ун. № 759/9860/19
пр. № 1-кп/759/294/20
30 січня 2020 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання -ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019100080002627 від 10.04.2019р. відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, освіта середня спеціальна, офіційно не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
01.07.2008р. Києво-Святошинським районним судом Київської обл. за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
27.01.2010р. Святошинським районним судом м.Києва за ч.2 ст.185; ст.71 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі, звільнений з місць відбування покарання 27.09.2012р.;
20.07.2017р. Святошинським районним судом м.Києва за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. (штраф сплачено),
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_6 ,
інші учасники провадження: потерпілий - ОСОБА_7 ,
06.04.2019р. приблизно о 18.50год. ОСОБА_3 в компанії з ОСОБА_8 , проходячи біля буд. 8 по вул. Верховинній в м. Києві, зустрів наглядно знайомого ОСОБА_7 , який був разом із своєю дружиною ОСОБА_9 .
Коли останні зустрілись, між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 накинувся на ОСОБА_7 , став наносити йому удари кулаками рук в область голови та діставши зі своєї кишені розкладний ніж, розмахував ним перед ОСОБА_7 , погрожуючи при цьому фізичною розправою потерпілому, якщо останній наблизиться до нього. ОСОБА_7 в свою чергу почав тікати від ОСОБА_3 , який намагаючись наздогнати його та відчуваючи раптово виникну неприязнь, маючи умисел на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, розуміючи наслідки своїх дій, схопив до своїх рук скляну пляшку, що знаходилась на землі та кинув її в голову ОСОБА_7 , який тікаючи від ОСОБА_3 не загрожував ніяким чином останньому. Від отриманого удару скляною пляшкою по голові, ОСОБА_7 отримав тяжке тілесне ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).
Вказаний конфлікт намагалась припинити дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_10 , яка підбігла до ОСОБА_3 та намагалась відтягнути його від ОСОБА_7 .
ОСОБА_3 у свою чергу, наніс один удар рукою по обличчю ОСОБА_9 , яка від вказаного удару також впала на землю. Після чого ОСОБА_3 разом з ОСОБА_8 втекли з вказаного місця події.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України за наведених вище обставин визнав частково. При цьому суду показав, що 06.04.2019р. ввечері повертався з роботи додому та разом зі своїм знайомим ОСОБА_8 йшли по вул.Верховинній. Алкоголь у той день вживав вдень, тому вважає, що був тверезий. Зустрів потерпілого, якого наглядно знав, і який стояв із якимись людьми, в тому числі там була дружина потерпілого. Вони були в стані алкогольного сп'яніння. У них виникла словесна перепалка, у ході якої потерпілий вдарив спочатку ОСОБА_8 , а потім його. Можливо наносив потерпілому якісь удари перший, точно цього не пам'ятає, але конфлікт розпочав потерпілий. Почалась штовханина. Дружина потерпілого теж чіплялась до нього, тому він її штовхнув. Потерпілий почав тікати, продовжуючи ображати його та погрожувати йому. Тому він взяв пляшку та кинув у бік потерпілого, однак умислу на спричинення тілесних ушкоджень не мав. У цей момент потерпілий був від нього за приблизно 15 метрів. Умислу спричиняти потерпілому тілесні ушкодження не було. Розкладний ніж з собою був, на ключах. Під час конфлікту ключі діставав, але ножа не розкладав і не застосовував. Де був під час конфлікту ОСОБА_8 не знає. З чого розпочався конфлікт не розуміє, оскільки особисто він сказав потерпілому всього два слова: «Привіт, Рома». Після того як у потерпілого потрапила пляшка, він був у свідомості. До дружини потерпілого не чіплявся, те, що вона була в стані вагітності не знав. Під час судових дебатів та в останньому слові вказав, що кається у вчиненому, просить не карати його суворо.
В судовому засіданні безпосередньо допитаний потерпілий та свідки.
Так, потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що раніше із ОСОБА_3 особисто знайомий не був. 06.04.2019р. ввечері, приблизно о 19.00год. разом з дружиною йшов додому. Зайшли у провулок біля вул.Верховинної в м.Києві. Позаду йшли двоє чоловіків, один з яких зачепив його дружину плечем та почав їй щось говорити. Конфлікт розпочав ОСОБА_3 . В ході сварки, ОСОБА_3 та інший чоловік стали підходити до нього, а ОСОБА_3 ще й сказав, що дістане ніж та поріже його. Він штовхнув їх та почав тікати до магазину, а вони наздоганяти. ОСОБА_3 схопив його дружину та вдарив у ніс. Тому він підбіг до обвинуваченого та почав його відштовхувати. ОСОБА_3 почав агресивно поводиться тепер відносно нього, тому він знову почав тікати, але обвинувачений кинув пляшкою з-під горілки йому в голову. Від удару впав та втратив свідомість. Пляшка потрапила у тім'яну кисть голови. Коли прийшов у свідомість, відчував, що йому ще наносять удари, але хто і чим не знає. ОСОБА_3 був над ним та погрожував ножем, чи був розкладений не пам'ятає. Тілесних ушкоджень ножем йому не наносили. Повз йшли якісь чоловіки, які забрали обвинуваченого і він пішов. Потім йому викликали швидку медичну допомогу. Також підтверджує, що наніс удар свідку ОСОБА_8 , коли захищався у процесі бійки. З приводу покарання для обвинуваченого покладається на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що з обвинуваченим не знайома. 06.04.2019р. приблизно о 19.00год. повертались з чоловіком ОСОБА_7 додому з магазину по вул.Верховинній в м.Києві. На зустріч йшло двоє чоловіків. Один з яких, ОСОБА_3 , зачепив її корпусом та почав лаятись. ОСОБА_7 йшов позаду неї і зробив йому зауваження, запитав що йому потрібно. На що, обвинувачений пішов на нього з кулаками та погрожував, що заріже його. Вона почала їх розбороняти. ОСОБА_3 вдарив її в ніс, вона впала і втратила свідомість. Коли прийшла до тями, то її чоловік лежав на землі, прикривав голову руками. ОСОБА_3 був нахилений у нього над головою та тримав ножа, а іншій чоловік був попереду потерпілого та бив по колінах. Вона знову втратила свідомість, коли знову прийшла до тями, то обвинуваченого та його знайомого вже не було. На час подій була на шостому місяці вагітності. ОСОБА_3 наносив її чоловіку удари кулаками в обличчя, а інший бив по колінах. Пляшку вона не бачила, оскільки у той момент була без свідомості.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_3 його товариш. Зустрілись з ним біля магазину «АТБ» та направились до обвинуваченого додому. Коли йшли, ОСОБА_3 покликали чоловік і жінка, які знаходились за 5-7 метрів та стояли біля гаражів. ОСОБА_3 підійшов, а він залишився в стороні. Коли побачив, що їх розмова перейшла у конфлікт, то підійшов до них та запитав, що сталось. Потерпілий відразу вдарив його в ніс. ОСОБА_3 заступився за нього. Потерпілий дістав з карману щось схоже на кастет, зв'язку ключів з «кулею», та почав погрожувати обвинуваченому, що проламає йому голову. Почалась бійка. Потім пам'ятає, що ОСОБА_3 взяв пляшку та кинув у потерпілого, той впав. Поруч з потерпілим була жінка, напевно дівчина потерпілого. Після цього пішли до обвинуваченого додому, оскільки у нього, свідка, був розбитий ніс. Ножем ніхто нікому ударів не наносив. Потерпілого він та ОСОБА_3 не наздоганяли, а він, особисто взагалі сидів в стороні, оскільки з носа йшла кров. Коли ОСОБА_3 кинув пляшку, то потерпілий в той момент тікав в напрямку магазину. Чому потерпілий тікав не знає, напевно, тому що злякався. Де ОСОБА_3 взяв пляшку не знає. Момент, коли обвинувачений кидав пляшку не бачив, бачив уже коли потерпілий впав та зрозумів, що ОСОБА_3 кинув пляшку. Жінці потерпілого ніхто ударів не наносив, через що розпочався конфлікт не знає. Потерпілий був в стані алкогольного сп'яніння, він також вживав алкоголь. Обставини, що він розповідав під час слідчого експерименту пам'ятає погано. Зараз обставини тих подій пам'ятає краще.
