Справа № 159/3239/19 Провадження №11-кп/802/38/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.121 КК УкраїниДоповідач: ОСОБА_2
28 січня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019030110000500 за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_9 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 серпня 2019 року щодо ОСОБА_8 ,
Зазначеним вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Смідин Старовижівського району Волинської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, українець, громадянин України, неодружений, тимчасово безробітний, раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2012 за ч. 3 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців, -
засуджений за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 визначено обчислювати з моменту затримання, тобто з 11 березня 2019 року.
Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.
Вироком суду вирішено питання судових витрат.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнаний винним у тому, що він 10 березня 2019 року близько 22 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , під час побутової сварки зі своїм знайомим ОСОБА_10 , що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень, потягнув його з кухні, де вони спільно вживали спиртні напої, до житлової кімнати, та наніс потерпілому кілька ударів кулаком в обличчя, від яких той впав на підлогу. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 став наносити ОСОБА_10 умисні удари ногами та руками, а також підібраним з підлоги дерев'яним табуретом в різні частини тіла потерпілого, в тому числі по голові, а всього в кількості не менше п'яти ударів. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_10 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла: ЗЧМТ з субарахноїдальними крововиливами, перелому нижньої щелепи на рівні 35 зуба та травматичною екстракцією 35 зуба, обширної гематоми та ран обличчя, закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер справа та зліва - 1 - 6 по парастернальних та передньоаксілярних лініях з двобічним гематораксом, закритої тупої травми живота з розривом брижі тонкої кишки з гемоперитонеумом та з розвитком шоку, і за ступенем тяжкості, стосовно живої особи, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, від яких ОСОБА_10 в подальшому ІНФОРМАЦІЯ_2 помер на місці події. Смерть ОСОБА_10 настала від поєднаної тупої травми тіла з закритою черепно-мозковою травмою та субарахноїдальними крововиливами, множинних переломів ребер справа та зліва з гематраксом, розриву тонкої кишки з гемоперитонеумом та з розвитком шоку.
У своїй апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_9 просить вирок щодо ОСОБА_11 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що встановлені висновком експерта тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_10 свідчать про те, що ОСОБА_11 скоїв умисне вбивство потерпілого. Тому суду необхідно було кваліфікувати дії обвинуваченого за ст.115 КК України, замість ч.2 ст.121 КК України. Натомість суд безпідставно взяв до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 щодо дійсних обставин скоєння кримінального правопорушення, через що обвинуваченому обрано надто м'яке покарання. Стверджує, що органом досудового розслідування та судом допущено однобічність та неповноту при дослідженні усіх фактичних обставин справи.
Із урахуванням наведеного вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційної скарги, пояснення потерпілої ОСОБА_9 , яка підтримувала свою апеляційну скаргу, просила скасувати вирок та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, пояснення прокурора, обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника, які заперечили доводи апеляційної скарги і просили залишити вирок суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга потерпілої до задоволення не підлягає з таких підстав.
Доводи апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_9 про необхідність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_11 за іншою статтею Кримінального кодексу України не відповідають вимогам закону.
Так, положеннями статті 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Тому місцевим судом у відповідності до обвинувального акта у кримінальному провадженні за фактом умисного тілесного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, внесеному 11.03.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019030110000500 проведено судовий розгляд відносно ОСОБА_8 .
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність винності ОСОБА_11 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ґрунтується на об'єктивно досліджених доказах, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, яким суд дав належну оцінку.
Так, вина ОСОБА_8 у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення повністю стверджується доказами, дослідженими місцевим судом.
