Провадження № 33/803/98/20 Справа № 214/8587/19 Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
28 січня 2020 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2019 року в справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 10.11.2019 року о 20.10 годині в м.Кривий Ріг по вул. Гетьманська, буд. 86, він керував транспортним засобом «MERSEDES- BENZ» з д.н.з. « НОМЕР_1 » з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роти, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння з використанням технічного засобу «Драгер» на місці та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. Факт правопорушення зафіксовано на боді камеру поліцейського АЕ 00227.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову районного суду скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає вказану постанову незаконною та необгрунтованою, та такою, яка винесена судом з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Зазначає, що в ході огляду диску було виявлено зафіксовану розмову між собою полійцейських, один з яких говорив іншому, що водій зупиненого автомобіля не перебуває у стані сп'яніння. Вказує на те, що районний суд проігнорував цей факт та безпідставно визнав його винним.
Також зазначає, що районний суд не задовольнив його клопотання про допит осіб, які перебували з ним в автомобілі в якості свідків.
Вказує на те, що судом першої інстанції не повністю з'ясовано всі необхідні обставини справи, що є обов'язковою умовою для ухвалення законного та обґрунтованого рішення та порушені його права на справедливий суд, і це, на його думку є неприпустимим.
В судовому засіданні при апеляційному розгляді ОСОБА_1 та діючий в його інтересах адвокат Білей Ю.О. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
Згідно з п. 4 розділу ІV Інструкції «З оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом МВС №1375 від 07.11.2015 року, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Вважаю за необхідне зазначити, що згідно з п. 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 р., у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Разом з цим, суд першої інстанції не надав оцінку всім обставинам справи, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до рапорту поліцейського роти 2 взводу 3 батальйону 2 УПП у Дніпропетровській області Андрієнко В.М. від 10.11.2019 року, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , у останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків.
З відеозапису переглянутого в суді апеляційної інстанції, було встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений на вимогу працівників поліції за порушення правил дорожнього руху, а саме в процесі руху транспортного засобу «MERSEDES- BENZ» з д.н.з. « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_1 не працювала ліва фара. Після цього, ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора “Драгер”, на що ОСОБА_1 дав свою згоду. Після цього, при розмові працівників поліції між собою чітко вбачається, що один з них зазначає, що водій ОСОБА_1 не має ознаків будь - якого сп'яніння.
Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко та адекватно відповідає на всі запитання поліцейських, під час проведення ними огляду автомобіля, яким він керував, його поведінка та координація рухів повністю відповідають обстановці, за якої відбувається спілкування з поліцейськими.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає дії працівників поліції неналежними та необґрунтованими.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що поліцейськими не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом у відповідності з вимогами ст. 266 КУпАП, що ставить під сумнів законність їх подальших дій, оскільки вони не узгоджуються з фактичними обставинами справи.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, свідки, які зазначені в протоколі, відповідно до своїх пояснень, не бачили, як ОСОБА_1 безпосередньо керував транспортним засобом.
Надаючи оцінку наведеним обставинам, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про невідповідність дій працівників поліції обстановці, що склалася, а також про їх упередженість.
На переконання апеляційного суду, поза увагою районного суду були залишені обставини, які спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим cт. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Так, у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Крім того, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.
Винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Г.П. Слоквенко