27 січня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/5502/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Пляшкової К.О.,
за участі
секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача не прибув,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Луганського апеляційного суду (далі - відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 21 грудня 2019 року № 137-ос/а про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Від Луганського апеляційного суду 20 січня 2020 року за вх. № 2453/2020 надійшов відзив на позов (арк. спр. 27-28), в якому відповідач зазначає, що, враховуючи положення статті 3 Кодексу законів про працю України, пункту 1 частини першої статті 5 Цивільного кодексу України, пункту 18 частини третьої статті 3 Закону України «Про державну службу», слід зробити висновок, що станом на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, як помічника судді, її посада відносилась до патронатної служби, не належала до державної чи публічної служби, тому на спірні правовідносини не поширюється дія Закону України «Про державну службу», а поширюється дія Кодексу законів про працю України.
Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 308/4431/17 (провадження № 14-555цс18).
Оскільки справа має розглядатися в порядку цивільного судочинства, провадження у даній адміністративній справі відповідно до статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає закриттю.
Позивач у підготовчому засіданні проти задоволення заявленого клопотання заперечувала.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Крім того, відповідно до пункту 17 частини першої вказаної статті публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Положеннями статті 157 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.
З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), згідно з преамбулою якого він визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
При цьому пунктом 18 частини третьої статті 3 Закону № 889-VIII визначено, що дія цього Закону не поширюється на працівників патронатних служб.
Згідно з частиною першою статті 92 Закону № 889-VIII до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем'єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.
Отже, з 01 травня 2016 року посада помічника судді не відноситься до посад державної служби, а є патронатною службою.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що особа, яка обіймає посаду помічника судді, підпадає під визначення особи, яка здійснює публічну службу, та відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі виникнення спору за її участі з приводу прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, на такі спори поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/1594/17 (номер рішення в ЄДРСР 85412838) та від 13 листопада 2019 року у справі № 640/293/19 (номер рішення в ЄДРСР 86036737).
Що стосується посилань відповідача на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 308/4431/17 (номер рішення в ЄДРСР 81013819), суд вважає, що така правова позиція є незастосовною у спірних правовідносинах, оскільки її висловлено з огляду на іншу редакцію Кодексу адміністративного судочинства України, яка була чинною до 15 грудня 2017 року.
Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин, суд вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративного суду. Відповідно, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі.
Крім того, зважаючи, що наданий представником відповідача відзив на позовну заяву містить виключно обставини щодо клопотання про закриття провадження у даній справі, з метою дотримання права відповідача викласти свої заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, суд вважає за необхідне продовжити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Керуючись статтями 121, 162, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності відмовити.
Продовжити Луганському апеляційному суду строк на подання відзиву на позовну заяву на п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повну ухвалу складено 30 січня 2020 року.
СуддяК.О. Пляшкова