пр. № 2/759/725/20
ун. № 759/8013/19
16 січня 2020 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді П'ятничук І.В.,
за участю секретаря - Дроги Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми індексації аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 25 квітня 2019 р. звернулась до Святошинського районного суду м.Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми індексації аліментів, відповідно до заявлених позовних вимог просила стягнути суму індексації аліментів за період з червня 2016 р. по квітень 2019 р. в розмірі 10323 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14 травня 2019 р., відкрито провадження в вказаній цивільній справі.
Справа неодноразово призначалася до розгляду в судовому засіданні, однак до цього часу спір по суті не вирішено.
У судове засідання особи, які беруть участь у справі не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Так, позивач в судове засідання не з'явилась 12.06.2019 р., причини неявки суду не повідомила, в судове засідання 19.07.2019 р. позивачем надано заяву з проханням оголошено перерву до 23.09.2019 р., однак в вказане судове засідання як і в судове засідання и, судом вказане клопотання було задоволено та по справі оголошено перерву до 13.11.2019 р., та 16.01.2020 р. позивач повторно не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, будь-яких заяв/клопотань від позивача до суду не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Встановлено, що в судові засідання, призначені на 23.09.2019 р., 13.11.2019 р., та 16.01.2020 р. позивач повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи позивача було повідомлено належним чином, що підтверджується даними зворотніх повідомлень відділення поштового зв'язку, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Крім того, інформацію про розгляд зазначеної цивільної справи завчасно було опубліковано на сайті «Судова влада».
Згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місце знаходження під час провадження справи.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
На момент розгляду справи суду не було надано позивачем жодних відомостей щодо зміни його місця знаходження (зміни адреси, тощо).
Як вбачається із поданої позивачем позовної заяви та матеріалів справи, місце реєстації позивача зазначено : АДРЕСА_1 куди судом направлялися судові повістки-повідомлення про виклик до суду та отримані позивачем згідно даних рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, систематично не з'являється до суду без поважних причин.
Згідно з положенням ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Учасники судового процесу та їх представники, як визначено ч. 1 ст. 44 ЦПК України, повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що позивач будучи повідомленим належним чином про день та час судових засідань, двічі поспіль не з'явився в судові засідання, заяви про розгляд справи за відсутності позивача суду не надавав, клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (представника позивача) матеріали справи також не містять, розгляд справи без участі представника позивача не є можливим, тому суд вважає, що з підстав п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 44, 223, 257, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми індексації аліментів, - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П'ятничук І.В.