Справа № 161/771/20 Провадження №11-сс/802/68/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: арешт майна Доповідач: ОСОБА_2
28 січня 2020 року місто Луцьк
Волинської апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_7 ,
слідчого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12015030000000409 від 30 жовтня 2015 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 204, ч.ч. 1, 2 ст. 199 КК України за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2020 року,
13 січня 2020 року старший слідчий з ОВС 2 відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_9 , звернулась до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено 11 січня 2020 року, а саме: 10000 пачок тютюнових виробів марки "Мінск сіті МС" без марок акцизного податку, 2500 пачок тютюнових виробів марки "Квін Ментол" без марок акцизного податку, транспортний засіб марки "Рено Кенго", 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу та ключ.
Своє клопотання мотивує тим, що СУ ФР ГУ ДФС у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015030000000409 від 30 жовтня 2015 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 204, ч.ч. 1, 2 ст. 199 КК України, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та проведення спецконфіскації майна, тому старший слідчий звернулась з відповідним клопотанням до слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2020 року частково задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 2 відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно. Накладено арешт на майно, яке вилучено 11 січня 2020 року, а саме: 10000 пачок тютюнових виробів марки "Мінск сіті МС" без марок акцизного податку, 2500 пачок тютюнових виробів марки "Квін Ментол" без марок акцизного податку, з позбавленням права на відчуження, використання та розпорядження.
Накладено арешт на майно, яке вилучено 11 січня 2020 року, а саме: транспортний засіб марки "Рено Кенго", 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу та ключ, з позбавленням права на відчуження та розпорядження.
В іншій частині клопотання відмовлено
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно, вилучене 11.01.2020 року у ОСОБА_10 . Вважає, що слідчим суддею допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що зважаючи на те, що транспортний засіб марки «Рено Кенго» визнано речовим доказом та знаряддям вчинення злочину, то надання права користування транспортним засобом може призвести до його використання з метою подальшого вчинення кримінальних правопорушень.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який просив апеляційну скаргу просив задовольнити, представника володільців тимчасово вилученого майна - адвоката ОСОБА_7 , які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, пояснення слідчого, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 173 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, поряд з іншими обставинами, наслідки арешту майна для третіх осіб.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна є видом втручання у право на мирне володіння майном, що закріплено у ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини втручання у це право має мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу. Зазначені вимоги у контексті застосування заходів забезпечення кримінального провадження вимагаються визначення статусу суб'єкта, майно якого підлягає арешту у кримінальному провадженні та законної мети здійснення такого обмеження відповідного права.
Ухвала слідчої судді в частині накладення арешту на тютюнові вироби прокурором не оскаржується, а тому на предмет її законності та обґрунтованості в цій частині апеляційним судом не переглядається.
Як встановлено з матеріалів справи, постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_8 від 13 січня 2020 року, транспортний засіб "Рено Кенго" 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , визнано в якості речового доказу та знаряддям вчинення злочину.
Стороною обвинувачення доведено наявність підстав для накладення арешту на вказаний автомобіль, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, достатності підстав вважати, що таке дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст.ст.98, 167 КПК України та проведення можливої спеціальної конфіскації майна.
Так, ч.4 ст.173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, стороною обвинувачення не доведено наявність обґрунтованих підстав для обмеження права користування вилученим автомобілем.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити, з тами висновком погоджується і апеляційний суд.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що у разі користування зазначеним транспортним засобом може призвести до використання даного транспортного засобу з метою подальшого вчинення кримінальних правопорушень, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони є лише припущеннями апелянта.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування рішення суду, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 20 січня 2020 року якою частково задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 2 відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: