30 січня 2020 року
Київ
справа №826/1090/16
адміністративне провадження №К/9901/3331/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання незаконними змін до штатного розпису на 2015 рік, введених у дію наказом Міністерства освіти і науки України від 19 жовтня 2015 року №403-а, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, невиплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премій, відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії,
29 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі заявник просить поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що оскаржувану постанову апеляційного суду від 23 грудня 2019 року, отримано нею лише 30 грудня 2019 року, що підтверджується ксерокопією конверта та роздруківкою з ідентифікатора міжнародного поштового відправлення ПАТ «Укрпошта».
Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Перевіривши зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження та докази, додані на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини другої статті 329 КАС України.
Аналізуючи доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України, в якому просила: визнати неправомірним і скасувати наказ про звільнення; поновити її на посаді головного спеціаліста відділу міжнародних освітніх проектів, взаємодії з міжнародними організаціями управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 06 січня 2016 року; відшкодувати 50 000,00 грн моральної шкоди та 536,81 грн майнової шкоди; стягнути 2 231,00 грн матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; 4200,00 грн невиплачених премій та 850,66 грн недоплаченої заробітної плати; визнати незаконними зміни до штатного розпису на 2015 рік, введених в дію наказом Міністерства освіти і науки України від 19 жовтня 2015 року №403-а, в частині виведення зі штатного розпису відділу міжнародних освітніх проектів, взаємодії з міжнародними організаціями управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України та введення до штатного розпису відділу міжнародних освітніх проектів; зобов'язати відповідача змінити формулювання назви відділу та зобов'язати Міністерства освіти і науки України зробити відповідний запис у трудовій книжці позивача.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства освіти і науки України від 04 січня 2016 №2-а «Про звільнення ОСОБА_1 » Поновлено позивача на посаді головного спеціаліста головного спеціаліста відділу міжнародних освітніх проектів, взаємодії з міжнародними організаціями управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України з 05 січня 2016 року. Стягнуто з Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 157488,03 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, без урахування податків та інших обов'язкових платежів, що підлягають утриманню. В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі заявник, посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у стягненні коштів і відшкодування майнової та моральної шкоди і прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у стягненні коштів і відшкодування шкоди та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Судом касаційної інстанції не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявник на такі не посилається.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондуються з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, враховуючи те, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 248, 328, частиною третьою статті 329 та статтею 333 КАС України,
1. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року.
2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання в частині незаконними змін до штатного розпису на 2015 рік, введених у дію наказом Міністерства освіти і науки України від 19 жовтня 2015 року №403-а, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, невиплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премій, відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
3. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська