28 січня 2020 року
м. Рівне
Справа № 565/1275/19
Провадження № 22-ц/4815/59/20
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Ковальчук Н. М.
суддів: Бондаренко Н. В., Шимківа С. С.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2019 року у складі судді Малкова В. В., ухвалене в м. Вараш Рівненської області о 09 год. 44 хв., повний текст рішення складено 28 жовтня 2019 року,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Просила суд встановити факт, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 02.08.1984 року до 30.06.1988 року та з 05.10.1989 року до 01.09.1992 року проживала в с.Суховоля Володимирецького району Рівненської області. Встановлення факту необхідне для здійснення права на пенсійне забезпечення із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2019 року вказаний заяву задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 02.08.1984 року до 30.06.1988 року та з 05.10.1989 року до 01.09.1992 року в селі Суховоля Володимирецького району Рівненської області.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю належних та достовірних і достатніх доказів, включаючи показання свідків, на підтвердження того, що у заявлений період заявниця ОСОБА_2 проживала у селі Суховоля Володимирецького району Рівненської області. Суд також врахував неможливість встановлення даного юридичного факту в інший, окрім судового порядку, спосіб.
Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі звертає увагу на те, що заявниця хотіла встановити факт проживання в с. Суховоля Володимирецького району, оскільки, на її думку, вона набула право на пенсійне забезпечення відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пояснює, що частинами 3 та 4 статті 15 цього Закону передбачено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Додає, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіологічного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військоматами), а про період проживання та територіях радіологічного забруднення, евакуації, виселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. Вважає, що за наявних обставин суд першої інстанції суд повинен був встановити, що спір між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області виник з приводу призначення заявниці пенсії на пільгових умовах, що передбачені ст. 55 Закону та відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право. Зауважує, що якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, то в такому випадку закон передбачає, що заява має бути залишена без розгляду. Вказує, що судом першої інстанції не були враховані положення статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які передбачають, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Акцентує увагу на тому, що із долученої до заяви трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1984, вбачається, що ОСОБА_1 в період з 01.07.1988 року по 29.04.1992 року була прийнята на посаду секретаря до Читинського будівельного технікуму, знаходиться за юридичною адресою: місто Чита, адміністративний центр Забайкальського краю, вул. Хабаровська, 15, 672007 (Російська Федерація). Зазначає, що заявниця фізично не могла щоденно їздити на роботу в м. Читу та проживати у селі Суховоля Володимирецького району, оскільки відстань між населеними пунктами складає більше тисячі кілометрів. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви, закривши провадження у даній справі.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернулася із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення - факту, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 02.08.1984 року до 30.06.1988 року та з 05.10.1989 року до 01.09.1992 року проживала в с.Суховоля Володимирецького району Рівненської області. Встановлення факту необхідне для здійснення права на пенсійне забезпечення із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом в порядку окремого провадження.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Частиною 6 ст. 294 ЦПК України передбачено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Як вбачається із матеріалів справи, під час розгляду її судом першої інстанції заінтересованою особою - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було подано заперечення на заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій останнє вказало на наявність заперечень проти задоволення такої заяви, її безпідставність та необґрунтованість, а також зазначило про існування спору щодо обставин проживання ОСОБА_2 у селі Суховоля, в той період, який в її трудовій книжці зазначений як період роботи в м. Чита Забайкальського краю (а.с. 27-28).
Пунктом п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У зв'язку з наведеним, апеляційний суд приходить до переконання про те, що місцевим судом неправильно застосовано норми процесуального права, які регулюють процедуру вирішення справи в порядку окремого провадження, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин стягненню із заявниці на користь заінтересованої особи підлягають судові витрати у вигляді судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 576,30 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.
Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2019 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.
Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області 21.06.2007 року, РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 576 (п'ятсот сімдесят шість) гривень 30 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 січня 2020 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Бондаренко Н. В.
Шимків С. С.