Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа № 815/5346/16
адміністративне провадження № К/9901/33711/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/5346/16
за позовом Приватного підприємства «Ізмаїл Євротрансавто» до Ізмаїльської районної державної адміністрації, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Харчування» про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчування»
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року, ухвалену суддею Танцюрою К.О. та
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Скрипченка В.О., суддів: Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.
Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
1. У жовтні 2016 року Приватне підприємство «Ізмаїл Євротрансавто» (далі - позивач, ПП «Ізмаїл Євротрансавто») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської районної державної адміністрації (далі - відповідач), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Харчування» (далі - ТОВ «Харчування»), у якому просив:
1.1. визнати незаконним та скасувати розпорядження відповідача від 03 червня 2016 року № 274/А-2016 «Про внесення змін до розпорядження голови Ізмаїльської районної державної адміністрації від 18 червня 2015 року № 242/А-2015»;
1.2. визнати неправомірними дії відповідача щодо укладення додаткової угоди до договору про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 32 від 25 червня 2015 року та додаткової угоди до договору про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 33 від 25 червня 2015 року;
1.3. зобов'язати відповідача провести конкурс з організації перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, а саме: маршруті «Ізмаїл АС - Саф'яни» та на маршруті «Броска-Ізмаїл АС» та «Броска «Степова»- Ізмаїл АС».
2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 18 червня 2015 року Ізмаїльська районна державна адміністрація прийняла розпорядження № 242/А-2015 «Про введення в дію рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників в Ізмаїльському районі від 15 червня 2015 року» на підставі якого укладено договори про організацію перевезення пасажирів на маршрутах загального користування з переможцями конкурсу. 25 червня 2015 року за результатами проведеного конкурсу між Ізмаїльською райдержадміністрацією та ТОВ «Харчування» було укладено: договір № 32 на маршруті «Ізмаїл АС - Саф'яни» в режимі «маршрутне таксі» та «звичайному» режимі роботи та договір № 33 на маршруті «Броска - Ізмаїл АС» та «Броска «Степова» - Ізмаїл АС» в режимі «маршрутне таксі» та «звичайному» режимі роботи, термін дії яких складав один рік.
2.1. Також, позивач вказує на те, що у випуску газети «Придунайські вісті» № 57-58 від 16 травня 2016 року відповідачем було розміщено оголошення про проведення конкурсів на маршрутах з перевезення пасажирів «Комишівка - Ізмаїл АС», «Ізмаїл АС -Саф'яни», «Броска - Ізмаїл АС» та «Броска «Степова» - Ізмаїл АС», «Кислиці - Ізмаїл АС». ПП «Ізмаїл Євротрансавто» мало намір взяти участь у конкурсі на вказані маршрути, однак у випуску газети «Придунайські вісті» № 62-63 від 04 червня 2016 року відповідачем було розміщено повідомлення, відповідно до якого у конкурси з перевезення пасажирів на маршрутах загального користування були внесені зміни та наводились об'єкти конкурсу: маршрут «Комишівка - Ізмаїл АС» та «Кислиці - Ізмаїл АС». Позивач зазначав, що пізніше йому стало відомо про те, що відповідачем було прийнято розпорядження № 274/А-2016 від 03 червня 2016 року «Про внесення змін до розпорядження голови Ізмаїльської районної державної адміністрації від 18 червня 2015 року № 242/А-2015», на підставі якого з ТОВ «Харчування» було укладено додаткову угоду до договору № 32 від 25 червня 2015 року, якою встановлено новий строк дії договору, а саме з 15 серпня 2015 року по 14 серпня 2020 року та додаткову угоду до договору № 33 від 25 червня 2015 року, якою встановлено новий строк дії договору, а саме з 13 серпня 2015 року по 12 серпня 2018 року.
2.2. На думку позивача, прийняття розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації № 274/А-2016 від 03 червня 2016 року «Про внесення змін до розпорядження голови Ізмаїльської районної державної адміністрації від 18 червня 2015 року № 242/А-2015» суперечить статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 05 квітня 2001 року, оскільки строк дії договору не може бути продовжено, а маршрути включаються до об'єкта іншого конкурсу. Позивач вважає, що розпорядження відповідача № 274/А-2016 суперечить чинному законодавству України, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки воно продовжує строк дії договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладених з ТОВ «Харчування», що прямо заборонено законодавством.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, адміністративний позов ПП «Ізмаїл Євротрансавто» задоволено частково.
3.1. Скасовано розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації від 03 червня 2016 року № 274/А-2016 «Про внесення змін до розпорядження голови Ізмаїльської районної державної адміністрації від 18 червня 2015 року №242/А-2015» від 03 червня 2016 року.
3.2. Визнано неправомірними дії Ізмаїльської районної державної адміністрації щодо укладення додаткових угод до договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 32 та № 33 від 25 червня 2015 року.
3.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії та рішення відповідача не узгоджуються з вимогами нормативно-правових актів, що регулюють дані правовідносини.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
5. 03 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчування» про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
6. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідно до пункту 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 грудня 2008 року, строк дії договору, який укладається, або дозволу, який видається за результатами конкурсу, становить від трьох до п'яти років. Пунктом 53 Порядку також передбачено, що строк дії договору (дозволу) не може бути продовжено, а рейси (маршрути) включаються до об'єкта іншого конкурсу. Проте на думку скаржника, в даному випадку йде мова про подовження договорів, які укладені на три або п'ять років. Оскільки договори № 32 та № 33 від 25 червня 2015 року були укладені строком на один рік, цілком законною є умова про можливість продовження строку договору за умови придбання транспортного засобу, обладнаного для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, або відповідне переобладнання транспортного засобу. Саме тому, у зв'язку з прийняттям рішення щодо продовження строку дії договорів № 32 та № 33, відповідно до розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації № 274/А-2016 від 03 червня 2016 року, 04 червня 2016 року у газеті «Придунайські вісті» було повторно розміщено оголошення про проведення конкурсу, зі зміною кількості об'єктів конкурсу.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
9. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
10. У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду.
11. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
12. 05 березня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білоус О.В., суддів Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
13. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року №523/0/78-19 у зв'язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Білоуса О.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28 січня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
15. 03 липня 2017 року від ПП «Ізмаїл Євротранс» - надійшли заперечення на касаційну скаргу, де позивач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, оскільки суди дійшли правомірних висновків, що оскаржуване розпорядження суперечить статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 05 квітня 2001 року.
16. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи
17. Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області від 18 червня 2015 року №242/А-2015 «Про введення в дію рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників в Ізмаїльському районі від 15 червня 2015 року» введено в дію рішення конкурсного комітету з визначення автоперевізників в Ізмаїльському районі і укладено договори про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування з переможцями конкурсу, зокрема п. 1.2 розпорядження визначено ТОВ «Харчування» на маршруті «Ізмаїл АС - Саф'яни» в режимі роботи «звичайний» та «маршрутне таксі» - строком на 1 рік; та п. 1.3 розпорядження визначено ТОВ «Харчування» на маршруті «Броска-Ізмаїл АС» та «Броска «Степова»-Ізмаїл АС» в режимі роботи «звичайний» та «маршрутне таксі» - строком на 1 рік.
18. На підставі зазначеного розпорядження між Ізмаїльською районною державною адміністрацією (організатор) та ТОВ «Харчування» (перевізник) було укладено договір № 32 від 25 червня 2015 року «Про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», предметом якого відповідно до п.п. 1.1. є надання організатором перевізнику права на перевезення пасажирів та багажу на автобусних маршрутах загального користування «Ізмаїл АС-Саф'яни» в режимі роботи «звичайний» та «маршрутне таксі» на умовах, визначених рішенням конкурсного комітету за цим Договором.
19. Підпунктом 5.1. пункту 5 договору № 32 від 25 червня 2015 року визначено термін його дії з 15 серпня 2015 року по 14 серпня 2016 року, а у разі придбання транспортного засобу, що пристосований для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями або відповідне переобладнання транспортного засобу строк дії договору змінюється з одного до п'яти років.
20. Також, на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області від 18 червня 2015 року №242/А-2015 між Ізмаїльською районною державною адміністрацією (організатор) та ТОВ «Харчування» (перевізник) було укладено договір № 33 від 25 червня 2015 року «Про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», предметом якого відповідно до п.п. 1.1. є надання організатором перевізнику права на перевезення пасажирів та багажу на автобусних маршрутах загального користування «Броска-Ізмаїл АС» та «Броска «Степова» - Ізмаїл АС» в режимі роботи «звичайний» та «маршрутне таксі» на умовах, визначених рішенням конкурсного комітету за цим Договором.
21. Підпунктом 5.1. пункту 5 договору № 33 від 25 червня 2015 року визначено термін його дії з 13 серпня 2015 року по 12 серпня 2016 року, а у разі придбання транспортного засобу, що пристосований для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями або відповідне переобладнання транспортного засобу, строк дії договору змінюється з одного до п'яти років.
