Справа № 0907/2-1412/2011
Провадження № 22-ц/4808/36/20
Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т.М.
Суддя-доповідач Горейко
28 січня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої Горейко М.Д.,
суддів: Василишин Л.В., Матківського Р.Й.,
секретаря Турів О.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене у складі судді Антоняка Т.М. 25 січня 2011 року в м. Івано-Франківську,
03.06.2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 08.09.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11037742000, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в іноземній валюті в сумі 25 000 дол. США на строк до 07.09.2027 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 10,8% річних. В забезпечення належного виконання умов вказаного кредитного договору 08.09.2006 року між банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №11037742000-П, відповідно до якого поручитель зобов'язалася перед кредитором відповідати за виконання позичальником всіх його зобов'язань в повному обсязі, а також між банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_2 їхналежно не виконував, внаслідок чого станом на 20.04.2010 року за ним наявна заборгованість за кредитним договором в розмірі 26 718,49 доларів США, що еквівалентно 211 768,09 грн., з яких: 20 833,18 дол. США, що еквівалентно 165 121,70 грн. - основний борг, 1 587,36 дол. США, що еквівалентно 12 581,26 грн. - прострочений борг, 3 361,68 дол. США, що еквівалентно 26 644,34 грн. - прострочені відсотки, 222,61 дол. США, що еквівалентно 1 764,38 грн. - відсотки, 650,58 дол. США, що еквівалентно 5 156,41 грн. - пеня та 63,08 дол. США, що еквівалентно 500 грн. - штраф. Відповідачам надсилались листи-вимоги про погашення заборгованості, які залишилися без реагування.
У зв'язку з наведеним позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 211 768,09 грн., в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 08.09.2006 року та стягнути з відповідачів витрати по оплаті судового збору.
В процесі розгляду справи позивач заявив про залишення без розгляду позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 08.09.2006 року.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2011 року заяву позивача задоволено та залишено без розгляду позовну заяву ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - трьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2011 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість згідно кредитного договору №11037742000 від 08.09.2006 року в розмірі 211 768,09 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1700 грн. витрат по оплаті судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що внаслідок неналежного виконання позичальником ОСОБА_2 взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з нього в солідарному порядку з відповідачем ОСОБА_3 , як поручителем згідно договору поруки №11037742000-П від 08.09.2006 року.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема вказує, що до вимог банку про стягнення штрафу та пені, а також частини вимог про стягнення тіла кредиту та процентів, нарахованих до 29.01.2010 року, підлягає застосуванню позовна давність.
Також апелянт зазначає, що право на дострокове стягнення заборгованості виникло в позивача в грудні 2008 року, а позов пред'явлений ним в червні 2010 року, тобто зі спливом шестимісячного строку на пред'явлення вимоги до поручителя. У зв'язку з цим та у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука за договором поруки на момент пред'явлення позову була припиненою, що вказує на безпідставність вимог до поручителя.
Стверджує, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи, а тому не могла подати суду заперечення проти позову та заявити про застосування позовної давності.
З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати.
Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 24.12.2019 року за заявою представника позивача замінено позивача ПАТ «УкрСиббанк» правонаступником ТОВ «Кей-Колект» відповідно до договору факторингу №2 від 31.02.2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив залишити скаргу без задоволення.
Апелянт, її представник ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 в засідання апеляційного суду не з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили.
Представник апелянта ОСОБА_4 подав суду письмову заяву, в якій навів обставини, які на його думку підтверджують, що на час пред'явлення позову та винесення судом першої інстанції рішення порука ОСОБА_3 була припиненою, що вказує на безпідставність позовних вимог до неї. Тому просив скасувати заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 25.01.2011 року в даній справі та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за відсутності нез'явившихся учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції установлено та вбачається з матеріалів справи, що08.09.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого в подальшому став ПАТ «УкрСиббанк» та на даний час відповідно до договору факторингу №2 від 31.02.2012 року є ТОВ «Кей-Колект»)та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11037742000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 25 000 доларів США, а позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі 10,8% річних (з можливістю зміни процентної ставки відповідно до п. 9.2 даного договору) та повернути кредит не пізніше 07.09.2027 року (а.с. 11-16).
В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 08.09.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір поруки №11037742000-П, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язалася перед кредитором відповідати за виконання позичальником ОСОБА_2 всіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі; відповідальність поручителя та позичальника є солідарною (а.с. 20).
Також, 08.09.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець ОСОБА_2 передав у іпотеку банку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 9-10).
