Справа № 161/737/20 Провадження №11-сс/802/74/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:продовження строку запобіжного заходу. Доповідач: ОСОБА_2
30 січня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 січня 2020 року якою підозрюваному ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів,
Старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , звернувся з клопотанням до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням, яке погоджене прокурором відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_10 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів відносно підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нововолинськ, Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працював гірником на шахті, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12018030000000526.
Клопотання умотивоване тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України. Зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання від 09 до 12 років позбавлення волі. Під час досудового розслідування встановлено ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ті, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому з метою унеможливлення зазначених ризиків та забезпечення належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування, є необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 січня 2020 року клопотання задоволено, продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів відносно ОСОБА_8 , до 16 березня 2020 року включно, з можливістю внесення застави з покладенням відповідних обов'язків, у розмірах, які визначені ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2019 року (справа № 161/19575/19, провадження № 1-кс/161/9651/19).
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 вважає ухвалу слідчого судді незаконною. Посилається на те, що слідчим не доведено наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які б давали підстави для продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо її підзахисного. Також вказує на те, що слідчим суддею зазначено, але не враховано факт наявності у ОСОБА_8 постійного місця проживання та одинокої матері. Зазначає, що наявність судимостей та тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_8 , не можуть бути підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказує, що додані до клопотання докази, жодним чином не свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати ухвалу слідчого судді та обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, прокурора, який заперечував доводи апеляційної скарги і просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, пояснення слідчого, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно з положеннями ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідуванням, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Дані вимоги закону при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 слідчим суддею були дотримані в повному обсязі.
Як убачається з матеріалів провадження, СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030000000526 від 17 листопада 2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 342, ст. 348 КК України.
21 листопада 2019 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
22 листопада 2019 року ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 20 січня 2020 року включно, із визначенням розміру застави.
Слід зазначити, що термін «обґрунтована підозра», згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984, ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Як убачається із матеріалів провадження обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_8 стверджується протоколами оперативних закупівель від 17.07.2019, 02.08.2019, 08.08.2019, 05.11.2019, 07.11.2019, під час яких у підозрюваного закупником придбано наркотичні засоби; висновками експертиз, згідно яких збуті ОСОБА_8 речовини є наркотичними засобами, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій.
Вказаними доказами спростовуються доводи апеляційної скарги захисника про те, що підозра оголошена ОСОБА_8 є необґрунтованою.
Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя в цілому мотивував своє рішення.
Як правильно встановлено оскаржуваною ухвалою слідчого судді, ризики враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів на даний час не зменшилися.
На даний час у зв'язку із складністю провадження існує необхідність виконати велику кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які допоможуть встановити обставини, які мають важливе значення в цьому кримінальному провадженні.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 08 до 12років позбавлення волі, зважаючи на обставини, які свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, враховуючи ті обставини, що існують достатні дані, що ОСОБА_8 не буде дотримуватися покладених на нього процесуальних обов'язків у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурором та слідчим доведено, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ті, що підозрюваний може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків в цьому ж кримінальному провадженні, не змінились, а тому на даний час відсутні обґрунтовані підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 та є необхідність подальшого тримання під вартою підозрюваного.
Наявність в ОСОБА_8 постійного місця проживання та одинокої матері, на що посилається захисник, ризики у кримінальному провадженні не зменшують та на правильність висновку щодо необхідності застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою не впливають.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 січня 2020 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: