29 січня 2020 року м. Київ № 320/6097/19
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.07.2019 №900 щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити пенсію та провести відповідні виплати з дня настання права на пенсію на пільгових умовах, з 12.05.2019.
Позов мотивовано безпідставністю відмови відповідача у призначенні пенсії позивачу з урахуванням пільг зі зменшення пенсійного віку, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка постійно проживала в зоні посиленого радіаційного контролю по 31.03.1995 та працювала на території радіоактивного забруднення з 01.06.1989 по 08.09.1995, що підтверджено наданими разом із заявою про призначення пенсії відповідними документами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що надані позивачем разом із заявою про призначення пенсії довідки на підтвердження проживання позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю не містили посилань на первинні документи, на підставі яких їх видано, відповідно не могли бути взяті до уваги при призначенні позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку. Оскільки наданими разом із заявою про призначення пенсії документами не підтверджено факту проживання позивача станом на 01.01.1993 не менше чотирьох років у зоні посиленого радіологічного контролю, відсутні підстави для призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Позивачем подано відповідь на відзив із зазначенням про підтверджнггя статусу позивача як громадянина, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та наявного права на отримання пенсії з урахуванням пільги щодо зменшення пенсійного віку згідно посвідчення позивача «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» категорія 4 (серія В-1 №905128).
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 році (категорія 4), що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 25.05.1993.
Позивач звернулась до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою від 23.04.2019 про призначення пенсії, до якої позивачем долучено, в тому числі, вказане посвідчення.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.07.2019 №900 позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку у зв'язку з непідтвердженням наданими разом із заявою про призначення пенсії документами факту перебування (проживання) позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС станом на 01.01.1993.
Вважаючи неправомірною відмову відповідача у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, позивач звернулась із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Абзацом другим пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV) встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі по тексту - Закон №796-ХІІ), особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: потерпілі від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років (абзац шостий пункту 2 частини першої).
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій» (далі по тексту - Порядок №22-1).
Абзацом дев'ятим підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 встановлено, що при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до заяви про призначення пенсії за віком додаються посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Як убачається з наявної у матеріалах справи копії пенсійної справи ОСОБА_1 , позивачем разом із заявою про призначення пенсії подано до Пенсійного фонду, зокрема, посвідчення серії НОМЕР_2 громадянина (громадянки), який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 році (категорія 4), довідку ЖБК-6 від 26.03.2019 №9 про прописку та проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 у період з 03.06.1966 по 31.03.1995.
Згідно пункту 4 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Пунктом 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (чинної на час видачі позивачу посвідчення громадянина (громадянки), який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 році) встановлювалось, що особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Пунктом 10 вказаного порядку встановлювалось, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів, зокрема: особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток №7).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що єдиним документом, який підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11.09.2019 у справі №205/8713/16-а та від 25.11.2019 у справі №464/4150/17.
Відтак, факт перебування (проживання) позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС станом на 01.01.1993 не менше 4 років підтверджується посвідченням громадянина (громадянки), який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 році (категорія 4) серії НОМЕР_3 - НОМЕР_4 . Відповідно, таке посвідчення є достатнім доказом для прийняття рішення Пенсійним фондом про призначення пенсії позивачу за наявності інших умов, необхідних для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.
Ураховуючи факт того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.07.2019 №900 про відмову в призначенні пенсії позивачу мотивовано непідтвердженням факту перебування (проживання) у зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС станом на 01.01.1993 не менше 4 років, що спростовано судом, суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначеного рішення. Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.07.2019 №900 про відмову в призначенні пенсії позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.
Статтею 26 Закону №1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року (абзац перший частини першої). Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років (абзац четвертий частини першої).
З довідки Пенсійного фонду про наявний страховий стаж ОСОБА_1 убачається, що наявний страховий стаж позивача становить 37 років.
За змістом статті 55 Закону №796-ХІІ пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону №1058-IV, може бути зменшено сумарно не більше ніж на 5 років.
Беручи до уваги факт проживання позивача станом на 1 січня 1993 року не менше чотирьох років на території зони посиленого радіологічного контролю, що підтверджується відповідним посвідченням, а також факт проживання позивача у м. Буча та смт. Коцюбинське, які віднесено до зони посиленого радіологічного контролю відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», позивач має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, на 5 років, тобто з 55 років.
Як убачається з паспорту позивача серії СМ365870, датою народження позивача є 12 травня 1965 року, відповідно віку 55 років позивач досягне 12 травня 2020 року.
Таким чином, станом на час звернення позивача до Пенсійного фонду із заявою про призначення з 12.05.2019 року не настала умова, необхідна для реалізації права позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, а саме: досягнення позивачем віку 55 років.
Відтак, станом на час розгляду справи відсутні правові підстави для призначення пенсії позивачу з 12.05.2019 зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, відповідно не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити пенсію та провести відповідні виплати з дня настання права на пенсію на пільгових умовах, з 12.05.2019.
Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція від 05.11.2019 №0.0.1513811758.1). Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак судові витрати присудженню на користь відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.07.2019 №900 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Колеснікова І.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 29 січня 2020 року.