30 січня 2020 року
Київ
справа №182/738/17(6-а/0182/11/2019)
адміністративне провадження №К/9901/2741/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року по справі № 182/738/17(6-а/0182/11/2019) за заявою Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахування та виплатити недоплачену щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік, -
28 жовтня 2019 року заявник Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахування та виплатити недоплачену щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2019 року в задоволенні заяви Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахування та виплатити недоплачену щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, 09 грудня 2019 року від імені Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації подана апеляційна скарга.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2019 року по адміністративній справі за заявою Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахування та виплатити недоплачену щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік - повернуто особі, яка її подала, з підстав пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України.
На зазначену ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року відповідач, подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 23 січня 2020 року.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги та зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною 3 статті 55 КАС України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За змістом статті 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи, які є юридичними особами, мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи, виданої від її імені за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», у разі представництва інтересів у суді адвокатом.
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У відповідності до частини 8 статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження представника юридичної особи, в тому числі суб'єкта владних повноважень, можуть підтверджуватись: довіреністю, яка видана від її імені та підписана особою, уповноваженою на це законом або установчими документами; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»; копіями цих документів, засвідченими у встановленому законом порядку чи підписом судді.
Відповідно до пункту 5.27 «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляння нижче реквізиту 23.
За приписами пунктів 70 - 72 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55, установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, крім випадків створення паперових копій електронних документів, що надійшли до установи через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади, а також у випадках, передбачених цим пунктом.
У разі підготовки документів для надання органам судової влади під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових, житлових та інших прав у взаємовідносинах з установою, а також під час формування особових справ працівників установа може виготовляти копії документів, виданих іншими установами (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо).
Відмітка «Копія» проставляється у верхньому правому кутку першої сторінки паперового документа.
Порядок створення паперових копій електронних документів визначається Інструкцією з діловодства в електронній формі.
Напис про засвідчення оригіналу документа у паперовій формі передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням найменування її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів «Згідно з оригіналом», а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії особистим підписом уповноваженої особи, яка засвідчує копію нижче реквізиту документа «Підпис» та печаткою установи.
Напис про засвідчення паперової копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.
За приписами пункту 6. Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року № 1000/5, право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.
Отже, правом підпису апеляційної скарги поданої юридичною особою, суб'єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, вказаний документ повинен подаватися оригіналом або копією засвідченою у визначеному законом порядку, з підтвердженням повноважень особи, яка засвідчила копію.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм процесуального права викладена в ухвалах Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі № 808/2037/17, від 12 червня 2018 року у справі № 804/5588/17, від 04 жовтня 2018 року у справі № 200/11809/17.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга підписана представником Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації Німець Катериною Миколаївною.
Водночас, долучена до матеріалів апеляційної скарги копія довіреності, видана Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі директора Департаменту Кришень Олени Вікторівни на ім'я Німець Катерини Миколаївни не засвідчена у встановленому законом порядку, а отже не є неналежним документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої дії, через те, що суперечить вимогам пункту 5.27 «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003 та пунктам 70 - 72 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55, оскільки остання засвідчена Німець Катериною Миколаївною , однак суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів наявності у особи, яка засвідчила вказану довіреність, а саме Німець Катерини Миколаївни, відповідних повноважень саме на засвідчення копії виданої довіреності.
Слід зазначити й те, що при засвідченні копії довіреності, доданої до апеляційної скарги, відсутній такий обов'язковий реквізит, як відмітка «Копія».
За таких обставин вважаємо, що апеляційна скарга Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва, у зв'язку з чим скаржнику слід визначитись, хто саме, з урахуванням зазначених осіб, які беруть участь у справі, є скаржником у даній справі з наведенням відповідного правового обґрунтування.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що в апеляційній скарзі Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації посадове становище Німець Катерини Миколаївни не зазначено.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, вірно застосував положення пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України, правильне їх застосування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумнівів щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України, який включає і ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року по справі № 182/738/17(6-а/0182/11/2019) за заявою Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахування та виплатити недоплачену щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік.
Надіслати Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис) Тацій Л.В.
Суддя (підпис) Стрелець Т.Г.
Суддя (підпис) Стеценко С.Г.