30 січня 2020 року
Київ
справа №240/10027/19
адміністративне провадження №К/9901/2276/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій неправомірними, скасування постанов,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - «Корольовський ВДВС»), в якому просив визнати дії неправомірними і скасувати:
- постанову головного державного виконавця Корольовського ВДВС Борисовської І.А. від 4 квітня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №58802009 про стягнення виконавчого збору у сумі:365,40 грн;
- постанову головного державного виконавця Корольовського ВДВС Борисовської І.А. від 4 квітня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №58802198 про стягнення виконавчого збору у сумі: 58549,05 грн;
- постанову головного державного виконавця Корольовського ВДВС Борисовської І.А. від 4 квітня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №58801894 про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі: 250,00 грн;
- постанову головного державного виконавця Корольовського ВДВС Борисовської І.А. від 4 квітня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №58801762 про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 250,00 грн.
Житомирський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 3 жовтня 2019 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року, позов задовольнив.
У своїй касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову. Також просить поновити строк на касаційне оскарження.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за потрібне залишити її без руху.
Згідно статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду була ухвалена 4 грудня 2019 року. Разом з тим, скаржник подав касаційну скаргу 17 січня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Водночас скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження. Зазначає, що копію вказаного судового рішення отримав засобами поштового зв'язку 17 грудня 2019 року і на підтвердження чого додає копію супровідного листа Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року про направлення копії судового рішення.
Проте, надані скаржником документи не містять даних про дату отримання скаржником поштового відправлення. Тобто, надані скаржником документи й відомості не дозволяють встановити дату вручення скаржнику постанови суду апеляційної інстанції.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Тобто, скаржник повинен надати Верховному Суду докази про день отримання ним оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати відповідні докази (наприклад, копію конверта з апеляційного суду з відповідним штрих-кодовим ідентифікатором, копію розписки про отримання копії оскаржуваного судового рішення), які б підтверджували дату отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Крім того, згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Частиною четвертою статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги і оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2019 році фізичною особою щодо чотирьох немайнових вимог.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (чинному на час звернення позивача до суду) станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921 грн.
На підставі викладеного, Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за подання касаційної скарги на судові рішення у спорі з чотирма вимогами немайнового характеру має сплатити 6147,20 грн (1 921 х 0,4 х 4 х 200%).
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 38004897;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Отже, касаційна скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження та не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому, відповідно до частини другої статті 332 КАС України, суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання: 1) надання відповідних доказів для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження; 2) документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку Корольовським відділом державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року у справі №240/10027/19.
Касаційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій неправомірними, скасування постанов залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання доказів для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду