29 січня 2020 рокуЛьвівСправа № ЗД/380/52/19 пров. № 857/12745/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Онишкевича Т. В., Хобор Р. Б.,
за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року з питань забезпечення позову, постановлену суддею Гавдиком З. В. у м. Львові о 17:02 год, у справі за заявою Приватного підприємства «ВІР-ЗАХІДБУД» про забезпечення позову до пред'явлення позову до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,
Приватне підприємство «ВІР-ЗАХІДБУД» (далі - ПП «ВІР-ЗАХІДБУД») звернулося до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову до пред'явлення адміністративного позову шляхом зупинення дії припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо ПП «ВІР-ЗАХІДБУД» про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04 жовтня 2019 року; припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо ПП «ВІР-ЗАХІДБУД» про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 жовтня 2019 року; припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо ТзОВ «Терра Проджект» про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 жовтня 2019 року; припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо ТзОВ «АТП-13057-7» про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04 жовтня 2019 року.
Заява обґрунтована тим, що існують очевидні ознаки неправомірності приписів відповідача, а їх дія зупиняє будівництво житлового комплексу з об'єктами торгівельного та соціально-побутового призначення на вул. Бережанській, 15 у Оболонському районі м. Києва, що може призвести до невиконання позивачем договірних зобов'язань як генерального підрядника будівництва, спричинить значні матеріальні збитки у зв'язку з тим, що підрядними організаціями виконуються будівельні роботи на згаданому об'єкті з використанням поставлених за договорами поставки матеріалами та із залученням значної кількості техніки та робітників. Також зазначено, що незабезпечення позову може істотно ускладнити поновлення прав, за якими позивач звернеться до суду, що може втратити свій зміст та актуальність.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року забезпечено позов шляхом зупинення дії припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо ПП «ВІР-ЗАХІДБУД» про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04 жовтня 2019 року; припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо ПП «ВІР-ЗАХІДБУД» про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 жовтня 2019 року; припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо ТзОВ «Терра Проджект» про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 жовтня 2019 року; припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо ТзОВ «АТП-13057-7» про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04 жовтня 2019 року.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність підстав для забезпечення позову. Зазначає, що заявник не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до прийняття рішення у справі або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, чи необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення його прав та інтересів при виконанні судового рішення, прийнятого в його користь. Вказує, що дії ПП «ВІР-ЗАХІДБУД» з будівництва житлового комплексу на вул. Бережанській, 15 у м. Києві становлять суспільну загрозу життю та здоров'ю людей, підвищену небезпеку для довкілля, оскільки відсутні відомості про необхідну міцність, стійкість та експлуатаційну надійність такого об'єкта. Більше того, вказує, що судом першої інстанції не враховано, що заявник не вправі звертатись до суду від імені та в інтересах інших юридичних осіб - ТзОВ «Терра Проджект» та ТзОВ «АТП-13057-7», відтак, дія приписів, виданих таким суб'єктам господарювання, не могла бути зупинена за заявою ПП «ВІР-ЗАХІДБУД».
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, однак, враховуючи те, що такий відзив подано з пропуском встановленого судом строку для його подання, апеляційний суд залишає його без розгляду.
В судове засідання з розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Питання забезпечення позову врегульовано Главою 10 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити чи наявна хоча б одна з передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин та оцінити чи не призведе застосований судом захід забезпечення позову до заподіяння ще більшої шкоди, ніж та, якої можна запобігти шляхом його застосування.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
У рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, передумовою вжиття заходів забезпечення позову є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Як встановлено з матеріалів справи, 05 вересня 2017 року між ТзОВ «АТП-13057-7» (Замовник) та ПП «ВІР-ЗАХІДБУД» (Генпідрядник) укладено договір генерального підряду № 1 на роботи з будівництва будинків (черг будівництва) за адресою: вул. Бережанська, 15, Оболонський район, м. Київ. Відповідно до умов вказаного договору генпідрядник зобов'язується на свій ризик відповідно до проектної та кошторисної документації виконати комплекс робіт з будівництва будинків відповідно до календарного графіку, виконання робіт слід розпочати протягом п'ятнадцятиденного строку з дня підписання договору та приймання будівельного майданчика.
Генеральним проектувальником вказаного будівництва є ТзОВ «Терра Проджект».
Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві проведена позапланова перевірка щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: «Будівництво житлового комплексу з об'єктами торгівельного та соціально-побутового призначення на вул. Бережанській, 15 у Оболонському районі м. Києва», за результатами якої складено акт перевірки від 04 жовтня 2019 року.