22. 24 травня 2016 року та 28 травня 2016 року в газеті «Придунайські вісті» оголошено конкурси з перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування в Ізмаїльському районі, зокрема і на маршрутах «Степова»-Ізмаїл АС» «Броска-Ізмаїл АС» та «Броска «Степова»-Ізмаїл АС».
23. ПП «Ізмаїл Євротрансавто» мало намір брати участь у конкурсі на визначення перевізника по зазначеним маршрутам, про що свідчать листи ПП «Ізмаїл Євротрансавто» на адресу Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області про здійснену оплату за участь у конкурсі № 52 від 07 червня 2016 року та № 56 від 13 червня 2016 року та відповідь на них Ізмаїльської районної державної адміністрації за №01/01-21/1183/1193.
24. Разом з тим, 04 червня 2016 року в газеті «Придунайські вісті» до об'єктів конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування внесено зміни, зокрема виключені маршрути «Степова»-Ізмаїл АС» «Броска-Ізмаїл АС» та «Броска «Степова»-Ізмаїл АС».
25. 03 червня 2016 року відбулось засідання робочої групи з автоперевізниками Ізмаїльського району, за результатами якої було прийнято рішення про продовження строків дії договорів на автобусних маршрутах загального користування: «Ізмаїл АС - Броска «Степова», «Ізмаїл АС - Броска» та «Ізмаїл АС - Саф'яни» і внесення змін в оголошення на проведення конкурсу на приміських автобусних маршрутах в газеті «Придунайські вісті» від 24 травня 2016 року №58 в частині зняття об'єктів з конкурсу: Ізмаїл АС - Броска «Степова», «Ізмаїл АС - Броска» та «Ізмаїл АС - Саф'яни», що зазначено у протоколі засідання робочої групи від 03 червня 2016 року.
26. Так, згідно протоколу на засіданні робочої групи з автоперевізниками Ізмаїльського району від 03 червня 2016 року, на якому був присутній зокрема виконуючий обов'язки директора ТОВ «Харчування» Савенко І.М., було розглянуто листи голови Саф'янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 30 травня 2016 року №115 Клименко О.А. (а.с. 63) та голови сільської ради с. Броска з проханням залишити ТОВ «Харчування» перевізником на приміських автобусних маршрутах «Ізмаїл АС - Броска «Степова», «Ізмаїл АС -Броска» та «Ізмаїл АС -Саф'яни» із продовженням строку дії договорів, які укладені з Ізмаїльською районною державною адміністрацією на вказаних напрямках.
27. Розпорядженням голови Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області від 03 червня 2016 року № 274/А-2016 «Про внесення змін до розпорядження голови Ізмаїльської районної державної адміністрації від 18 червня 2015 року № 242/А-2015» прийнято рішення внести зміни до п. 1.2, п. 1.3 розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області від 18 червня 2015 року № 242/А-2015 «Про введення в дію рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників в Ізмаїльському районі від 15 червня 2015 року» у наступній редакції: п. 1.2 ТОВ «Харчування» на маршруті «Ізмаїл АС-Саф'яни» в режимі роботи «звичайний» та «маршрутне таксі» - терміном на 5 років; та п. 1.3 ТОВ «Харчування» на маршруті «Броска-Ізмаїл АС» та «Броска «Степова»-Ізмаїл АС» в режимі роботи «звичайний» та «маршрутне таксі» - терміном на 3 роки.
28. На підставі вказаного розпорядження голови Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області №274/А-2016 03 червня 2016 року між Ізмаїльською районною державною адміністрацією та ТОВ «Харчування» було укладено додаткову угоду до договору про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 25 червня 2015 року № 32, якою внесено зміни до п. 5.1 договору та встановлено термін його дії з 15 серпня 2015 року по 14 червня 2020 року.
29. Також, на підставі розпорядження № 274/А-2016 03 червня 2016 року між Ізмаїльською районною державною адміністрацією та ТОВ «Харчування» було укладено додаткову угоду до договору про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 25 червня 2015 року № 33, якою внесено зміни до пункту 5.1 договору та встановлено термін його дії з 13 серпня 2015 року по 12 серпня 2018 року.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
30. Статтею 3 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ) встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
31. За змістом статті 6 Закону № 2344-ІІІ органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.
32. Відповідно до положень статті 7 Закону № 2344-ІІІ забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.
