30 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2640/19 пров. № 857/13511/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шевчук С.М.,
суддів Кухтея Р.В., Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року (рішення ухвалене у м. Луцьк судом у складі головуючого судді Денисюка Р.С., дата складення повного тексту рішення судом не зазначена) у справі № 140/2640/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайберрі" до Головного управління ДФС у Волинській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд -
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайберрі" звернулося до суду з позовом, яким просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 08.08.2019 № 0041435112.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 08.08.2019 № 0041435112.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАЙБЕРРІ” за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що п.201.10. ст.201 ПК України чітко визначено граничні строки для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Також судом не враховано, що відповідно до п. 12 Порядку №1246 після отримання на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводиться перевірка. Вказує, що суд не прийняв до уваги норми п. 25 Порядку №1246, яким визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних. Тобто, товариство маючи доступ до даних в ЄРПН мав можливість проаналізувати обставини накладення арешту на суми ПДВ. Про обізнаність платника з даними про накладення арешту на суми ПДВ в системі ПДВ свідчать також ті обставини, що платник звернувся з клопотанням до Печерського районного суду м. Києва про зняття даного арешту. Тому висновки суду, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно реєстрації позивачем податкових накладних відбулось не з його вини є необґрунтовані, так як при поданні для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, товариству було відомо про неможливість їх реєстрації в реєстрі. При цьому, зазначає, що ухвала Печерського районного суду м. Києва про скасування арешту датована 31.05.2019 року, однак товариство повторно на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні подано лише 07.06.2019 року, 10.06.2019 року. Враховуючи зазначене, судом порушено норми пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, якими встановлено відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та випадки, у разі яких штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються. Випадок щодо накладення арешту на електронний рахунок платника ПДВ в п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України не передбачено та не є альтернативним варіантом щодо звільнення платника від відповідальності.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечення на апеляційну скаргу співпадають з мотивами та висновками, здійсненими в судовому рішенні судом першої інстанції.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що ТзОВ “ХАЙБЕРРІ” були виписані податкові накладні від 19.04.2019 № 3, від 22.04.2019 № 4, від 07.05.2019 № 1, від 08.05.2019 № 2, від 11.05.2019 № 3, 4. Податкові накладні від 19.04.2019 № 3, від 22.04.2019 № 4 позивачем надіслано до ДФС для реєстрації в ЄРПН 03.05.2019, а податкові накладні від 07.05.2019 № 1, від 08.05.2019 № 2, від 11.05.2019 № 3, 4 - 30.05.2019.
Проте, згідно отриманих позивачем Квитанцій №1, вищезазначені податкові накладні не було прийнято ДФС України. Як підстава неприйняття вказаних ПН/РК, у всіх отриманих позивачем квитанціях зазначено наступне: “Документ не може бути прийнятий - накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування Єдиному реєстрі податкових накладних”.
03.05.2019 ТзОВ “ХАЙБЕРРІ” звернулося до ГУ ДФС у Волинській області та ДФС з листами № 79 та 0405 відповідно про надання пояснень щодо безпідставної відмови в реєстрації податкових накладних в ЄРПН та просило відновити реєстрацію податкових накладних.
ДФС України листом від 14.06.2019 №27633/6/99-99-11-01-03-15 повідомила позивача про те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.04.2019 у справі № 757/18118/19-к задоволено клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві Генеральної прокуратури України та накладено арешт на суму ПДВ у СЕА Генеральної прокуратури України та накладено арешт на суму ПДВ у СЕА ПДВ ТзОВ “ХАЙБЕРРІ”, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН. Службовими особами ДФС 25.04.2019 виконано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12.04.2019 у справі № 757/18118/19-к в частині накладення арешту на суму ліміту ПДВ у СЕА ПДВ ТзОВ “ХАЙБЕРРІ”.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2019 у справі № 757/24702/19-к задоволено клопотання ТзОВ “ХАЙБЕРРІ”, скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.04.2019 у справі № 757/18118/19-к на суму ПДВ в СЕА ПДВ (ліміт ПДВ), в частині, що належить ТзОВ “ХАЙБЕРРІ”.
