позицію захисників, просили задовольнити клопотання.
Суд вважає, що ці обидва клопотання слід вирішити під час судового розгляду при визначенні обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядку їх дослідження, оскільки за частиною 1 статті 65 КПК свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань, а відтак визначення кола свідків безпосередньо належить до процесу доказування, який знаходиться поза межами підготовчого судового засідання.
Адвокат ОСОБА_8 (захисник обвинуваченого ОСОБА_6 ) також подала клопотання про проведення судового розгляду кримінального провадження в закритому режимі під час дослідження та оголошення матеріалів НСРД (саме в частині телефонних розмов), оголошення особистої інформації, в тому числі переписки, персональних даних осіб щодо яких здійснюється судовий розгляд та персональні і особисті дані членів їх родин, обґрунтовуючи тим, що з обвинувального акту та змісту реєстру матеріалів досудового розслідування суд має нагоду переконатись, що більша кількість матеріалів кримінального провадження містять матеріали НСРД та поштову переписку, конфіденційну інформацію, персональні дані не лише осіб щоло яких проводиться судовий розгляд, а й сторонніх осіб. Також захисник зазначила, що суд своєю ухвалою може оголосити судове засідання або його частину закритим з метою нерозголошення державної чи іншої інформації, що охороняється законом.
Захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтримали таке клопотання і просили його задовольнити. Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали позицію захисників та просили задовольнити клопотання.
Прокурор вважав таке клопотання необґрунтованим та заперечував проти його задоволення, оскільки матеріали НСРД містять інформацію про причетність обвинуваченого ОСОБА_6 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а відтак вважав, що дане клопотання можна розглянути перед фактичним дослідженням доказів, й на даний час воно є передчасним.
Суд вважає, що клопотання про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до положень частини 2 статті 27 КПК кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:
1) якщо обвинуваченим є неповнолітній
2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи
4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом
5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
На теперішній час не встановлено будь-яких обставин, які могли б бути підставою для проведення закритого судового засідання, а тому судовий розгляд повинен здійснюватись у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування за допомогою технічних засобів. В разі ж виникнення обставин, які потребуватимуть проведення закритого судового засідання, учасники судового провадження мають право клопотати про таке.
3. Обґрунтування можливості призначення судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що відсутні підстави для прийняття будь-якого з рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК, а відтак просив призначити судовий розгляд.
Захисники та обвинувачені не заперечували проти призначення судового розгляду.
Вислухавши думки учасників судового провадження, суд вважає можливим призначити судовий розгляд з огляду на таке.
Угод про примирення або визнання винуватості в даному провадженні немає. Підстави, передбачені КПК, для закриття кримінального провадження на теперішній час відсутні.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК та відсутні підстави для його повернення прокуророві, щодо чого ухвалою суду вже вирішено відповідні клопотання. Копії обвинувального акту та реєстру матеріалів вручені обвинуваченим та їх захисникам.
Відповідно до статті 33-1 КПК та пункту 20-2 розділу ХІ КПК дане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
Відсутні підстави для складання досудової доповіді представником уповноваженого органу з питань пробації, оскільки обвинувальний акт складений зокрема щодо особливо тяжких злочинів, а відповідно до частин 1 і 2 статті 314-1 КПК досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, у випадку визнання її винуватою.
Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження не надходило.
Відповідно до ст. 316 КПК, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Керуючись статтями 314-316 КПК суд,
1. Призначити на 06 лютого 2020 року о 16.30 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, проспект Перемоги, 41) судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 21.02.2018 року за №52018000000000142, щодо обвинувачення:
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 209, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ст. 366-1 КК,
ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191; ч. 5 ст.27, ч. 2 ст. 209 КК.
2. Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 (захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ) про розгляд справи в закритому судовому засіданні.
3. Клопотання прокурора про виклик свідків та клопотання адвоката ОСОБА_8 (захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ) про виклик осіб в судове засідання для допиту вирішити при встановленні порядку визначення обсягу та дослідження доказів.
4. Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати колегією суддів у складі трьох суддів.
5. Викликати у судове засідання прокурора, обвинувачених, захисників.
6. Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді - ОСОБА_2
ОСОБА_3