Провадження № 33/803/138/20 Справа № 203/1708/19 Суддя у 1-й інстанції - Смольняков О. О. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
28 січня 2020 року суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 02.05.2019 року о 12 год. 20 хв. в м. Дніпрі, пр-т. Д.Яворницького 138, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки MG 350 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці не реагують на світло, надмірне потовиділення, поведінка не відповідає дійсності, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, повторно протягом року, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити. Разом з апеляційною скаргою, заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
В обґрунтування пропущеного строку, зазначає, що він в судовому засіданні участі не приймав, а про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише напередодні подання скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що він не керував транспортним засобом, а тому і відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити з підстав викладених у ній.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Враховуючи позицію ОСОБА_1 , яка зводиться до того, що він в судовому засіданні участі не приймав, а про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише напередодні подання скарги, з метою дотримання принципу доступу до правосуддя суд приходить до висновку про поважність причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення та вважає за необхідне задовольнити клопотання, поновити строк на оскарження постанови та розглянути подану апеляційну скаргу по суті.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення БД №174026 від 02.05.2019 року, рапортом поліцейського, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які узгоджуються між собою, картою обліку адміністративних правопорушень від 20.08.2019 року, копією постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 дійсно раніше скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за вищевикладених обставин.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин по справі не вбачається.
Сукупність вищевказаних доказів та пояснення свідків, засвідчують відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, що є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, що виразилося у відмові особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння повторно протягом року.
Посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 на те, що він не керував транспортним засобом, а тому і відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки жодних доказів цьому суду апеляційної інстанції не надано, натомість зібрані у справі докази у своїй сукупності цілком підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем.
Як в поясненнях свідків, так і в рапорті поліцейського чітко зазначено про керування ОСОБА_1 автомобілем марки MG 350 д.н.з. НОМЕР_1 , а тому такі доводи, на думку суду, надані з метою уникнення відповідальності за скоєне правопорушення.
Разом з тим факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння ним підтверджено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, останній не заперечував, що він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріалами справи не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вчинене повторно протягом року.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2019 року - задовольнити та поновити останньому строк на оскарження вказаної постанови.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун