Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/53/20 Головуючий у суді І-ї інстанції Загреба А. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний В. В.
23.01.2020 року. Суддя Кропивницького апеляційного суду Драний В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому Кіровоградської області, адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2019 року.
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Відповідно до постанови суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 12.11.2019 о 02 год. 11 хв. у м. Кропивницькому по вул. Велика Перспективна, буд. 33, керував транспортним засобом «BMW X5» р.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук). Від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5. ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 270327 від 12.11.2019, письмовими поясненнями свідків, відеозаписом події.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.12.2019, скасувати постанову місцевого суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що, суд першої інстанції неправильно застосував норму ч. 1 ст. 130 КУпАП і незаконно наклав на нього адміністративне стягнення, саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, про що суд першої інстанції наголосив у мотивувальній частині рішення.
Стверджує, що протокол відносно нього відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП за «керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння» не складався. При цьому у протоколі зафіксовано правопорушення у виді відмови від проходження огляду у медичному закладі, а не керування у стані сп'яніння як встановив суд першої інстанції.
Зазначає, що від проходження жодного з видів огляду на стан сп'яніння він не відмовлявся. Проходити огляд на стан сп'яніння працівники поліції йому не пропонували. Свідків відмови від огляду, при зупинці транспортного засобу під його керуванням не було, що може засвідчити свідок, який разом з ним перебував в автомобілі на момент зупинки транспортного засобу.
Вказує, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням технічного засобу не утворює складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилається, на те, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, чим позбавив можливості спростувати інкриміноване йому адміністративне правопорушення, надавши суду відповідні докази.
Строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду пропущений з поважних причин, оскільки, він не був присутній під час розгляду справи, так як довгий час хворів. Після того, як видужав, 27 грудня 2019 року прибув до місцевого суду і йому видали копію постанови, і вже минув строк на її оскарження. Отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений з поважних причин.
Перевіривши доводи ОСОБА_1 в частині поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема, щодо порушення його права на перегляд рішення суду першої інстанції, виходячи з принципу доступу до правосуддя, який закріплений у п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вважаю за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2019 року.
Перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги в межах апеляційних вимог, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП - неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Про час, дату та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлений належними чином. Про розгляд справи виключно за участі апелянта, або про перенесення судового засідання ОСОБА_1 клопотання не заявляв.
Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , який без поважних причин не з'явився у судове засідання.
Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно із п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Пунктами 1, 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735, за наявності ознак алкогольного сп'яніння, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою КМУ від 17.12.2008 №1103, визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно із вимогами ст. ст. 245, 251 КУпАП суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини справи і, врахувавши досліджені по справі докази, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідженими у судовому засіданні доказами доведено, що 12.11.2019 о 02 год. 11 хв. у м. Кропивницькому по вул. Велика Перспективна, буд. 33, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW X5» р.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук).
Від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5. ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Викладений у постанові суду висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 270327 від 12.11.2019 (а.с.1);
письмовими поясненнями ОСОБА_2 , доданими до матеріалів справи, згідно яких він 12.11.2019, приблизно о 02 год. 30 хв. у м. Кропивницькому по вул. Велика Перспективна, буд. 33, ОСОБА_1 у присутності ще одного свідка відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я (а.с.3);
письмовими поясненнями ОСОБА_3 , доданими до матеріалів справи, згідно яких він 12.11.2019, приблизно о 02 год. 30 хв. у м. Кропивницькому по вул. Велика Перспективна, буд. 33, ОСОБА_1 у присутності ще одного свідка відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я (а.с.4);
відеозаписом події (а.с.5).
Доводи викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 відносно того, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 268 КУпАП, розглянув справу без його участі, чим порушив право на захист не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції вживав дієві заходи, щодо своєчасного сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи.
Зокрема, у матеріалах справи є заява ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи, яке було призначене на 09:00 год. 06.12.2019 року та розписка про отримання повістки про виклик його у судове засідання на 15:40 год. 09.12.2019 року, як особи яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.10, 11).
Отже, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, при цьому заяву про відкладення слухання справи останній не подавав.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
За таких обставин, оскільки стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи положення стаття 38 КУпАП, яка визначає строки накладення адміністративного стягнення,місцевий суд дійшов правильного висновку, про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника.
При цьому, ОСОБА_1 було забезпечено право бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення в апеляційному суді, надати особисті пояснення, бути заслуханим судом, надати докази що доводять його невинуватість тощо, однак ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився і вказаним правом не скористався.
Твердження ОСОБА_1 про те, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, не ґрунтується на законі, оскільки відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Посилання ОСОБА_1 на те, що від проходження жодного з видів огляду на стан сп'яніння він не відмовлявся, проходити огляд на стан сп'яніння працівники поліції йому не пропонували, є безпідставними, оскільки повністю спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 270327 від 12.11.2019 (а.с.1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відеозаписом події (а.с.1, 3-5).
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Інших переконливих доводів, щодо незаконності постанови суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено та не надано під час апеляційного розгляду справи.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 КУпАП всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги, про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду В.В. Драний