Вказаний акт містить висновок про порушення ПП «Вір-Західбуд» будівельних норм, стандартів і правил, а саме: не забезпечена комплексна безпека при виконанні будівельних робіт, а саме: подекуди встановлена огорожа по поверхах не відповідає вимогам ДСТУ, а також не по всіх поверхах встановлено необхідне огородження; не всі особи, які перебували на будівельному майданчику, мали засоби індивідуального захисту (каски, сигнальні жилети). Особи, які виконували будівельні роботи на висоті, не мали монтажних поясів; будівельні роботи виконуються за відсутності необхідних огороджень небезпечних зон на будівельному майданчику, зон з постійно діючими небезпечними факторами та зон з потенційно небезпечними факторами (відсутнє огородження котловану).
Також в акті перевірки зафіксовано, що ТзОВ «ТЕРРА ПРОДЖЕКТ» як проектувальником не забезпечено необхідної кількості машиномісць для постійного та тимчасового зберігання автомобілів; не забезпечено нормативні розміри побутових майданчиків (зокрема, дитячі, господарські); проектною документацією не наведено відомості щодо забезпечення соціально-побутовими потребами (дитячі садки, школи, поліклініки); не виконано вимогу містобудівних умов та обмежень щодо створення накопичувальних майданчиків для автотранспорту при в'їзді до паркінгу; цільове призначення земельної ділянки: відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, код цільового призначення земельної ділянки 03.07, що відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №5648 «Про затвердження видів цільового призначення земель» має призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а відповідно до інформаційної довідки щодо права власності зазначено, що як вид використання земельної ділянки - для будівництва багатофункціонального комплексу.
На підставі акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил 04 жовтня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Лисаком С. Ф. винесено такі приписи:
про усунення ПП «ВІР-ЗАХІДБУД» допущених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності у строк до 04 листопада 2019 року;
про зупинення з 04 жовтня 2019 року виконання будівельних робіт ПП «ВІР-ЗАХІДБУД» на зазначеному об'єкті до усунення допущених порушень (в тому числі проектною організацією ТзОВ «Терра Проджект»);
про усунення ТзОВ «Терра Проджект» допущених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності у строк до 04 листопада 2019 року;
про зупинення з 04 жовтня 2019 року виконання будівельних робіт ТзОВ «АТП-13057-7» на об'єкті будівництва до усунення допущених порушень ПП «ВІР-ЗАХІДБУД» та ТзОВ «Терра Проджект».
Апеляційний суд зауважує, що підставою для забезпечення позову, згідно із заявою позивача, слугували його доводи про значні матеріальні втрати у зв'язку із зупиненням будівництва, а також наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних приписів.
Очевидна протиправність оскаржуваних приписів, на думку заявника, полягає в незаконності проведеної перевірки, а також в тому, що висновок про порушення ним вимог ДБН А.3.3-2-2009, ДБН В.360-92** та ДБН В.2.3-15:2007 є протиправним, оскільки вказані нормативно-правові акти не набрали законної сили, так як не внесені до державного реєстру нормативно-правових актів. Зазначає, що решта виявлених порушень також не відповідають дійсності з огляду на їх оціночний і неконкретний характер.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18, твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Встановлюючи наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних приписів, апеляційний суд бере до уваги, що 23 грудня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта «Будівництво житлового комплексу з об'єктами торговельного та соціально-побутового призначення за адресою: вул. Бережанська, 15 в Оболонському районі м. Києва (1 черга)» проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації, про що свідчить сертифікат серії ІУ № 1631936142204.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних приписів, незважаючи на те, що викладені ним обставини підлягають перевірці під час розгляду справи по суті.
Крім цього, позивачем було обґрунтовано, що до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, з метою захисту яких він звернеться до суду, або захист цих прав та інтересів стане неможливим після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі або для їх поновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, та вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями договорів про поставку та про виконання підрядних робіт.
Щодо покликання відповідача на те, що два приписи, які просив зупинити заявник, видані іншим суб'єктам господарювання та не порушують прав ПП «ВІР-ЗАХІДБУД», апеляційний суд до уваги не бере, оскільки такі приписи стосуються об'єкта «Будівництво житлового комплексу з об'єктами торговельного та соціально-побутового призначення за адресою: вул. Бережанська, 15 в Оболонському районі м. Києва», генеральним підрядником якого визначено саме ПП «ВІР-ЗАХІДБУД», а відтак, прийняття вказаних приписів впливає на його господарську діяльність.
Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі.
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року з питань забезпечення позову у справі № ЗД/380/52/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді Т. В. Онишкевич
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 30.01.2020