Згідно з показаннями в суді першої інстанції обвинуваченого ОСОБА_8 , він з потерпілим ОСОБА_10 перебував в неприязних відносинах і за його поведінки, оскільки той зловживав спиртними напоями і на ґрунті цього був конфліктною особою. Такі конфлікти між ними виникали неодноразово і в черговий раз він відбувся в ніч на 09 березня 2019 року. В ході цього конфлікту в присутності свого знайомого ОСОБА_12 він наніс потерпілому у його квартирі тілесні ушкодження, після цього вони з потерпілим фактично примирилися та продовжили разом вживати спиртні напої. Підтвердив також, що коли знову прийшов до квартири потерпілого 10 березня 2019 року, у вечірній час, то знову між ними виник конфлікт із-за того, що потерпілий обізвав його «бомжарою». У відповідь він потягнувши потерпілого в іншу кімнату умисно кулаком лівої руки наніс удари в голову ОСОБА_10 , від яких той впав на підлогу. Тоді наніс ще декілька ударів руками та ногами в різні частини тіла, в тому числі в голову, після чого залишив квартиру. Заперечив факт нанесення ударів табуреткою, а виявлені на ній сліди крові могли бути залишені після конфлікту в ніч на 09 березня 2019 року, оскільки тоді на обличчі потерпілого була кров від нанесених ним ударів. Ствердив, що наносячи удари в різні частини потерпілого, не думав, що в результаті нанесених ним тілесних пошкоджень наступить смерть останнього.
Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_12 дав показання, якими підтвердив показання обвинуваченого про конфлікт, який виник між ним та потерпілим в ніч на 09 березня 2019 року в квартирі потерпілого. Зазначив, що бачив, як обвинувачений наніс декілька ударів по тілу потерпілого, в тому числі в голову, а також табуреткою в ділянку шиї останнього. Він також показав, що на обличчі у потерпілого бачив кров. Після завершення конфлікту вони, в тому числі і потерпілий продовжили вживати спиртні напої. Про обставини конфлікту, який виник між цими особами у вечірній час 10 березня 2019 року нічого пояснити не може, а про смерть потерпілого дізнався 11 березня 2019 року, про що повідомив обвинуваченого.
Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердила факт смерті ОСОБА_10 в результаті нанесених йому тілесних пошкоджень. Будь-яких матеріальних претензій до обвинуваченого вона не має, а щодо покарання останнього покладається на розсуд суду.
Зазначені показання обвинуваченого, свідка та потерпілої об'єктивно стверджуються і дослідженими судом першої інстанції доказами:
- протоколом огляду місця події від 11.03.2019, в квартирі АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено на підлозі та інших речах та предметах плями речовини бурого кольору, які схожі на кров, у тому числі біля вхідних дверей, а в спальній кімнаті виявлено також труп потерпілого з явно вираженими численними тілесними ушкодженнями, а також дерев'яну табуретку без ніжки з нашаруваннями речовини бурого кольору та скляні і пластикові пляшки з відбитками пальців рук та інше (а.к.п. 34-47);
- висновком судово-медичної експертизи від 26.04.2019, відповідно до якого на тілі трупа, тобто потерпілого ОСОБА_10 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкова травма з субарахноїдальними крововиливами, переломами нижньої щелепи на рівні 35 зуба та травматичною екстракцією цього зуба, обширної гематоми та ран обличчя, закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер справа та зліва -1-6 по парастернальних та пердньоаксілярних лініях з двобічним гемотораксом, закритої тупої травми живота з розривом брижі тонкої кишки з гемоперитонеумом та з розвитком шоку, які утворились від дії тупих твердих предметів( руками, ногами, дерев'яним табуретом), можливо в час, вказаний в ухвалі суту та постанові, і за ступенем тяжкості, стосовно живої особи, відноситься до категорії - тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Вищевказані тілесні ушкодження у громадянина ОСОБА_10 могли утворились внаслідок ударів руками, ногами як вказав під час проведення слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_8 .. По тілу громадянина ОСОБА_10 було нанесено не менше п'яти ударів. Крім того, зазначено, що смерть ОСОБА_10 настала від поєднаної тупої травми тіла закритою черепно-мозковою травмою та субарахноїдальними крововиливами, множинних переломів ребер справа та зліва з гемотораксом, розривом брижи тонкої кишки з гемоперитонеумом та з розвитком шоку, що підтверджується виявленими патоморфологічними і судово-гістологічними даними (а.к.п.61-67);