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, виникла заборгованість, яка станом на 20.04.2010 року становить 26 718,49 дол. США, що еквівалентно 211 768,09 грн., з яких: 20 833,18 дол. США, що еквівалентно 165 121,70 грн. - основний борг, 1 587,36 дол. США, що еквівалентно 12 581,26 грн. - прострочений борг, 3 361,68 дол. США, що еквівалентно 26 644,34 грн. - прострочені відсотки, 222,61 дол. США, що еквівалентно 1 764,38 грн. - відсотки, 650,58 дол. США, що еквівалентно 5 156,41 грн. - пеня та 63,08 дол. США, що еквівалентно 500 грн. - штраф.
Наведене підтверджується довідкою-розрахунком боргу за договором про надання споживчого кредиту №11037742000 від 08.09.2006 року (а.с. 7).
Доказів на спростування проведеного позивачем розрахунку відповідачі не надали.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно положень ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За наведених обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» в частині стягнення з відповідачів в солідарному порядку суми заборгованості станом на 20.04.2010 року в розмірі 211 768,09 грн., з яких: 165 121,70 грн. - основний борг, 12 581,26 грн. - прострочений борг, 26 644,34 грн. - прострочені відсотки, 1 764,38 грн. - строкові відсотки, 5 156,41 грн. - пеня та 500 грн. - штраф.
Доводи апелянта про те, що до вимог банку про стягнення штрафу та пені, а також частини вимог про стягнення тіла кредиту та процентів, нарахованих до 29.01.2010 року, підлягає застосуванню позовна давність, не узгоджуються з положеннями ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 258 ЦК України, відповідно до якої для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а також не узгоджується з положеннями ст. 257 ЦК України, якою встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Як ствердив представник позивача та підтверджується даними довідки - розрахунку залишку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11037742000 від 08.09.2006 року, наданої апеляційному суду, борг відповідача ОСОБА_2 виник з 23.12.2008 року, сума заборгованості позивачем розрахована станом на 20.04.2010 року. Пеня нарахована в межах річного строку.
Твердження апелянта, що право позивача на дострокове стягнення заборгованості з відповідачів виникло в грудні 2008 року, а позов пред'явлений ним в червні 2010 року, тобто зі спливом шестимісячного строку на пред'явлення вимоги до поручителя, у зв'язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука ОСОБА_3 за договором поруки на момент пред'явлення позову була припиненою, що вказує на безпідставність вимог до поручителя, не беруться судом до уваги, оскільки такі не узгоджуються з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» №2478-VIII, який діє з 04.11.2018 року.
В силу дії ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
Відповідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2478-VIII цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.
В даній справі спірні правовідносини виникли до введення Закону №2478-VIII в дію, але продовжують існувати після введення його в дію, тобто застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення ч. 4 ст. 559 ЦК України в редакції від 04.02.2019 року.
За даними листа - вимоги АКІБ «УкрСиббанк», адресованого 19 листопада 2009 року ОСОБА_2 (а.с.21), банк вимагав достроково повернути кредит протягом 31-го календарного дня від дати отримання цього повідомлення, на 32 день з дня одержання листа термін повернення всієї суми кредиту та процентів буде вважатись таким, що настав, а кредитна заборгованість - обов'язковою до повернення в повному обсязі, якщо порушене зобов'язання на той момент не буде виконане.
Відповідно до листа - вимоги АКІБ «Укрсиббанк», адресованого 19.11.2009 року поручителю ОСОБА_3 (а.с. 22), банк вимагав негайного виконання порушеного зобов'язання та сплати заборгованості за договором №11037742000 від 08.09.2006 року протягом 10 календарних днів з дня відправлення листа - вимоги.
Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачами вказаних листів, зокрема ОСОБА_3 , однак вказану обставину вона не спростувала, та вказала, що право позивача на дострокове стягнення заборгованості з відповідачів виникло в грудні 2008 року, з часу виникнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. З урахуванням наведених обставин, того, що позов в даній справі пред'явлений банком 03.06.2010 року та положень ч. 4 ст. 559 ЦК України (в чинній редакції), апеляційний суд вважає безпідставними доводи апелянта, що на час звернення позивача в суд порука ОСОБА_3 за договором поруки від 08.09.2006 року була припиненою.
З огляду на викладене, з урахуванням положень ч. 1 ст. 367, ст. 375 ЦПК України, та того, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не містять підстав для скасування або зміни судового рішення, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2011 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуюча М.Д. Горейко
Судді: Л.В. Василишин
Р.Й. Матківський
Повний текст постанови складено 30 січня 2019 року