Справа № 560/3692/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
30 січня 2020 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальність "Гермес" про визнання протиправною та скасування постанови,
В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову начальника Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Іщук О.Б. від 01.11.2019 року про скасування процесуального документу, а саме постанови державного виконавця Повєткіної Світлани Іванівни від 19.10.2015 року про закінчення виконавчого провадження №36466537.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, оскаржила його в апеляційному порядку.
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник посилається на правові висновки Великої палати Верховного суду, викладені у постанові від 24.04.2019 року у справі №805/3267/16-а, згідно яких Суд дійшов висновку, що в розрізі приписів ч. 1 ст. 181 КАС України (у редакції чинній на час звернення до суду з позовом), справу Особи_3 про оскарження дії чи бездіяльності державного виконавця або посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухваленими судами за правилами різних юрисдикцій, слід розглядати за правилами адміністративної юрисдикції.
Відповідач правом відзиву на апеляційну скаргу не скористався і до початку судового засідання надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.
Позивач в судове засідання не з'явилась хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції зазначено в оскаржуваній ухвалі, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи, що постановою державного виконавця Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції від 11.02.2013 відкрито виконавче провадження №36466537 з примусового виконання виконавчого листа №1-348/11 від 21.06.2012, виданого Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Гермес" 1866733 грн. 95 коп. заподіяних збитків.
Згідно з постановою державного виконавця від 09.10.2015 вказане виконавче провадження закінчено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".
В подальшому, постановою начальника Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 03.04.2019 про проведення перевірки виконавчого провадження, вирішено відновити виконавче провадження №36466537 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та приєднати його до зведеного виконавчого провадження №51134196. Вказаною постановою встановлено, зокрема, що 09.10.2015 головним державним виконавцем Повєткіною С.І передчасно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №36466537, яка підлягає скасуванню.
Постановою старшого державного виконавця Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 03.04.2019 (ВП №36466537) у відповідності до ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" відновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-348/11 від 21.06.2012, виданого Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення 1866733 грн. 95 коп.
Також, постановою старшого державного виконавця від 09.04.2019 приєднано виконавче провадження №36466537 до зведеного виконавчого провадження №51134196, яке веде Кам'янець-Подільський МВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області.
В подальшому, постановою начальника Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 01.11.2019 (ВП №36466537) скасовано документ "Постанова про відновлення виконавчого провадження" від 03.04.2019.
Крім цього, постановою начальника Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 01.11.2019 скасовано документ "Постанова про закінчення виконавчого провадження" від 09.10.2015.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 була відповідачем у цивільних позовах та є боржником у зведеному виконавчому провадженні за трьома виконавчими листами у цивільних позовах з примусового виконання цих рішень, то справа щодо оскарження позивачем постанов державного виконавця, прийнятих під час здійснення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні щодо виконання судових рішень, ухвалених судами однієї юрисдикції, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Так, згідно ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Суд звертає увагу, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, дійсно підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 287 КАС України.
Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 по справі №815/4483/16.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, на виконанні Кам'янець Подільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області знаходиться зведене виконавче провадження 51134196, у складі якого знаходяться:
1) виконавче провадження №36466075 по примусовому виконанню виконавчого листа №1-348/11 від 21.06.2012, виданого Кам'янець-Подільським міськрайонним судом про звернення на майно ОСОБА_1 , на яке накладено арешт, що передано на зберігання ОСОБА_2 в рахунок погашення заподіяних матеріальних збитків та відшкодування заявленого цивільного позову ТОВ "Гермес";
2) виконавче провадження № 36466537 по примусовому виконанню виконавчого листа №1-348/11 від 21.06.2012, виданого Кам'янець-Подільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Гермес" 1866733 грн. 95 коп. заподіяних збитків;
3) виконавче провадження № 36691394 по примусовому виконанню виконавчого листа №2604/28412/12 від 30.01.2013, виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УніверсалБанк" 39119 грн. 76 коп. заборгованості.
Таким чином, у складі зведеного виконавчого провадження перебуває два виконавчих листи, виданих на виконання вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду по справі №1-348/11 від 21.06.2012 в частині задоволеного цивільного позову у кримінальній справі, та виконавчий лист № 2604/28412/12 від 30.01.2013, виданий Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості, тобто за результатами розгляду цивільного позову.
Підстави та порядок звернення та розгляду цивільного позову в кримінальному процесі передбачені ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Частинами 4 та 5 ст. 128 КПК України визначено, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Тобто, інститут цивільного позову у кримінальному провадженні є суміжним із позовним провадженням, врегульованим ЦПК України.
Отже, у разі оскарження дій чи рішень державного виконавця щодо виконання виконавчого документа, який був виданий на виконання задоволеного в межах кримінального провадження цивільного позову, такий спір належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічні висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року по справі №724/689/16-а, від 21 листопада 2018 року по справі №569/12295/16-ц, від 27 березня 2019 року по справі №586/77/17.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справі № 805/3267/16-а, оскільки в даному рішенні зазначається про те, що при наявності зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, розгляд справи повинен здійснюватися за правилами адміністративного судочинства.
Натомість, в даній справі ОСОБА_1 була відповідачем у цивільних позовах та є боржником у зведеному виконавчому провадженні за трьома виконавчими листами у цивільних позовах з примусового виконання цих рішень.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що справа стосовно оскарження позивачем постанови, яка є предметом оскарження, під час здійснення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні щодо виконання судових рішень, ухвалених судами однієї юрисдикції, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 815/4483/16.
Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду викладених у постановах від 28 березня 2018 року по справі №724/689/16-а, 21 листопада 2018 року по справі № 569/12295/16-ц, 27 березня 2019 року по справі № 586/77/17, від 10 квітня 2019 року по справі № 815/4483/16, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов ОСОБА_1 має вирішуватися судом за правилами ЦПК України.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 січня 2020 року.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Курко О. П.