30 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2080/19 пров. № 857/11972/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року, ухвалене головуючим суддею Борискіним С. А. у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
29 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив визнати протиправною відмову відповідача у призначенні йому пенсії зі зниженням пенсійного віку та зобов'язати призначити пенсію за віком з 27 листопада 2018 року.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що він має право на призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідачем протиправно відмовлено у її призначенні.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 з 14 листопада 2018 року пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки надані ним в підтвердження наявності необхідного страхового стажу первинні документи не відповідають дійсності. Крім того, покликається на пропуск позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є особою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю (4 категорія), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та довідкою Великопільської сільської ради від 08 червня 2018 року № 573.
14 листопада 2018 року позивач звернувся до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку.
21 листопада 2018 року працівниками відділу внутрішнього аудиту та фінансового контролю Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено позапланову перевірку відповідності первинних документів змісту довідки про трудовий стаж, наданої для призначення (перерахунку) пенсії ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт №79.
Згідно з висновком позапланової перевірки, дані, зазначені у довідці про трудовий стаж від 25 травня 2018 року № 677, виданій на ім'я ОСОБА_1 , відповідають даним первинних документів СФГ "Україна", які знаходяться на зберіганні у Трудовому архіві Березнівського району. Рекомендовано врахувати дану довідку для призначення пенсії. Поряд з цим, вказано, що дані, зазначені в наказі від 05 липня 2000 №215 по СВК "Україна" не підтверджені первинними документами. Рекомендовано копію наказу від 05 липня 2000 року № 215 по СВК "Україна" при призначенні пенсії до уваги не приймати.
Листом від 27 листопада 2018 року за № 1808/04 пенсійний орган повідомив позивачеві про прийняття рішення про відмову в призначенні йому вказаної пенсії з мотивів, що така пенсія призначається за умови наявності 20 років страхового стажу, а з наданих ним документів відповідачем у безспірному порядку зараховується лише 17 років 05 місяців та 1 день страхового стажу.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався тим, що право на пільгове зниження пенсійного віку підтверджується зібраними у справі доказами.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Умови призначення пенсії за віком встановлені статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою, зокрема, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 цього Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з частиною першою статті 55 вказаного Закону, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Зокрема, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - пенсійний вік зменшується на 2 роки* (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Частиною третьою статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Таким чином, призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як підтверджується довідкою Великопільської сільської ради від 08 червня 2018 року № 573 ОСОБА_1 з квітня 1986 року по даний час дійсно зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , яке до 01 січня 2015 року відносилося до зони посиленого радіоекологічного контролю (IV категорія), що свідчить про наявність підстав з урахуванням частини другої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років за наявності відповідного страхового стажу.
Разом з тим, спірним у даних правовідносинах є факт підтвердження та достатність періоду страхового стажу позивача в розумінні статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Так, згідно з поданими позивачем документами, зокрема, трудовою книжкою НОМЕР_2 , виданою 03 травня 1984 року, трудовою книжкою колгоспника №0457023, виданою 23 жовтня 1980 року, а також довідкою архівного відділу Березнівської РДА від 13 липня 2018 року №185/04-01 (а.с.23,55), довідкою Березнівської районної філії Рівненського обласного центру зайнятості від 12 вересня 2018 року №784, довідкою Великопільської сільської ради від 08 червня 2018 року № 575, довідкою Управління соціального захисту населення Березнівської РДА від 06 червня 2018 року №2033, довідкою Трудового архіву Березнівського району від 25 травня 2018 року № 677, повідомленням-розрахунком від 12 вересня 2018 року про сплату внесків, позивачеві зараховано 17 років 05 місяців 1 день страхового стажу.
Разом з тим, не зараховано до страхового стажу період роботи позивача у 1992 році, 1995 - 1998 роках з огляду на відсутність його підтвердження первинними документами.
Як підтверджується записами трудової книжки, позивач з 1985 року по 05 травня 2003 року був членом колгоспу «Україна» і займав посаду тракториста.
У вказаний період було передбачено ведення обліку трудової участі у колгоспному господарстві і відробіток річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві, що мав складати у 1992 році - 250 людино-днів, у період 1995-1998 років - 220 днів.
При цьому, у вказаний період ОСОБА_1 було обліковано у 1992 році - 239 людино-днів, 1995 році - 159, 1996 році - 157, 1997 році - 166, 1998 році - 132.
Так, як підтверджується відомостями трудового архіву Березнівського району Рівненської області, згідно з наказом правонаступника реорганізованого колгоспу - Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» від 05 липня 2000 року № 215 в стаж роботи позивача зараховано період роботи у 1992 році, 1995 - 1998 роках у зв'язку з хворобою. Вказані обставини підтверджуються також копією наказу, виданого наступним правонаступником - фермерським господарством «АВМ-С».
Однак, згідно з висновком акту № 79 позапланової перевірки відповідності первинних документів змісту довідки про трудовий стаж, наданої для призначення (перерахунку) пенсії ОСОБА_1 , рекомендовано при призначенні позивачу пенсії до уваги не приймати копію наказу від 05 липня 2000 року № 215 по СВК "Україна", оскільки запис зроблено іншим чорнилом, нахил букв інший, відступ від тексту наказу до підпису голови СВК відсутній, підстав запису не зазначено.
Таким чином, з огляду на наявність сумнівів у правомірності наказу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» від 05 липня 2000 року № 215 відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період його роботи у 1992 році, 1995 - 1998 роках.
Разом з тим, як зазначив суд першої інстанції, будь-які сумніви відповідача у законності винесення такого наказу є недостатніми підставами для неприйняття даного наказу до уваги при призначенні позивачу пенсії, оскільки недійсність даного наказу у встановленому законом порядку відповідачем не доведена.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який вважав документально підтвердженим період проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю, що дає право на зменшення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме на 5 років, а також наявність у позивача 20 років страхового стажу, необхідних для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо дати отримання позивачем відповіді органу Пенсійного фонду про відмову у призначенні йому пенсії, а представник позивача з оскаржуваною відмовою та її мотивами ознайомився 25 лютого 2019 року після отримання відповіді на адвокатський запит.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для призначення позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня звернення за пенсією, а саме з 14 листопада 2018 року, що узгоджується з приписами статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року у справі № 460/2080/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 30.01.2020