Номер провадження 22-ц/821/279/20Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/4966/19 Категорія: 310020000 Скляренко В.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
28 січня 2020 року м. Черкаси:
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіВініченко Б.Б., Сіренко Ю.В.
секретарТоропенко Н.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач (скаржник) - ОСОБА_2 ,
третя особа - Придніпровський ВДВС м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 20.11.2019 (ухвалене о 15 год. 51 хв. у залі судових засідань Придніпровського районного суду, повний текст складено 25.11.2019, суддя в суді першої інстанції Скляренко В.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Придніпровський ВДВС м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області, про звільнення від сплати заборгованості по аліментах та звільнення від сплати аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду 18.06.2019 з позовом, яким просив звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, що стягуються на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.06.2013 по справі №711/3654/13 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 ; звільнити його від сплати аліментів, що стягуються на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.06.2013 по справі №711/3654/13 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , з 01.12.2018.
В обґрунтування зазначає про те, що 18.09.1997 між сторонами був укладений шлюб, в період якого у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.07.2013 шлюб між сторонами був розірваний. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.06.2013 з позивача стягнуто аліменти на користь відповідача на утримання вказаної дитини у розмірі 1 / 4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше встановленого офіційного мінімуму, починаючи з 19.04.2013 і до повноліття сина. На виконання вказаного рішення суду був виданий виконавчий лист та відкрите відповідне виконавче провадження.
Позивач в міру своїх можливостей сплачував аліменти, але відповідач не здійснювала свої обов'язки по утриманню та вихованню сина, а також створювала умови, які перешкоджали нормальному проживанню дитини з матір'ю у зв'язку з чим з грудня 2018 року син ОСОБА_5 став проживати разом з позивачем.
З 06.05.2018 з досягненням 14-літнього віку син ОСОБА_5 самостійно може визначати з ким із батьків він хоче проживати.
Факт того, що дитина проживає з позивачем та знаходиться на його утриманні підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов проживання №99 від 22.03.2019, довідкою № 01-06/152 від 25.04.2019 Черкаської гімназії №31 (місце навчання дитини), згідно якої позивач відвідує батьківські збори, займається вихованням дитини, цікавиться навчанням та виконує рекомендації вчителя, а також оплачує додаткові педагогічні послуги.
Також вказує, що з того часу, як дитина проживає з ним, відповідач не приймає участі у вихованні неповнолітнього сина та в матеріальному утриманні дитини.
Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 20.11.2019 позов у справі задоволено частково та вирішено звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів, визначених рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.06.2013 по справі №711/3654/13, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 / 4 частини заробітку, починаючи з 22.12.2018. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. При цьому суд виходив з того, що дитина, на утримання якої стягуються аліменти, почав проживати із особою, з якої їх стягують. Також суд вказав про відсутність підстав для звільнення позивача від заборгованості по сплаті аліментів.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції в частині визначення дати звільнення позивача від сплати аліментів, представник відповідача подала 26.12.2019 через відділення поштового зв'язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати частково та новим рішенням звільнити позивача від сплати аліментів починаючи з 11.06.2019 (момент звернення до суду). Скаржник зазначає, що саме з моменту звернення позивача з цим позовом до суду в нього припинився обов'язок по сплаті аліментів.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив суд відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Отже предметом апеляційного перегляду в цій справі є висновки суду першої інстанції в частині визначення дати, з якої в позивача припиняється обов'язок по сплаті аліментів відповідачу, що обумовлює обсяг встановлення фактичних обставин в цій справі при її апеляційному перегляді.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
При розгляді справи встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.09.1997 по 29.07.2013, від якого вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.07.2013 шлюб між сторонами розірваний (а.с. 4).
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.06.2013 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 / 4 частини заробітної плати (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30 % від встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19.04.2013 та до повноліття дитини.
Виконавчий лист №711/3654/13-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини перебував на виконанні у Придніпровському ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області (ВП №38827981) та заявою стягувача - ОСОБА_2 постановою про повернення виконавчого документа стягувача від 19.07.2019 - був повернутий стягувачу.
Вказане підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.07.2019 (а.с. 24).
Неповнолітній ОСОБА_4 починаючи з 22.12.2018 проживає разом зі своїм батьком - позивачем в цій справі, та перебуває на його утриманні, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов проживання №99 від 22.03.2019, складеним спеціалістами служби у справах дітей Черкаської міської ради; актом обстеження житлово-побутових умов проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , з якого вбачається, що батько дитини створив належні умови для проживання та навчання неповнолітнього сина.
Крім того, цей факт визнається і відповідачем.
Позивач у цій справі порушує перед судом питання, зокрема, про звільнення його від сплати аліментів у зв'язку з тим, що змінилося сімейне становище сторін, а саме - дитина, на утримання якої стягуються за рішенням суду аліменти, почала проживати разом з ним.
Вказане питання має наступну правову регламентацію.
За приписами ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов'язок стосуються обох батьків дитини.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини (ч.ч.2, 3 ст.181 СК України). Згідно ч.3 ст.181, ч.1 ст.184 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
У даній справі сторони та дитина узгодили місце проживання останньої разом з батьком.
Як вірно вказав суд першої інстанції, способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст.18 СК України, згідно з нормами якої одним із таких способів є припинення правовідношення.
Відповідно до п.п.17, 22 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Положеннями ст.273 СК України передбачено те, що у разі зміни матеріального або сімейного стану особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Таким чином слід прийти до висновку про те, що у разі, якщо батьки дитини проживають окремо та коли особа, з якої стягуються аліменти, починає проживати разом з дитиною, на яку такі аліменти сплачує, та утримує цю дитину, сплата аліментів іншому з батьків, який, відповідно, починає проживати окремо від дитини, втрачає сенс, адже вказані кошти платник аліментів має можливість безпосередньо витратити саме на утримання дитини.
Сплата в цьому разі аліментів не відповідатиме приписам ст.181 СК України.
Отже суд першої інстанції в цій справі прийшов до вірного висновку про те, що позивача слід звільнити від сплати аліментів на користь відповідача у справі з моменту, коли спільна дитина сторін, на яку такі аліменти стягуються, почала проживати разом з позивачем та перебувати на його утриманні, тобто з 22.12.2018.
При цьому не можна погодитися з апеляційними доводам скаржника у справі про те, що обов'язок по сплаті аліментів у позивача припиняється з моменту звернення з цим позовом до суду, адже вказане твердження суперечить положенням ст.273 СК України, яка пов'язує можливість звільнення особи від обов'язку по сплаті аліментів зі зміною, зокрема, її сімейного стану, а не із наявністю звернення із відповідною вимогою до суду.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в частині судових витрат, колегія суддів прийшла до висновку, що питання щодо розподіл судових витрат між сторонами суд першої інстанції провів у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.
Отже рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 20.11.2019 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 20.11.2019 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Придніпровський ВДВС м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області, про звільнення від сплати заборгованості по аліментах та звільнення від сплати аліментів - залишити без змін.
Судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 30.01.2020.
Суддя-доповідач
Судді