31.05.2019 ТзОВ “ХАЙБЕРРІ” засобами електронного зв'язку направлено звернення до ДФС України та ГУ ДФС у Волинській області за №88 з вимогою виконати ухвалу суду про зняття арешту з суми ліміту ПДВ та просило поновити реєстрацію податкових накладних з 31.05.2019.
В результаті повторного направлення зазначені ПН/PK були прийняті та зареєстровані ДФС в Єдиному реєстрі датою та часом їх повторного фактичного надходження, що підтверджується відповідними квитанціями.
Як наслідок, ПН/РК були прийняті та зареєстровані ДФС в Єдиному реєстрі лише датою та часом їх повторного фактичного надходження, а саме 08 та 10 червня 2019 року, що підтверджується відповідними квитанціями та свідчить про те, що позивач з незалежних від нього причин не зміг своєчасно зареєструвати ПН/PK у строки, зазначені в пункті 201.10 статті 201 ПК України. При цьому, позивачем надавались письмові пояснення та копії відповідних судових рішень.
18.07.2019 на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 ПК України, головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Ківерцівського управління ГУ ДФС у Волинській області Шворак Н.І. проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за квітень-травень 2019 року ТзОВ “ХАЙБЕРРІ”, за результатами якої ГУ ДФС у Волинській області складено акт щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН від 18.07.2019 №14902/03-20-51-12/37580080.
Як слідує із висновків акту перевірки від 18.07.2019 №14902/03-20-51-12/37580080, позивачем порушено пункт 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме: №3 від 19.04.2019 (дата реєстрації в ЄРПН 10.06.2019, граничний термін реєстрації - 15.05.2019), №4 від 22.04.2019 (дата реєстрації в ЄРПН 07.06.2019, граничний термін реєстрації - 15.05.2019), №1 від 07.05.2019 (дата реєстрації в ЄРПН 10.06.2019, граничний термін реєстрації - 31.05.2019), №2 від 08.05.2019 (дата реєстрації в ЄРПН 10.06.2019, граничний термін реєстрації - 31.05.2019), № 3 від 11.05.2019 (дата реєстрації в ЄРПН 10.06.2019, граничний термін реєстрації - 31.05.2019) та №4 від 11.05.2019 (дата реєстрації в ЄРПН 10.06.2019, граничний термін реєстрації - 31.05.2019).
На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.08.2019 № 0041435112, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 844560,00 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 84456,00 грн. та за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 71131,20 грн. застосовано штраф в розмірі 20% в сумі 14226,24 грн (а.с.6).
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини. При цьому, існування судового рішення про накладення арешту на електронний рахунок ПДВ позивача, внаслідок чого товариство не мало можливості зареєструвати накладні, свідчить про відсутність вини суб'єкта господарювання. Суд зазначив, що після скасування арешту ліміту ПДВ, позивачем вжито заходів щодо реєстрації податкових накладних та їх фактична реєстрація відбулася 08 та 10 червня 2019 року, про що зазначено в акті перевірки. Таким чином, суд дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбулась не з вини останнього, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Вказав, що оскільки наявність вини ТзОВ “ХАЙБЕРРІ” у несвоєчасній реєстрації накладних не встановлено, то й немає підстав для застосування до позивача юридичної відповідальності.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
У відповідності до приписів пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Так, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Як встановлено судом, складені позивачем податкові накладні від 19.04.2019 № 3, від 22.04.2019 № 4 підлягали реєстрації до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; податкові накладні від 07.05.2019 № 1, від 08.05.2019 № 2, від 11.05.2019 № 3, 4 підлягали реєстрації до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.
При цьому, податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН лише 08 та 10 червня 2019, тобто з порушенням терміну, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Однак, судом встановлено, що позивач вчиняв дії для реєстрації зазначених податкових накладних у терміни, встановлені нормами ПК України, однак документи не були прийняті у зв'язку з накладенням арешту за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями № 1.
З матеріалів справи слідує, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.04.2019 у справі № 757/18118/19-к було накладено арешт на кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) позивача.
В подальшому, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2019 у справі № 757/24702/19-к задоволено клопотання ТзОВ “ХАЙБЕРРІ”, скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.04.2019 у справі № 757/18118/19-к на суму ПДВ в СЕА ПДВ (ліміт ПДВ), в частині, що належить ТзОВ “ХАЙБЕРРІ” з підстав, відсутності доказів вчинення злочину за участю ТзОВ “ХАЙБЕРРІ”, а також, що суми ПДВ за своєю правовою природою існують лише в системі електронного адміністрування та не можуть бути речовим доказом в розумінні статті 98 Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, в період з 12.04.2019 по 31.05.2019 позивач протиправно був позбавлений права користуватися сумами ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (лімітом ПДВ), а отже з незалежних від позивача причин він не мав можливості вчасно реєструвати податкові накладні на виконання вимог норм чинного законодавства.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що пунктом 201.10 статті 201 ПК України чітко визначені підстави для неприйняття ПН/РК або зупинення їх реєстрації. Так, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Причина неприйняття ПН/РК, яка була зазначена у електронних квитанціях, надісланих позивачу, не передбачена жодним чинним нормативним актом, що регулюють відносини у сфері оподаткування. Така підстава як накладення арешту на суму ПДВ не передбачена ст. 201 ПК України та Порядком зупинення реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Чинним законодавством не передбачена можливість не приймати електронні документи в разі арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування, не передбачено зупинення реєстрації податкових накладних з підстав арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування.
З цього приводу, суд вважає за необхідне здійснити посилання на статтю 109 ПК України, згідно із положеннями якої передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Отже для можливості накладення штрафних санкції на підприємство, які передбачені статтею 120-1 ПК України, обов'язковим є встановлення вчинення ним податкового правопорушення, як це зазначено у статті 109 ПК України.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів зауважує, що порушення платником терміну реєстрації податкових накладних, встановленого у абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України, є підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої пунктом 120-1 статті 120 цього Кодексу. При цьому, існування судового рішення про накладення арешту на електронний рахунок ПДВ позивача, внаслідок чого товариство не мало можливості зареєструвати накладні, свідчить про відсутність вини суб'єкта господарювання.
Суд зазначає, що після скасування арешту ліміту ПДВ, позивачем вжито заходів щодо реєстрації податкових накладних та їх фактична реєстрація відбулася 08 та 10 червня 2019 року, про що зазначено в акті перевірки.
Згідно правової позиції, висловленої в постанові Верховного суду від 14 лютого 2019 року у справі №809/1040/17, якщо платник податку вчасно, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки здійснені визначені цією статтею та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії з реєстрації податкових накладних, однак невчасна їх реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась не з вини позивача, а відтак не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України.
Оскільки штраф, передбачений пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, а тому може бути застосований за умови наявності його вини.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбулась не з вини останнього, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.
Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.
Доводи скаржника про те, що товариство повторно на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні подав лише 07.06.2019 року, 10.06.2019 року є необґрунтованими, оскільки позивач направляв податкові накладні на реєстрацію неодноразово, в т.ч. 31.05.2019 року. Слід зазначити, що фактична підстава неприйняття податкових накладних, яка мала місце на момент їх направлення платником податків, з 31.05.2019 року відпала, і про це було відомо відповідачу на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. 31.05.2019 року був останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних №1, №2, №3, №4 за травень 2019 року, арешт був скасований, але і за умови відсутності арешту вони не були зареєстровані. Таким чином, податкові накладні були зареєстровані 07.06.2019 року та 10.06.2019 року не через порушення або неправильні дії по реєстрації з боку позивача.
Доводи контролюючого органу на те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов'язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність не заслуговують на увагу, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Волинській області) залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року у справі № 140/2640/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 30 січня 2020 року.