Також судом безпосередньо досліджені і наступні письмові докази:
- витяг є ЄРДР щодо реєстрації 10.04.2018р. кримінального провадження №12019100000002627 (том 1, а.с.77);
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.04.2019р., відповідно до якого ОСОБА_12 повідомила, що 06.04.2019р. приблизно з 18.00год. до 20.00год. біля вул.Верховинна в м.Києві невідома їй особа нанесла тілесні ушкодження її брату ОСОБА_7 (том 1, а.с. 82);
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.04.2019р., відповідно до якого ОСОБА_7 повідомив, що 06.04.2019р. за адресою вул.Верховинна, 8 в м.Києві невідома особа нанесла йому тілесні ушкодження (том 1, а.с. 83);
- протокол огляду місця події від 12.04.2019р., відповідно до якого було проведено огляд квартири АДРЕСА_2 , під час якого було вилучено ключі з брелком (том. 1, а.с.84-90-а, диск);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.04.2019р. відповідно до якого ОСОБА_7 впізнав особу, що зображена на фотознімку №3 ( ОСОБА_8 ) за сукупністю зовнішніх ознак, як очевидця того, що ОСОБА_3 наніс йому тілесні ушкодження (том 1, а.с. 91-94);
- протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 12.04.2019р. відповідно до якого ОСОБА_7 впізнав особу, що зображена на фотознімку №3 ( ОСОБА_3 ) за сукупністю зовнішніх ознак, як того, хто причетний до вчинення відносно нього злочину (том 1, а.с.95-97);
- протокол проведення слідчого експерименту від 02.05.2019р. в ході якого ОСОБА_7 , перебуваючи біля буд.8 на вул.Верховинній в м.Києві, показав обставини нанесення йому тілесних ушкоджень (том 1, а.с.98-102, диск);
- медичні дані про перебування ОСОБА_7 на лікуванні після подій 06.04.2019р. та надання йому медичної допомоги (том 1, а.с.103, а.с.104, а.с.105, а.с.106, а.с.110, а.с.162, а.с.163);
- копія рахунку №11204/01 від 12.04.2019р. та накладної №132 від 12.04.2019р. відповідно до яких ОСОБА_7 оплатив пластину динамічну титанову та гвинт, на загальну суму 8100 грн. (том 1, а.с.107, 108, а.с.109 - товарний чек);
- висновок експерта №042-910-2019 від 21.05.2019р., відповідно до якого дані наданої медичної документації свідчать про те, що при зверненні медичною допомогою 06.04.2019р. о 20.28 год. у ОСОБА_7 , мали місце такі ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, травматичного субарахноїдального крововиливу, вдавленого перелому правої тім'яної кістки, забійної рани тім'яно-потиличної ділянки справа; підшкірна гематома лівої вушної раковини; два садна вилицевої дуги зліва та лівої скроні; садна в ділянці кистей, ліктів та колін (встановити кількість саден за наявною медичною документацією не є можливим).
Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони:
- закрита черепно-мозкова травма - однократною травмуючою дією тупого предмета з обмеженою поверхнею контакту;
- підшкірна гематома та два садна - трикратною травмуючою дією тупого (тупих) предмета(ів);
- встановити кількість травматичних дій тупого(их) предмета(ів), в результаті яких спричинені інші садна не є можливим у зв'язку із відсутністю зазначення їх кількості.
Всі вказані ушкодження могли утворитись в термін 06.04.2019р.
Утворення вищевказаної закритої черепно-мозкової травми у спосіб, на який вказують потерпілий, обвинувачений та свідок під час проведення слідчих експериментів за їх участю не виключається.
Спосіб отримання потерпілим інших тілесних ушкоджень під час проведення слідчих експериментів за участю потерпілого, підозрюваного та свідка не відображений.
Враховуючи вищезазначене, закрита черепно-мозкова травма за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), інші ушкодження відносяться до легкого тілесного ушкодження (том 1, а.с.120-127);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками №1 від 12.04.2019р., відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнала особу, зображену на фотознімку №2 ( ОСОБА_8 ), як свідка вчинення ОСОБА_3 відносно ОСОБА_7 злочину (том 1, а.с.131-134);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками №2 від 12.04.2019р. відповідно до якого свідок ОСОБА_9 , впізнала особу, зображену на фотознімку №2 ( ОСОБА_3 ), як того, хто наніс ОСОБА_7 тілесні ушкодження (том 1, а.с.135-138);
- протокол проведення слідчого експерименту від 12.04.2019р., відповідно до якого свідок ОСОБА_9 перебуваючи біля буд.8 на вул.Верховинній в м.Києві, показала обставини нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень (том 1, а.с.139-143, диск);
- протокол проведення слідчого експерименту від 12.04.2019р., згідно якого свідок ОСОБА_8 , перебуваючи біля буд.8 на вул.Верховинній в м.Києві, показав обставини нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_7 (том 1, а.с.144-149, диск);
- протокол огляду предметів від 24.05.2019р., відповідно до якого було оглянуто три відео файли події 06.04.2019р. по АДРЕСА_3 , де зафіксовані дії ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_7 , а саме нанесення потерпілому тілесних ушкоджень (том 1, а.с.150-155, диск);
- протокол проведення слідчого експерименту від 12.04.2019р., відповідно до якого ОСОБА_3 перебуваючи біля буд.8 на вул.Верховинній в м.Києві, показав обставини нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_7 (том 1, а.с.156-160, диск);
Таким чином, розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення, проаналізувавши всі наявні в матеріалах кримінального провадження дані, які на думку сторони обвинувачення та сторони захисту є доказами, суд приходить до наступних висновків.
Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях й ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи в учиненні кримінального правопорушення. Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом. Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства (п.3 ч.3 ст.129 Конституції України, п.10 ч.1 ст.7, ст.17 КПК України).
Згідно ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого та прокурора.
У відповідності до ст.22 КПК України одна із засад кримінального провадження - змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сторона захисту в судовому засіданні фактично не оспорюючи самого факту нанесення обвинуваченим потерпілому удару пляшкою по голові та, як наслідок, заподіяння йому тяжкого тілесного ушкодження, просила суд постановити виправдувальний вирок, посилаючись на недопустимість доказів сторони обвинувачення, а саме зазначення в обвинувальному акті висновку експертизи, що не є формулюванням обвинувачення, а посилання прокурора на зібрані докази, що є підставою для повернення обвинувального акту прокурору; протоколів впізнання за фотознімками від 12.04.2019р., як таких, що отримані з порушенням вимог ст.228 КПК України; DVD дисків слідчих експериментів, у зв'язку з тим, що вони не є оригінальними примірниками технічних носіїв інформації. Суд не вбачає підстав для визнання недопустимими даних доказів з підстав, зазначених захисником, та визнає їх належними та допустимими та такими, що мають значення у даному кримінальному провадженні, крім того вони не є єдиними доказами вини обвинуваченого у вчиненні злочину і судом приймаються до уваги у сукупності із іншими доказами.
Однак, суд визнає недопустимим доказом протокол огляду місця події від 12.04.2019р., яким проведено огляд квартири АДРЕСА_2 , під час якого було вилучено ключі з брелком (том. 1, а.с.84-90-а), оскільки він отриманий з істотним порушенням вимог ст.ст.233, 237 КПК України при проведенні огляду житла та документуванні такої слідчої дії.
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що потерпілий ОСОБА_7 06.04.2019р. отримав тілесні ушкодження, в тому числі і тяжке за критерієм небезпеки для життя і це підтверджується висновком судово-медичної експертизи №042-910-2019. Те, що зазначені тілесні ушкодження заподіяні потерпілому внаслідок того, що ОСОБА_3 кинув пляшку у голову потерпілого, підтверджуються і показаннями потерпілого, свідків та не оспорюється і самим обвинуваченим. Показання обвинуваченого, потерпілого та свідків в цілому узгоджуються із протоколами проведення слідчих експериментів за їх участю. Окремі неузгодженості, на думку суду, не впливають на встановлені судом фактичні обставини. При цьому, суд враховує, що обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_7 , зафіксовані протоколом огляду від 24.05.2019р. відеофайлів подій, з якого чітко вбачається хронологія та дії кожного з присутніх.
Посилання обвинуваченого на те, що він не мав умислу на заподіяння тілесного ушкодження потерпілому, а просто кинув пляшку в його сторону, судом не приймаються до уваги, оскільки суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, характеризується і непрямим умислом. При цьому суд враховує, що на момент, коли обвинувачений кинув пляшку в сторону потерпілого, останній був на відстані від нього, жодної загрози для обвинуваченого не становив, а ОСОБА_3 усвідомлював характер своїх дій та передбачав можливість потрапляння пляшки у потерпілого та настання наслідків таких дій.
Суд виключає із формулювання обвинувачення посилання на те, що « ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_7 , взяв до своїх рук розкладний ніж та наніс ним два удари по правій руці ОСОБА_7 », оскільки такі обставини судом не встановлено. Суд не дає оцінку діям ОСОБА_3 щодо свідка ОСОБА_13 , оскільки це виходить за межі пред'явленого обвинувачення.
На підставі наведеного вище, сукупність зібраних у справі доказів, суд кладе в основу обвинувального вироку і, виходячи із позиції ЄСПЛ, визнає їх досить переконливими, щоб на підставі їх розумної оцінки визнати ОСОБА_3 причетним до заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_7 , отже вина ОСОБА_3 доведена повністю, а кваліфікація його дій за ч.1 ст.121 КК України вірна, оскільки він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено до категорії тяжких злочинів, відношення до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні матір, яка є особою з інвалідністю та хворіє на ряд захворювань, думку потерпілого, а також те, що шкода йому не відшкодована. Суд не визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого активне сприяння розкриттю злочину, оскільки такі обставини судом не встановлено, а його каяття не визнає щирим. Приймаючи до уваги, що в обвинувальному акті обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України зазначено не було, суд не визнає такою обставиною рецидив злочину, оскільки це погіршує становище обвинуваченого.
Враховуючи вищенаведене, зокрема конкретні обставини вчиненого злочину, відсутність обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченого, наслідки вчиненого та особу обвинуваченого, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 виключно в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі. Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Також з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню судові витрати за проведення експертиз у розмірі 1796,90 грн.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_3 - тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - залишити без змін.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання 12.04.2019р.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 судові витрати на користь держави у розмірі 1796 ( одна тисяча сімсот дев'яносто шість) грн. 90коп.
Речові докази по справі - ключі (квитанція №2159), мобільний телефон марки «Бравіс» з сім карткою «Лайфселл» № НОМЕР_1 , грошові кошти в розмірі 63грн., зв'язку ключів 2 шт., 6 карток, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Святошинського УП ГУ НП у м.Києві (квитанція №2160) - повернути ОСОБА_3 ; розкладне металеве лезо чорного кольору з №001041752, розкладний ніж з рукояткою чорного кольору, з маркуванням «Victirinox Switherland DE-GM 9305297» - знищити; диск з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1