- висновком судово-імунологічної експертизи, з якої вбачається, що на вилучених речах та предметах в ході огляду місця події, в тому числі на табуретці, виявлені сліди крові, яка може походити від потерпілого ОСОБА_10 з групою крові О з ізогемаглютинінами «анти -А» і «анти-В», і не може походити від підозрюваного ОСОБА_8 (а.к.п.72-83);
- висновком судової медико-криміналістичною експертизи від 03.05.2019, згідно з якою, на одній з ніжок табурета виявлено сліди крові, які являють собою мазок, що по механізму утворення є наслідком ковзного зіткнення предметів між якими була деяка кількість крові (наприклад розмазування свіжих бризків). Такий же мазок знаходиться на ніжці табурета, а також тут же знаходяться сліди крові у вигляді бризок направлених доверху, що по механізму утворення свідчить про удар по закривавленій поверхні або є рано утворювальним ударом по шкірі з близько підлеглою кісткою, тобто дані сліди могли утворитися при нанесені ударів табуреткою, представленою для дослідження, по голові потерпілого. В момент нанесення йому ударів, потерпілий ОСОБА_10 , міг знаходитись, як у вертикальному так і у горизонтальному або близькому до них положенні. На обох кросівках, вилучених у підозрюваного, виявлені сліди крові, які являють собою мазки, що по механізму утворення є наслідком ковзного зіткнення предметів між якими була деяка кількість крові (наприклад розмазування свіжих бризків), що не виключає, що вони могли утворитися при ударах по тілу потерпілого. На спортивних штанах вилучених у підозрюваного ОСОБА_8 в їх нижніх частинах наявні сліди крові у вигляді мазків та помарок, які по механізму утворення є наслідком ковзного зіткнення предметів між якими була деяка кількість крові(наприклад розмазування свіжих бризків) тобто могли утворитися при нанесені ударів по тілу потерпілого ногами (а.к.п.86-92);
- висновком судової дактилоскопічної експертизи, згідно з якою один слід папілярного узору та шість слідів пальців рук виявлених та вилучених в ході огляду місця події 11.03.2019 року за адресою АДРЕСА_3 залишені долонею та пальцями рук особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.к.п.97-112);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2019, в ході якого обвинувачений на місці показав обставини скоєння ним злочину і ці показання в повному обсязі узгоджувались з його показаннями в ході судового розгляду (а.к.п.144-148).
Під час апеляційного розгляду судом перевірялась версія обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що безпосереднім очевидцем конфлікту була особа на ім?я « ОСОБА_13 », шляхом дачі доручення органу досудового розслідування на встановлення особи на ім?я « ОСОБА_13 », яка була безпосереднім очевидцем конфлікту між потерпілим та обвинуваченим та встановити інших осіб, які могли бути свідками чи очевидцями вчинення злочину щодо ОСОБА_10 ..
З дослідженого апеляційним судом рапорту працівника поліції від 16.01.2020 вбачається, що встановити особу на ім?я ОСОБА_13 , яка була безпосереднім очевидцем конфлікту, який відбувався між обвинуваченим ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_10 в березні 2019 року, в квартирі АДРЕСА_2 , не виявилось можливим, а також інших свідків чи очевидців події теж.
З урахуванням аналізу сукупності досліджених вищенаведених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, що спричинило смерть останнього.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до класифікації тяжких злочинів, особи ОСОБА_8 , який раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів, за які відбував покарання у місцях позбавлення волі, злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує його покарання, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства.
Врахувавши всі обставини в кримінальному провадженні в їх сукупності, у тому числі й ті, на які посилається потерпіла у своїй апеляційній скарзі, суд першої інстанції призначив ОСОБА_8 покарання ближче до максимальної межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.121 КК України.
На думку апеляційного суду покарання, призначене місцевим судом ОСОБА_8 , відповідає вимогам закону, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів і не є надто м'яким.
Таким чином, законних підстав для скасування вироку з мотивів, наведених в апеляційній скарзі потерпілої, апеляційний суд не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 серпня 2019 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом, а засудженим ОСОБА_8 , який утримується під вартою - у той же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Головуючий:
Судді: