Справа № 347/1423/19
Провадження № 22-ц/4808/63/20
Головуючий у 1 інстанції Крилюк М. І.
Суддя-доповідач Мелінишин
29 січня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого (суддя-доповідач) Мелінишин Г.П.
суддів: Пнівчук О.В., Ясеновенко Л.В.,
за участю секретаря: Капущак С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бігуняк Тетяни Миколаївни на рішення Косівського районного суду в складі судді Крилюк М.І., ухвалене 07 жовтня 2019 року в м. Косові Івано-Франківської області, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини,
У липні 2019 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Бігуняк Т.М., звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги обгрунтував тим, що сторони є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Косівського районного суду від 11.10.2013 року з нього стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 1/3 частини від отриманих доходів. На даний час він є фактично безробітним та отримує дохід від нечастих підробітків за кордоном. Окрім сина ОСОБА_3 , на його утриманні перебувають ще троє неповнолітніх дітей. В тому числі донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має онкозахворювання. Посилаючись на неможливість сплачувати такі кошти на його утримання, просив зменшити розмір аліментів з 1/3 до 1/6 частки всіх видів заробітку.
Рішенням Косівського районного суду від 07 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що обставини, на які посилається позивач, вже були предметом дослідження у справі за його позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. Рішенням Косівського районного суду від 24.05.2019 року в задоволенні попереднього позову відмовлено. Разом з тим, доказів на підтвердження погіршення свого матеріального стану з часу ухвалення рішень про стягнення з нього аліментів та про відмову в зменшенні розміру аліментів позивач не надав. Сам по собі факт існування в нього інших дітей не є підставою відповідно до статті 192 СК України для зменшення розміру аліментів.
Не погодившись з рішенням суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, представник ОСОБА_1 - адвокат Бігуняк Т.М. подала апеляційну скаргу.
Вказує, що при вирішенні справи судом не враховано, що донька позивача невиліковно хвора. А отже, навіть для підтримання стану ремісії потрібний додатковий та особливий догляд, що потребує значних фінансових затрат.
Судом також залишено поза увагою, що сплата ним аліментів на одного сина в розмірі 1/3 всіх видів заробітку позбавляє трьох інших його дітей на належну матеріальну підтримку на рівні не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. А відповідно утримання трьох інших дітей призвело до погіршення його матеріального стану.
На думку апелянта, судом не досліджено інші істотні обставини, що враховуються при визначенні розміру аліментів, а саме наявність у платника інших дітей, рухомого чи нерухомого майна, тощо. При цьому вважає безпідставним посилання на рішення про відмову в задоволенні його позову про зміну розміру аліментів в попередній справі, оскільки в ній не досліджувалися обставини щодо перебування на його на утриманні ще однієї дитини. Крім того, помилковою є вказівка суду про зміну способу присудження аліментів, адже позивач просив лише про зміну розміру з 1/3 на 1/6 частки заробітку.
З огляду на вищезазначене просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 покликається на законність рішення суду. Вважає доводи апеляційної скарги такими, що не містять підстав для його скасування. Тому просила залишити скаргу без задоволення.
Вона самостійно утримує сина, який навчається в школі та займається в секції карате. Відповідно це потребує значних фінансових витрат. Твердження апелянта про те, що його донька ОСОБА_4 хворіє вважає недоведеними, оскільки жодного доказу на підтвердження цього ним не подано. Також відсутні докази утримання ним іншого сина ОСОБА_5 .
Відповідач власним транспортним засобом здійснює перевезення за кордон, періодично працює в Польщі, що підтверджується відповіддю на запит з Державної Прикордонної Служби України.
Разом з тим, аліменти вчасно не сплачує, в зв'язку з чим утворилась заборгованість.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_1 - адвокат Бігуняк Т.М. доводи апеляційної скарги підтримала з наведених у ній мотивів.
ОСОБА_2 доводів скарги не визнала, покликаючись на обгрунтованість висновків суду.
За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення місцевого суду відповідає цим вимогам.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що сторони є батьками малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні.
Рішенням Косівського районного суду від 11.10.2013 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх доходів на утримання сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття. Виданий на підставі цього рішення виконавчий лист перебуває на виконанні Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ (а.с. 15).
Рішенням Косівського районного суду від 24.12.2014 року його позбавлено батьківських прав щодо малолітнього сина (а.с. 16-17).
З'ясовано, що позивач вже звертався до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. Рішенням Косівського районного суду від 24.05.2019 року в задоволенні цього позову було відмовлено (а.с. 34-36).
Подаючи до суду вказаний позов та обгрунтовуючи свої вимоги щодо зменшення розміру аліментів, стягуваних на утримання сина ОСОБА_3 , ОСОБА_1 покликався на те, що на його утриманні перебувають ще троє дітей. На підтвердження цього ним надано копії свідоцтв про народження, відповідно до яких він є батьком доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10-12). При цьому вказував, що донька ОСОБА_4 є важкохворою, підтвердженням чого є долучена копія виписки з історії хвороби (а.с. 13). Також він є безробітним, не отримує соціальної допомоги, його доходи складаються із несистематичних заробітків за кордоном.
Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_2 зазначала, що донька позивача ОСОБА_4 на даний час не перебуває на лікуванні, про що свідчить довідка ОДКЛ (а.с. 29). Крім того, судом у травні 2019 року вже вирішувався позов про зменшення розміру аліментів, в результаті чого постановлено законне рішення.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 статті 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровА'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлений прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Стаття 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
З огляду на вищенаведене, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Тобто, закон надає право платнику аліментів або стягувачу звернутися до суду про зменшення або збільшення розміру аліментів, що визначені рішенням суду. Підставами для цього є зміна матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення стану їх здоров'я, а відповідно до статей 12, 81 ЦПК України сторони повинні довести суду наявність цих обставин подавши відповідні докази.
Як вбачається з розрахунків заборгованості зі сплати аліментів Першого ВДВС м. Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області розмір доходу позивача розраховується з середньої заробітної плати працівників для цієї місцевості, його заборгованість за жовтень- грудень 2019 року становить 8 306,65 грн (а.с. 50,107).
Спір щодо зменшення розміру аліментів вже був предметом розгляду у суді.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частина третя статті 12, частина перша статті 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Як передбачено статтями 79,80 ЦПК достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Повторно звернувшись до суду в липні 2019 року позивач, окрім посилання щодо наявності на його утриманні ще однієї - четвертої дитини, доньки ОСОБА_6 , інших підстав для зменшення розміру аліментів, ніж ті, що вже досліджувались судом не надав.
Разом з тим, пред'являючи позов про зменшення розміру аліментів ОСОБА_1 не надав суду доказів суттєвого погіршення його матеріального становища, зміни сімейного стану або погіршення стану здоров'я після ухвалення судових рішень, що за положеннями статі 192 СК України є підставою для зменшення стягнутої суми аліментів.
В матеріалах справи відсутні докази щодо офіційного працевлаштування позивача. Разом з тим, з пояснень представника апелянта в засіданні апеляційного суду встановлено, що він дійсно працює в Польщі, однак його заробітки є нестабільними. При цьому жодних доказів, які б це підтверджували, не представлено.
На думку колегії суддів, відсутність офіційного працевлаштування платника аліментів сама по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки не свідчить про погіршення його матеріального стану.
Жодним чином не підтверджують цієї обставини і долучені до позовної заяви копії свідоцтв про народження дітей, оскільки лише на підставі їх, без достовірності доведення факту та витрат, неможливо дійти висновку про перебування інших трьох дітей на утриманні батька, що унеможливлює сплату ним аліментів на сина ОСОБА_3 у раніше визначеному законом розмірі.
Аналогічно не є доказом зміни його матеріального становища хвороба дочки ОСОБА_4 . Долучена виписка з історії хвороби (а.с.13) містить лише інформацію щодо її перебування на лікуванні станом на 2013 рік.
При цьому в засіданні апеляційного суду з пояснень представника ОСОБА_1 з'ясовано, що будь-які письмові докази, які б вищенаведені обставини підтверджували, відсутні.
З огляду на це, враховуючи положення частини 3 статті 367 ЦПК України щодо прийняття апеляційним судом доказів, які не були подані до суду першої інстанції, лише у виняткових випадках, колегією суддів відмовлено у допиті свідка ОСОБА_7 (матері дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно їх утримання позивачем, оскільки учасник справи не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Таким чином, позивачем не представлено доказів погіршення його матеріального становища на день подання до суду цього позову порівняно з таким на час виникнення обов'язку сплати аліментів на утримання сина сторін.
А отже, в сукупності оцінених судом доказів наявні підстави вважати, що позивач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання сина в розмірі, визначеному рішенням суду. Відповідно, підстави для зменшення розміру аліментів відсутні.
Апелянтом також не надано доказів зміни його сімейного стану чи погіршення стану здоров'я. Тому, доводи апеляційної скарги про неврахування судом цих обставин є надуманими.
Виходячи з обов'язку батьків утримувати дітей, враховуючи їх вік та стан здоров'я, матеріальне становище позивача, зважаючи, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, за відсутності доказів погіршення матеріального стану позивача, особи працездатного віку, та в зв'язку з цим неспроможності сплачувати аліменти у стягнутому розмірі, суд першої інстанції дійшов правильного переконання про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
Колегія суддів вважає, що судове рішення в даній справі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду.
З огляду на це апеляційна скарга відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа відноситься до малозначних в силу закону. А тому ухвалене в ній рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бігуняк Тетяни Миколаївни залишити без задоволення, а рішення Косівського районного суду від 07 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Г.П. Мелінишин
Судді: О.В. Пнівчук
Л.В. Ясеновенко
Повний текст постанови виготовлено 30 січня 2020 року.