Справа № 158/85/20 Провадження №11-сс/802/67/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: арешт майна Доповідач: ОСОБА_2
28 січня 2020 року місто Луцьк
Волинської апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представників власників майна - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
слідчого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020030100000032 від 15.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 16 січня 2020 року,
15.01.2020 року до слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 за погодженням прокурора Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020030100000032 від 15.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Клопотання мотивоване тим, що 14.01.2020, гр. ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи т.з. марки "ЗИЛ" д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Ківерці по вул. Кузнєцова, здійснював незаконне перевезення деревини, документи на яку відсутні та не були пред'явлені у встановленому законом порядку.
Слідчим відділенням Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020030100000032 від 15 січня 2020 року, розпочатого за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України за фактом незнаного перевезення деревини.
14.01.2020 працівниками СРПП Ківерцівського ВП в м. Ківерці по вул. Кузнєцова було зупинено транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на вказаному вище т.з. здійснював перевезення деревини породи вільха та осика, загальною кубомасою 3,58 метрів кубічних, на законну вимогу працівників поліції останній документи на вказану лісо продукцію відмовився пред'явити.
В ході ОМП у м. Ківерці по вул. Кузнєцова, лісо продукція, а саме дрова породи вільха, осика довжиною 4,8 метри, висотою 1,1 метр, шириною 1 метр, загальна кубомасою 3,58 метри кубічних, а також транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , за допомогою якого лісо продукція документи на яку відсутні перевозились, були вилучені та поміщені на арешт майданчик у АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що на момент проведення огляду документів на деревину представлено не було, їх визнано речовими доказами, тому просять накласти арешт на вказану лісопродукцію та транспортний засіб.
Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 16 січня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно вказане у клопотанні. Вважає, що слідчим суддею допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою. Слідчий суддя повинен був задовольнити клопотання, оскільки не враховано те, що вказане майно необхідно арештувати з метою збереження речових доказів та проведення усіх необхідних слідчих дій.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який просив апеляційну скаргу задовольнити, представників власника майна - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, пояснення слідчого, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Всупереч вимогам ст.ст.170, 173 КПК України, звертаючись з клопотанням прокурор та слідчий не вказали яким чином буде досягнута мета накладення арешту - його збереження, як це визначено ч.2 ст.170 КПК України, не перевірили наявності підстав накладення арешту та обмежилися лише формальним посиланням на доведення підстав, передбачених ст.170 КПК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, жодних законних обставин, які б давали підстави для накладення арешту на майно і доводили доцільність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження прокурором та слідчим не наведено, як і не доведено, що вилучене майно на яке пропонується накласти арешт, здобуто злочинним шляхом.
Як вірно встановлено слідчим суддею, 10.10.2020 року вказана вище лісопродукція була повернута власнику ОСОБА_11 та перевозилась на автомобілі ОСОБА_10 , відразу після чого була вилучена працівниками Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області, що не заперечувалось в судовому засіданні слідчим та прокурором. При цьому відомості до ЄРДР внесені за фактом незаконного перевезення деревини, а не її порубки, посилання слідчого та прокурора на те, що вказана лісопродукція є предметом кримінального правопорушення, зафіксованого у ЄРДР №12020030100000007 від 05.01.2020 року слідчим суддею до уваги не взято, оскільки у вказаному кримінальному провадженні слідчим суддею вже було відмовлено у накладенні арешту та вказане майно ухвалою від 10.01.2020 року, а також відомості внесені за фактом незаконної порубки дерев породи ясен, коли в даному випадку вилучили колодки дерев породи вільха та осика. Крім того, ухвалою слідчого судді від 16.01.2020 року відмовлено в наданні дозволу на проведення огляду місця події, в ході якого було вилучено майно, на яке просять накласти арешт слідчий та прокурор.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, обґрунтовано відмовив в накладенні арешту на вищевказане майно, а тому вимоги апеляційної скарги необхідно залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування рішення суду, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду від 16 січня 2020 року якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: