30 січня 2020 року
Київ
справа №1.380.2019.005397
адміністративне провадження №К/9901/36195/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року
у справі №1.380.2019.005397
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними і скасування постанов,-
24 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2019 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з підстав не сплати скаржником судового збору.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№ 0102928620783), копія ухвали суду від 27 грудня 2019 року отримана скаржником 08 січня 2020 року.
17 січня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору вмотивоване тим, що відповідно пунктам 1-4 частини 2 статті 4 Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон «Про судовий збір») перелік позовних заяв (скарг, дій) є вичерпаним, та сплата судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби Законом «Про судовий збір» не передбачена.
Розглянувши клопотання, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В обґрунтування клопотання скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі №565/256/15-ц.
Вказана постанова прийнята за правилами Цивільного процесуального кодексу України, статтею 447 якого передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Крім того, правові засади справлення судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
За таких обставин, суд вважає за можливим з власної ініціативи продовжити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області процесуальний строк для виконання ухвали суду від 27 грудня 2019 року про залишення касаційної скарги без руху шляхом сплати судового збору, оскільки скаржник на виконання ухвали про усунення недоліків касаційної скарги скористався своїм правом на заявлення клопотання про звільнення, або відстрочення сплати судового збору, яке не заявлялось одночасно з поданням касаційної скарги, що не свідчить про ухилення від виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27 грудня 2019 року про усунення недоліків касаційної скарг.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статті 121 КАС України,
1. Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Продовжити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 27 грудня 2019 року, шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі, встановленого Законом України "Про судовий збір".
3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
А.В. Жук,
Суддя Верховного Суду