33. Пунктом 2 статті 20 Закону України від 09 квітня 1999 року № 586-ХІV «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцева державна адміністрація забезпечує організацію обслуговування населення підприємствами, установами та організаціями житлово-комунального господарства, зв'язку, телебачення, радіомовлення, торгівлі та громадського харчування, побутового і транспортного обслуговування незалежно від форм власності.
34. Статтею 43 Закону № 2344-III передбачено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.
35. Згідно частини 1 статті 44 Закону № 2344-ІІІ організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
36. Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати (частина 1 статті 31 Закону № 2344-ІІІ).
37. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України (частина 12 статті 44 Закону № 2344-ІІІ).
38. Пунктом 1 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року № 1081 (далі - Порядок № 1081, у редакції, чинній на час проведення конкурсу), передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.
39. Відповідно до змісту абзацу 3 пункту 2 цього Порядку конкурсний комітет - це постійний або тимчасовий орган, утворений організатором для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу.
40. Пунктом 53 Порядку № 1081 визначено, що організатор не пізніше ніж через 30 днів з моменту набрання чинності рішенням конкурсного комітету укладає з переможцем конкурсу договір (на міському та внутрішньообласному автобусних маршрутах) або видає дозвіл (на міжобласному автобусному маршруті) згідно з обов'язковими умовами визначеного конкурсу та додатковими умовами обслуговування маршруту, наданими перевізником-претендентом. У договорі (дозволі) визначаються умови перевезень на рейсі (рейсах) та/або маршруті (маршрутах) відповідно до визначеного об'єкта конкурсу. Якщо перевізник-претендент брав участь і визнаний переможцем у кількох конкурсах, договір укладається (дозвіл видається) на кожний об'єкт конкурсу окремо. Строк дії договору, який укладається, або дозволу, який видається за результатами конкурсу, становить від трьох до п'яти років. Дія договору (дозволу) не може бути достроково зупинена в частині відносин щодо обслуговування окремих маршрутів та/або виконання окремих рейсів, а тільки на весь об'єкт конкурсу. Строк дії договору (дозволу) не може бути продовжено, а рейси (маршрути) включаються до об'єкта іншого конкурсу. Організатор повинен провести конкурс не пізніше ніж за два місяці до моменту закінчення строку дії договору (дозволу). У такому разі дія договору (дозволу), укладеного (виданого) за результатами конкурсу, починається після закінчення строку дії чинних документів на перевезення.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
41. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
42. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
43. Згідно частини 3 статті 211 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що кореспондує нормі частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017).
44. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 159 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017), відповідно до якої судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
45. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
46. Велика Палата Верховного Суду у своїй практиці на основі аналізу правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, прийшла до висновку про те, що орган виконавчої влади - це суб'єкт владних повноважень, що виступає у правовідносинах щодо організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів як організатор та контролюючий орган у цій сфері, відповідно й правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та проведення містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні КАС України, а договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення такого конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору (зокрема, постанови від 04 грудня 2019 року справа № 161/14289/17, від 05 червня 2019 року справа № 234/17657/17, від 19 серпня 2019 року справа № 813/2803/16).
47. Пунктом 14 частини першої статті 3 КАС (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) визначено, що адміністративний договір - це дво - або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією зі сторін угоди.
48. Відповідно до підпункту «г» пункту 16 статті 4 КАС (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) адміністративний договір - це спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону замість видання індивідуального акта.
49. Частиною 5 статті 44 Закону № 2344-ІІІ визначено, що договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п'яти років.
50. При цьому частиною 6 статті 44 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) у разі відсутності в нього автобусів, що відповідають умовам конкурсу, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на один рік.
51. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області від 18 червня 2015 року № 242/А-2015 «Про введення в дію рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників в Ізмаїльському районі від 15 червня 2015 року», між Ізмаїльською районною державною адміністрацією та ТОВ «Харчування» було укладено договори № 32 та № 33 від 25 червня 2015 року. "Про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" строком на 1 рік.
52. Верховний Суд вважає вірним висновки судів попередніх інстанцій, що пунктом 53 Порядку №1081 (в редакції постанови КМУ від 29.06.2011 № 953) чітко встановлено, що строк дії договору (дозволу) не може бути продовжено, а рейси (маршрути) включаються до об'єкта іншого конкурсу. При цьому, жодних виключень Порядком №1081 щодо продовження строку дії договору не встановлено.
53. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
54. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
55. Доводи та аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчування» зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
56. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
57. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
58. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
59. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення суду апеляційної інстанції відсутні.
60. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
61. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
62. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчування» залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду