ун. № 759/13265/19
пр. № 2/759/962/20
20 січня 2020 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
судді: Скрипник О.Г.
за участю секретарів; Горло Н.М., Ярошенко Т.М.
представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя в якому просить здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя та визнати за позивачем власності на 1/2 частки 3-х кімнатної квартири, заг. пл. 96,00 кв. м., жил.пл. 52,50 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на 1/2 частки 3-х кімнатної квартири, заг.пл. 96,00 кв. м., жил.пл. 52,50 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 .
Позов мотивовано тим, що 27 січня 2006 року центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу прізвище змінено на ОСОБА_2 , було зареєстровано шлюб, актовий запис № 100, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .
У шлюбі народилися діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 .
23.04.2010 року сторонами придбана 3-х кімнатна квартира, заг. пл. 96,00 кв. м., жил. пл. 52,50 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 . Вказана квартира зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі- продажу квартири від 23.04.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденко В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1245. Вартість квартири за договором - 775 200 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.10.2019 року шлюб між сторонами розірвано.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 відмовився поділити спірну квартиру у добровільному порядку шляхом переоформлення на позивача належної їй Ѕ частки.
Оскільки квартира придбана подружжям за час перебування у шлюбі, вона являється об'єктом спільної сумісної власності. Посилаючись на ст. 69, 70 СК України, позивач просить поділити спірну квартиру та визнати за позивачем та відповідачем по 1/2 частині квартри АДРЕСА_1 .
В судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_8 який позов підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача та відповідач повторно в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, доказів поважності причин неявки в судове засідання суду не надано.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено наступне.
27 січня 2006 року центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, актовий запис №100, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 . (а.с.13).
У сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_7, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження (а.с. 14,15)
23.04.2010 року сторонами придбана 3-х кімнатна квартира, заг. пл. 96,00 кв. м., жил. пл. 52,50 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденко В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1245. Вартість квартири за договором - 775 200 грн. (а.с. 18-21).
Згідно Реєстраційного посвідчення № 021960 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 13.05.2010 року, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.68).
Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст.372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
За змістом ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) доходу Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до положень ч.1 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Слід зазначити, що стороною відповідача доводи та обґрунтування позову не спростовані, та не надано суду доказів на підтвердження придбання квартири за власні кошти, як і не надано доказів, які б унеможливлювали поділ квартири, як спільного майна подружжя.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що спірна квартира придбана в період шлюбу, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження, зокрема, придбання квартири за власні кошти, суд вважає, що позов про визнання за сторонами в порядку поділу спільного майна подружжя по 1/2 частин на квартиру АДРЕСА_1 за кожним, є обґрунтованим та законним, в зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений останньою судовий збір в розмірі 3 876, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12-13, 77, 81, 82, 89, 141, 258-259, 265, 268, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 63, 65, 69, 70, СК України, ст. 372 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя, задовольнити.
Поділити майно, яке спільною сумісною власністю подружжя- квартиру АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНП: НОМЕР_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 ;
Визнати за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНП: НОМЕР_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 876, 00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
суддя О.Г.Скрипник