Житомирський апеляційний суд
Справа №2-3285/12 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л.М.
Категорія 61 Доповідач Трояновська Г. С.
29 січня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Трояновської Г.С.
суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.
з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 2-3285/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Рогальська Р. І., приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Сєтак В.Я., про визнання недійсним договору дарування
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 25 листопада 2019 року, постановлену під головуванням судді Семенцової Л.М. у м. Житомирі,
У березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, якими накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , застосованих ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30.08.2012, посилаючись на те, що ухвалою суду від 04.06.2013 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 13 березня 2014 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , застосовані ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30.08.2012 по справі №2-3285/12 скасовано.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - скасовано ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 березня 2014 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 25 листопада 2019 року заяву ОСОБА_3 задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 30.08.2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Рогальська Раїса Іванівна, приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, про визнання недійсним договору дарування - знято арешт з квартири АДРЕСА_1 .
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 оскаржив її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і залишити в силі заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30.08.2012.
Зокрема, зазначає, що ні ОСОБА_1 , ні його представник не були повідомлені про час, місце розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.
Наголошує, шо згідно рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 листопада 2013 року по справі №295/4725/13-ц позов ОСОБА_1 задоволено повністю та визнано недійсним договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , укладений 27.06.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Рогальською Р.І. з моменту його вчинення, повернувши сторони даного договору до первісного стану щодо відповідної державної реєстрації права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Вказує, що, отже, позовну заяву ОСОБА_1 ніхто без розгляду не залишав, що підтверджується вищезазначеним рішенням суду по справі №295/4725/13-ц.
Посилається на те, що скасування заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення у справі, незаконного відчуження Ѕ частини спірної квартири та зазначає, що суд не врахував того, що власником спірної квартири на момент розгляду справи є зовсім інша особа, а саме ОСОБА_5 , права якого зачіпаються.
Сторони та інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Зазначене не є перешкодою для розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2012 року вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі № 2-3285/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Рогальська Раїса Іванівна, приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, про визнання недійсним договору дарування, який ухвалою суду від 04.06.2013 року було залишено без розгляду, а тому дійшов висновку про те, що необхідність у вказаних вжитих заходах забезпечення позову відпала, тому такі заходи у відповідності до ч. 9 ст. 158 ЦПК України підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується із висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з такого.
Із матеріалів цивільної справи № 2-3285/12 за позовом ОСОБА_1 вбачається, що останній звернувся до суду із вказаним позовом у липні 2012 року( т.1 а.с.2-3, 10-11).
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2012 задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.15).
Ухвалою цього ж суду від 04.06.2013 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Рогальська Раїса Іванівна, приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, про визнання недійсним договору дарування залишено без розгляду (т.1 а.с.162).
При цьому, питання про скасування заходів забезпечення позову судом не було вирішено.
У березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову (т.1 а.с. 191-192).
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 13 березня 2014 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , застосовані ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30.08.2012 по справі №2-3285/12 скасовано (т.1 а.с.194).
Постановою Житомирського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - скасовано ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 березня 2014 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Отже, суд першої інстанції 25 листопада 2019 року розглядав заяву ОСОБА_3 від 5 березня 2014 року про скасування заходів забезпечення позову.
Згідно п. 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу , розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
А тому суд першої інстанції при розгляді заяви про скасування заходів забезпечення позову обгрунтовано керувався нормами ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
Згідно з ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Дана норма процесуального права передбачає підстави для скасування заходів забезпечення позову одночасно з ухваленням судових рішень про закриття провадження, залишення позову без розгляду та у разі повної відмови в задоволенні позову. При цьому чітко зазначено, що про скасування зазначається в судових рішеннях про закриття, залишення без розгляду та відмову в позові.
Згідно з роз'ясненнями у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Таким чином, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, обґрунтовано виходив з того, що при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду, залишилося не вирішеним питання щодо скасування вжитих заходів забезпечення позову та прийшов до висновку про те, що підстави для забезпечення позову відпали.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що відсутність заходів забезпечення позову буде мати своїм наслідком протиправне відчуження спірного нерухомого майна є безпідставними, оскільки процесуальним законом не передбачено продовження дії заходів забезпечення позову у разі залишення позову без розгляду.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ні позивач, ні його представник не були повідомлені про час, місце розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову колегією суддів відхиляються з огляду на таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України в редакції, яка була чинною на момент подання заяви про скасування заходів забезпечення позову, питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.
Проте, оскільки заява про скасування заходів забезпечення позову розглядається після набрання чинності ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року справа підлягає розгляду за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України в чинній редакції, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Положеннями ч. 1 ст. 128 ЦПК передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Отже, нині діючим процесуальним законом не передбачено вирішення судом питання про скасування заходів забезпечення позову з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у розгляді справи.
Серед іншого, в апеляційній скарзі зазначається, що позов ОСОБА_1 без розгляду залишений не був, оскільки рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 листопада 2013 року по справі №295/4725/13-ц його позовні вимоги задоволені - договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , укладений 27.06.2012 року визнано недійним, а відтак вважає, що і підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення у суду першої інстанції не було.
Вказане твердження колегія суддів відхиляє, оскільки як зазначає сам скаржник, і як встановлено апеляційним судом, в провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебувала інша справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватні нотаріуси Житомирського міського нотаріального округу Рогальська Р.І. та ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування, застосування наслідків недійсності правочину за № 295/4725/13-ц, за результатами розгляду якої прийнято рішення про задоволення позову.
Оскільки питання скасування заходів забезпечення позову вирішується саме в даному судовому провадженні (у цивільній справі №2-3285/12), судовим рішенням у якому позов залишено без розгляду, то наявність рішення суду про задоволення аналогічних позовних вимог ОСОБА_1 в іншій цивільній справі (295/4725/13-ц) не впливає та не може бути враховано при розгляді заяви відповідача ОСОБА_3 щодо скасування заходів забезпечення позову.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що власником спірної квартири на момент розгляду справи є зовсім інша особа, а саме ОСОБА_5 , не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки залишення позову ОСОБА_1 без розгляду у справі №2-3285/12 є безумовною підставою для скасування заходів забезпечення позову у цій справі.
А відтак, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують викладених в ухвалі висновків суду, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 25 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді