Справа № 760/1560/20
Провадження № 1-кс/760/708/20
24 січня 2020 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва клопотання прокурора відділу прокуратури м.Києва ОСОБА_3 ,
про арешт майна у кримінальному провадженні за №32019100000000058 від 21.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.2 ст.321-1 КК України, -
До слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №32019100000000058 від 21.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.2 ст.321-1 КК України.
Як вказується в клопотанні, в провадженні дев'ятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019100000000058 від 21.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.2 ст.321-1 КК України.
Відповідно до матеріалів співробітників ГУ БКОЗ СБ України встановлено, що група осіб під чітким керівництвом організатора злочинної схеми, який за попередньою змовою з іншими учасниками, діючи умисно та з розподілом ролей, розробили злочинну схему та налагодили канал по виготовленню з метою збуту, зберігання та реалізації завідомо фальсифікованих лікарських засобів або реалізацію лікарських засобів без ліцензій та здійснення такої фінансово-господарської діяльності без реєстрації суб'єкта господарської діяльності, що є кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч.2 ст.212, ч.2 ст.321-1 КК України.
На думку прокурора, незаконна діяльність групи осіб, які вчиняють виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут фальсифікованих лікарських засобів шляхом ввезення на митну територію України товарно-матеріальних цінностей по умисно заниженій митній вартості та/або взагалі поза зоною митного контролю, призводить до збитків в особливо великих розмірах Державному бюджету України, в дійсності кошти незаконно переводяться в готівку, минаючи при цьому систему оподаткування України, та присвоюються.
Як зазначається, проведеними слідчими діями встановлено та підтверджено факт реалізації фальсифікованого лікарського засобу «ЦЕРЕБРОКУРИН» фігурантами кримінального провадження через кур'єрську доставку, а також через працівників аптечної мережі.
10.01.2020 на виконання ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва, справа №760/33524/19, проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , та складено відповідний протокол.
За результатами проведення обшуку вилучено товарно-матеріальні цінності, зовні схожі на лікарські засоби, 19 упаковок, системний блок "Inter Com".
11.01.2020 виявлені та вилучені у ході обшуку речі та предмети оглянуто та складено відповідні протоколи.
Так, виявлені та вилучені у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , речі та документи у порядку ст.ст.40, 93, 98, 110 КПК України визнано речовими доказами та винесено відповідну постанову про приєднання матеріалів до кримінального провадження як речових доказів.
На думку прокурора, вилучені під час обшуку речі та документи за адресою: АДРЕСА_1 , мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та у відповідності до ч.1, ч.2 ст.98 КПК України можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.2 ст.321-1 КК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт вилученого у ході обшуку 10.01.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , майна накладається з метою збереження речових доказів.
11.01.2020 до Солом'янського районного суду м. Києва спрямовано клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку від 10.11.2020 за адресою АДРЕСА_1 .
14.01.2020 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва винесено ухвалу, відповідно до якої постановлено повернути клопотання для усунення недоліків зі строком в сімдесят дві години для усунення недоліків.
17.01.2020 прокурором прокуратури м. Києва до Солом'янського районного суду м. Києва спрямовано клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, вилученого під час проведення обшуку від 10.11.2020 за адресою АДРЕСА_1 .
20.01.2020 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва винесено ухвалу, відповідно до якої постановлено повернути клопотання для усунення недоліків зі строком в сімдесят дві години для усунення недоліків.
На підставі викладеного, прокурор, керуючись стст.98, 100, 131, 132, 170, 172 КПК України, просить задовольнити клопотання та винести ухвалу про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене 10.01.2020 у ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 :
-товарно-матеріальні цінності, зовні схожі на лікарські засоби в упаковці білого кольору з написом NICETILE 500 mg, в яких знаходяться таблетки в трьох срібних пастилках по 10 таблеток кожна, у кількості 5 упаковок;
-упаковка блакитно-білого кольору з написом «ДЕЛЛІН», 5 ампул по 47 мг в кожній, у кількості 15 упаковок;
-упаковка білого кольору з написом NICETILE 500 mg/4ml, в якій міститься 5 ампул по 4 мл з рідиною та 5 флаконів з порошковою субстанцією, у кількості 2 упаковки;
-флакони коричневого кольору з написом NICETILE з порошковою субстанцією, у кількості 2 флакони;
-системний блок чорного кольору з написом «Inter Com», у кількості - 1 шт.
У судовому засіданні прокурор відділу прокуратури м.Києва ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив його задовольнити в цілому. Додатково пояснив, що проведено огляд вилученого комп'ютера, під час якого було виявлено наявність значної кількості інформації про збут, зберігання та реалізацію завідомо фальсифікованих лікарських засобів, у зв'язку з чим було призначено проведення комп'ютерно-технічної експертизи, а також винесено постанову про залучення спеціаліста для проведення дослідження вилучених засобів, зовні схожих на лікарські, копії відповідних постанов були надані слідчому судді.
Адвокат ОСОБА_5 , представник власника майна ОСОБА_6 до початку судового засідання подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, вирішення клопотання залишив на розгляд суду.
Оскільки в силу ч.1 ст.172 КПК України неприбуття представника власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, розгляд клопотання про арешт здійснювався за відсутністю адвоката ОСОБА_5 , який представляє інтереси власника тимчасово вилученого майна.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до чч.1, 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Згідно з ч.7 ст.236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як передбачено ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно з чч.1, 2, 5, 11 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо кримінального провадження за №32019100000000058 від 21.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.2 ст.321-1 КК України.
10.01.2020 у вказаному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва, справа №760/33530/19, провадження №1-кс/760/16142/19, проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами проведення обшуку вилучено товарно-матеріальні цінності, зовні схожі на лікарські засоби, в кількості 19 упаковок, та системний блок "Inter Com". Під час огляду цього системного блоку на ньому виявлено наявність значної кількості інформації про збут, зберігання та реалізацію лікарських засобів, у зв'язку з чим було призначено проведення комп'ютерно-технічної експертизи, а також винесено постанову про залучення спеціаліста для проведення дослідження вилучених засобів, зовні схожих на лікарські.
Клопотання прокурора про арешт майна подано з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст.173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя доходить висновку, що прокурором було доведено, що майно, а саме товарно-матеріальні цінності, зовні схожі на лікарські засоби в упаковці білого кольору з написом NICETILE 500 mg, в яких знаходяться таблетки в трьох срібних пастилках по 10 таблеток кожна, у кількості 5 упаковок; упаковка блакитно-білого кольору з написом «ДЕЛЛІН», 5 ампул по 47 мг в кожній, у кількості 15 упаковок; упаковка білого кольору з написом NICETILE 500 mg/4ml, в якій міститься 5 ампул по 4 мл з рідиною та 5 флаконів з порошковою субстанцією, у кількості 2 упаковки; флакони коричневого кольору з написом NICETILE з порошковою субстанцією, у кількості 2 флакони; системний блок чорного кольору з написом «Inter Com», у кількості - 1 шт. відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме товарно-матеріальні цінності, зовні схожі на лікарські засоби, в кількості 19 упаковок, відповідають критеріям об'єкту кримінально протиправних дій, а системний блок чорного кольору з написом «Inter Com» - об'єкту, що зберіг на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Виходячи з матеріалів клопотання та пояснень прокурора, слідчий суддя вважає доведеним існування обставин, які підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя також вважає доведеним необхідність такого арешту, наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя також вважає доведеним розумність та співрозмірність обмеження права власності, наслідків арешту майна завданням кримінального провадження. Втручання держави в право ОСОБА_6 на мирне володіння своїм майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
На підставі викладеного та керуючись ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стст.98, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на майно,виявлене та вилучене 10.01.2020 у ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , а саме:
-товарно-матеріальні цінності, зовні схожі на лікарські засоби, в упаковці білого кольору з написом NICETILE 500 mg, в яких знаходяться таблетки в трьох срібних пастилках по 10 таблеток кожна, у кількості - 5 упаковок;
-упаковка блакитно-білого кольору з написом «ДЕЛЛІН», 5 ампул по 47 мг в кожній, у кількості 15 упаковок;
-упаковка білого кольору з написом NICETILE 500 mg/4ml, в якій міститься 5 ампул по 4 мл з рідиною та 5 флаконів з порошковою субстанцією, у кількості 2 упаковки;
-флакони коричневого кольору з написом NICETILE з порошковою субстанцією, у кількості 2 флакони;
-системний блок чорного кольору з написом «Inter Com», у кількості - 1 шт.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності підозрюваного під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається йому не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1