Апеляційне провадження № 11сс/818/151/20 Слідчий суддя: ОСОБА_1
Справа № 643/21608/19 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія ст. 193 КПК України
23 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 , підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2019 року, якою частково задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 62019170000000538 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_8 ,
Цією ухвалою слідчого судді було частково задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 62019170000000538 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_8 та застосовано до нього цей запобіжний захід за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22 годин 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин наступної доби, строком на 2 місяці, але не більше строку досудового розслідування, тобто до 19.02.2020 року, з покладанням обов'язків не залишати житло з 22:00 до 06:00 за місцем мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , прибувати до слідчого, прокурора чи до суду за першою вимогою; - не виїжджати за межі міста Харкова та Харківської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя посилався на наявність обгрунтованої підозри, та існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважав за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби.
Захисник підозрюваного, не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2019 року скасувати. В апеляційній скарзі захисник посилається на необгрунтованість підозри, вважає, що ризики у клопотанні викладені формально, без зазначення обставин, на підставі яких сторона обвинувачення та слідчий суддя дійшли висновку про їх наявність. Слідчий суддя не надав оцінки доводам сторони захисту про те, що в матеріалах клопотання не міститься доказів наявності ризиків. ОСОБА_8 має постійне місце проживання, малолітню дитину, батька похилого віку, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, не ухиляється від викликів та явки до органів досудового розслідування, суду. Щодо ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України захисник зазначає, що на час вчинення інкримінованих підозрюваному дій він займав одну посаду, а на час звернення прокурора із клопотанням про його відсторонення від посади ОСОБА_8 обіймає іншу посаду, наділений іншими повноваженнями. Вказує, що ряд документації на даний час вже вилучено та по ним проведені експертизи. Стороною обвинувачення не надано доказів того, що підозрюваний може незаконно впливати на учасників кримінального провадження. Не обгрунтована можливість настання ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зазначено які поза процесуальні методи може вжити підозрюваний. Питання щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу вирішено формально.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційні вимоги, думку прокурора, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів встановила підстави для їх часткового задоволення, виходячи з наступного. Встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань розташованим у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019170000000538 від 26.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, та 19.12.2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий суддя, приймаючи рішення за результатами розгляду клопотання прокурора, встановив наявність обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Проте, колегія суддів не може погодитися з таким твердженням, оскільки ризики, передбачені п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеними, а можливість настання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є мінімальною, у зв'язку із чим до підозрюваного можливо застосувати інший більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
Обгрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри на даний час не спростована. При цьому апеляційний суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини, що наведена в чисельних рішеннях («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Слідчий суддя, суд на даному етапі провадження на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який вказаний прокурором у клопотанні, колегія суддів відмічає, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії» від 08 лютого 2005 року). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
Вірогідність його настання, з огляду на дані про особу підозрюваного, є незначною, оскільки останній має місце роботи, неповнолітнього сина, характеризується позитивно, має ряд грамот, подяк, заохочень за місцем роботи. Вказане свідчить про міцність соціальних зв'язків підозрюваного за місцем мешкання. Крім того, ризики, передбачені п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором не доведені, оскільки не конкретизовано які саме документи, необхідні для досудового розслідування, може знищити підозрюваний, яким чином може перешкоджати кримінальному провадженню, які саме поза процесуальні методи може використовувати. Перебування особи на посаді у правоохоронному органі не свідчить про його можливість перешкодити кримінальному провадженню без посилання на конкретні факти. Така обставина не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено конкретними доказами. Разом з тим, оскільки на даний час не спростована причетність ОСОБА_8 до вищевказаного кримінального правопорушення, колегія суддів погоджується з доводами клопотання щодо існування ризику можливого впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженню, зокрема працівників митного посту, представників декларанта чи імпортера. Таким чином, апеляційним судом встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, можливість настання якого є мінімальною, та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. З урахуванням зазначеного прокурором не доведено необхідності у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового арешту та на переконання колегії суддів в даному конкретному випадку можливо обмежитись застосуванням більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання із покладенням на підозрюваного обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою та утриматись від спілкування зі свідками по справі. Роз'яснити ОСОБА_8 , що в разі невиконання ним цих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_8 скасувати, та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою та утриматись від спілкування зі свідками по справі. Роз'яснити ОСОБА_8 , що в разі невиконання ним цих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: