Рівненський апеляційний суд
28 січня 2020 року м. Рівне
Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І., з участю ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності та його захисника - адвоката Коротя Р.О., представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Волошиної В.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Коротя Романа Олександровича на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2019 року -
встановив:
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.
Як встановлено судом, 01 листопада 2019 року о 08 год. 00 хв. в м. Рівне на перехресті нерівнозначних доріг вул. Ак. Грушевського - вул. Галицького водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Audi А6» д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу в русі (не надав дорогу), не пропустив та в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «SKODA FABIA» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Не погодившись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Коротя Р.О. оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі просить постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 змінити та застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу.
Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції не було враховано обставин що характеризують особу порушника, обставин що пом'якшують відповідальність а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, оскільки ОСОБА_1 з моменту отримання водійського посвідчення, з 2013 року не був учасником жодного ДТП, а дане правопорушення не є грубим і не повторним.
В запереченні на апеляційну скаргу представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Волошина Л.С. просить апеляційну скаргу відхилити а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2019 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його захисника які просять постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2019 року щодо нього змінити та застосувати стягнення у вигляді штрафу, представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Волошиної В.С., яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просить постанову суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції були дотриманні в повному обсязі.
Із схеми місця огляду ДТП та наявної в матеріалах справи вбачається, що 01 листопада 2019 року о 08 год. 00 хв. в м. Рівне на перехресті нерівнозначних доріг вул. Ак. Грушевського - вул. Галицького водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Audi А6» д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу в русі (не надав дорогу), не пропустив та в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «SKODA FABIA» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, чим порушив п.16.11 ПДР України.
Відповідно до п.16.11 Правил дорожнього руху на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Так, вина ОСОБА_1 у вчинених адміністративного правопорушення підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2019 року серії БД №196825, схемою місця ДТП від 01 листопада 2019 року, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , який свою вину визнав.
Отже, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП є правильною, оскільки він допустив порушення ПДР України, що призвело до ДТП та спричинило пошкодження транспортних засобів.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Врахувавши вищенаведене при обранні адміністративного стягнення суд першої інстанції врахував, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілі отримали моральну, фізичну, матеріальну шкоду, завдяки лише випадковості не настало летальних наслідків, та прийшов до обґрунтованого висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в вигляду позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.
Доводи апеляційної скарги під час апеляційного розгляду підтвердження не знайшли, а тому є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами, що містяться в матеріалах справи.
З огляду на вищезазначене, апеляційний суд вважає, що прийняте судом першої інстанції рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, відтак підстав для його скасування немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
постановив:
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2019 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ОСОБА_4 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І.